Об’єкт, предмет, мета і задачі досліджень

Важливим є чітке визначення об¢єкту, предмету, мети і задач ландшафтно-меліоративних досліджень. Об¢єкт пізнанняландшафтно-меліоративних досліджень являє собою ту частину ландшафту, яка привернула увагу дослідника.

Наприклад, ґрунти, ґрунтоутворюючі породи, грунтові та зрошувальні води природно-технічні системи такі як "ландшафт-зрошення-дренаж" тощо.

Предмет пізнанняландшафтно-меліоративних досліджень – це розглянутий бік об¢єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання. Наприклад: економічна та екологічна ефективність зрошення, дренажу, хімічних меліорантів або іншого виду меліорацій, якість зрошувальної, грунтової, дренажної, скидної води, режими роботи насосних станцій, очисних споруд, умови і фактори формування меліоративного режиму тощо.

Метабудь-якого дослідження це запланований результат. Результат має бути зрозумілим, конструктивним, спрямованним на вироблення суспільно-корисного продукту з кращими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Наприклад, мета дослідження може бути сформульована так: розробити заходи щодо покращення іригаційних показників якості поливної води на Інгулецькій зрошувальній системі.

Задачі дослідження (пізнання об’єкту)являють собою ті питання, які слід вирішити при досягненні мети. Бажано, щоб при дослідженні кількість не перевищувала 3-5 задач.

Для вищеприведеної мети задачі дослідження можуть бути сформульовані так:

1 – всебічне вивчення існуючих показників якості зрошувальної води;

2 – вивчення умов і факторів формування якості поливної води;

3 – моделювання і прогнозування вивчаємих процесів [51];

4 – обґрунтування шляхів досягнення поставленої мети, тобто відповідної якості поливної води;

5 – виробнича перевірка результатів дослідження, розробка рекомендацій для виробництва і оцінка їх ефективності сьогодні і в перспективі.

При вивченні ландшафту, або його складових, при аналізі явищ і процесів, що відбувається у такий складній природно–технічній системіяк антропогенний ландшафт виникає потреба розглянути значну кількість фактів (ознаків). При цьому важливо виділити головне. В цьому випадку можливо використовувати метод ранжуванняза допомогою якого виключають все другорядне, що не впливає суттєво на досліджуєме явище. Цей метод припускає посилення основних і послаблення другорядних факторів, дозволяє вивчати головні особливості процесів і явищ в різних умовах[32].