А) Каховський зрошуваний масив

Каховська зрошувальна система розміщується на плоскій водороздільній лесовій рівнині міжріччя Дніпро-Молочна. В геоморфологічному відношенні зрошувані площі зосереджені в двох областях: Присивашській рівнині - низині і Асканійській терасовій рівнині [10,29].

Умови Каховського зрошуваного масиву характеризуються широким розвитком подів і степових блюдець площею від 1 - 2 до 1000 км² (Сивашський, Петровський, Агайманський та інші), що обумовлюють безстічність масиву, особливо в його центральній частині.

В геологічній будові території в межах глибин, що являють інтерес для оцінки меліоративних особливостей, приймають участь неогенові і четвертинні відкладання. Розріз неогенових відкладень починається нижньосарматськими глинами (регіональний водоупор), який залягає на глибинах від 80 - 100 м на півночі до 180 - 220 м на півдні.

Перекриваються вони вапняково-мергельною товщею понт- сарматського ярусу загальною потужністю до 100 м. Коефіцієнти фільтрації вапняків від 40 до 960 м/добу. У кровлі вапняків розвинутий невитриманий слабопроницаємий шар нижньоплиоценових глин з коефіцієнтом фільтрації від 1^-5 до 4,7 х 10^-4 м/добу. Вище по розрізу залягає потужна товща ( 40-50м) піщано-глинистих пліоценових, а на четвертинних терасах - алювиальних утворень. Середні та верхньоцепові піски характеризуються коефіцієнтом фільтраціії від 3,6 до 12 м/добу.

В покривлі піщано-глинистої пліоценової товщі залягають невитримані по товщині (до 15-20м) та поширенню морські або континентальні верхньопліоцінові глини з коефіцієнтом фільтрації від 7,4 х 10^-5 до 8 х 10^-3 м/добу. Суцільним чохлом на площі масиву розповсюдженні еолово-делювіальні лесові суглинки потужністю до 20-30 м.

Подові пониження складені оглеєними суглинками та глинами потужністю від декількох до десятків метрів. Водоносні горизонти приурочені до вапняково-мергелістої товщі понт-сарматських відкладень (основний неогеновий горизонт) та піщано-глинистих утворень пліоцену, а на півдні (Присивашшя) - до четвертинних еолово-делювиальних суглинків. Відповідно з регіональними умовами живлення та дренування в північній частині території обводненими є понт-сарматські, південно-пліоценові, а в вузькій полосі Присивашшя - і четвертинні відкладення.

Глибина залягання грунтових вод змінюється від 30 м і більше в північній частині до декількох метрів в Присивашші. В цьому напрямку підземні води понт-сарматських та пліоценових відкладень набувають напорний характер. Водопровідність вапняково-мергельної товщі змінюється в широких межах від 0,5-1 до 40-80 тис.м²/ добу і складає в середньому 10-20 тис.м²/добу. Водопровідність пліоценових піщано-глинистих відкладень досягає 200-300 м² /добу та більше.

Мінералізація грунтових вод змінюється від 0,2-0,5 г/л на півночі в районі Каховського водосховища та в зоні Північно-Кримського каналу до 10-15 г/л і більше в Присивашші.

Грунти на значній території Каховського масиву незасолені або слабозасолені і тільки в Присивашші - середньо - та сильнозасолені.

В балансі підземних вод Каховського масиву до вводу його в експлуатацію поповнення запасів проходило, в основному ( 85%), за рахунок фільтраційних витрат з Каховського водосховища, Північно - Кримського каналу та Чаплинської зрошувальної системи.

Спостереження за змінами складу та концентрації порових розчинів в зоні аерації свідчать про те, що в умовах низходящого руху вологи при зрошенні спостерігається активне розсолення грунтів та грунтоутворюючих порід в верхній частині ( до 7-8 м) і конвентивний перенос солей та їх акумуляція в нижній частині зони аерації та грунтових водах.

Прогнозні дослідження змін гідрогеолого-меліоративних умов на Каховському масиві в умовах зрошення проводились на створеній в інституті "Укрдіпроводгосп" постійнодіючий фільтраційній моделі міжріччя Дніпро-Молочна в масштабі 1:200000 (Парамонова Н.К., Майборода О.В.,1976). Зміни гідрогеолого-меліоративних умов внаслідок вводу в експлуатацію зрошуваних площ визначаються особливостями природних та іригаційно-господарських факторів. Серед природних факторів, що визначають спрямованість та інтенсивність зміни гідрогеологічного стану, основну роль відіграють умови залягання та властивості роздільного пласту пліоцен-четвертинних глин в основі покривної товщі лесових утворень.

За даними Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції на території Каховського зрошуваного масиву відмічається регіональний підйом рівня грунтових вод 0,2 - 0,3 м/рік. При несприятливих умовах інфільтрації іригаційно-грунтових вод (потужність глин перевищує 3-4м) на другий - третій рік експлуатації утворюються куполи з особливо інтенсивним підйомом (2-4 м/рік) біля гідрантів.

Погіршення гідрогеолого-меліоративного стану, підвищення рівнів грунтових вод, підтоплення населених пунктів спостерігається на території Новотроїцького та Генічеського районів Херсонської області, де розміщується більше 30 тис. га зрошення підземними водами. За своїми хімічними показниками ці води малопридатні для зрошення, вони мінералізовані ( до 1,5 – 3,0г/л), вміщують значну кількість хлоридів натрію. В окремих випадках їх використання призводить до розвитку процесів вторинного засолення грунтів.

З метою запобігання негативних процесів погіршення гідрогеолого-меліоративного стану агроландшафтів планується будівництво горизонтального дренажу на площі 32079 га та реконструкція раніше побудованих систем малого зрошення.