В) Краснознам'янський зрошуваний масив

Краснознам'янський зрошуваний масив знаходиться у межах старовинної тераси - дельти Дніпра (Херсонська область). Він являє собою слаборозчленовану рівнину, нахилену в бік Дніпра та Чорного моря. Геологічний розріз в нижній частині представлений нижньо- та середньосарматськими глинами, які відіграють роль регіонального водоопіру, а вище - сарматськими, меотичними та понтичними тріщинуватими та закарстованими вапняками, перекритими товщиною кіммерійских водоупорних глин потужністю від 5 до 30 м. Закінчується розріз могутньою товщиною (від кілька десятків метрів до 80-100м) пісочно-глинистих середньо- та верньопліоценових, а також четвертинних алювіальних утворень з покривом лесових грунтів (від 1-3 до 5-7м) [10,29].

Гідрогеологічні умови характеризуються розвитком двох водоносних комплексів: пліоцен-четвертинного та неогенового. Перший, приурочений до алювіальних четвертинних, а також середньо- та верхньопліоценових відкладень. Він містить грунтові води. В південній приморській частині території масиву в зв'язку з наявністю окремих шарів потужністю 10-25 м води в пліоценових відкладеннях мають самостійний характер. Їх рівень перевищує дзеркало власно грунтових вод на 0,5-15м. В природних умовах грунтові води в приморській частині залягають на глибині 2-5м, а у вузькій (2-3м) прибережній смузі - менше 2м. Майже на всій території тераси - дельти грунтові води прісні з мінералізацією до 1 г/л.

В приморській смузі в зв'язку з несприятливими умовами природного відтоку мінералізація їх підвищується до 110 г/л та більше. Підземні води в нижній частині пліоцен-четвертинного водоносного комплексу прісні, гідрокарбонатні, тільки в південно-західній частині вони хлоридні з мінералізацією до 50-60 г/л.

З вводом до експлуатації Каховського водосховища та Краснознам'янської зрошувальної системи (1959-1966рр.), що була побудована без надійних протифільтраційних заходів, відбулись суттєві зміни гідрогеологічного стану на масиві: розпочався процес заболочування та підтоплення населених пунктів, а також почалось спостереження ознаків вторинного засолення зрошуваних та богарних грунтів. Особливо погіршився гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту в Приморській частині масиву, де в умовах дуже слабкої природної дренованості рівень грунтових вод піднявся на 1,5-2,5 м.

В зв'язку з цим з 1962 року розпочалось будівництво колекторно-скидної мережі, систематичного вертикального дренажу та створення протифільтраційних покрить на каналах. Ці меліоративні заходи суттєво покращили гідрогеологічний стан Краснознам'янського зрошуваного масиву. Вони дозволили виключити випадки вторинного засолення, підтоплення та заболочування агроландшафту і населених пунктів.