Царичанська зрошувальна система

 

Царичанська зрошувальна система (рис.1.38.)- розташована у Царичанському та Магдалинівському районах Дніпропетровської області. Споруджена у 1982 році. Загальна площа зрошуваних земель - 12,83 тис. га. Поверхня в межах зрошуваного масиву слабохвиляста, розчленована улоговинами, балками і річищами тимчасових водотоків. Грунтовий покрив представлений переважно чорноземами звичайними глибокими та вилугуваними, що сформувалися на суглинках; у блюдцях степових - грунти слабозасолені. Грунтові води залягають на глибині від 3-5 м у південно-східній частині зрошуваного масиву до 10-20 м і глибше в центральній і південній частинах. Середня мінералізація води - 0,5-1,0 г/л, максимальна - 3 г/л. Вода гідрокарбонатно-сульфатно-натрієво-магнієвого типу.

Джерело зрошення Царичанської зрошувальної системи - канал Дніпро-Донбас, вода з якого подається головною насосною станцією у магістральний трубопровід завдовжки 10 км (дві нитки діаметром 1200 мм). Розподіл води в межах системи здійснюється по закритих міжгосподарських (довжина 28,5 км) та внутрішньогосподарських (довжина 222 км) трубопроводах за допомогою насосної станції. Для зрошення застосовують дощувальні машини. З метою забезпечення оптимальних режимів зрошення та поліпшення меліоративного стану масиву на площі 46,8 га споруджено горизонтальний дренаж. Дренажні і поверхневі води відводяться по закритій колекторно-дренажній мережі (довжина 23 км) в акумулюючий ставок на р. Прядівці. Вздовж меж сівозмін насаджено лісосмуги [10].


Зрошувальна система "Кам'янський Под"

 

Масив "Кам'янський Под" знаходиться в межах Запорізької рівнини Українського кристалічного щита (Запорізька область). Він займає також північно-східну частину Херсонської області. У північно-західній частині масиву знаходиться Каховське водосховище, яке є джерелом зрошення. На території масиву "Кам'янський Под" побудовані Кам'янська, Іванівська та Благовещенська зрошувальні системи.

За кліматичними умовами територія Кам'янського Поду відноситься до степових напівпосушливих ландшафтів півдня України. Середня кількість атмосферних опадів складає 405 мм. В дощові роки їх зафіксовано до 620 мм, у посушливі - до 260 мм. У вегетаційний період в середньому випадає близько 250-280 мм опадів, що складає 60-65% від річної норми, у дощові роки 370-400мм, а в посушливі - до 120 мм.

Масив "Кам'янський Под" знаходиться в межах Запорізького плато (рівнини). Найбільші висоти рівнини досягають на південному сході її окраїни у верхів'ях р. Гайгур. Тут висота водорозділу досягає 212-239м. На західній границі рівнини на лівому березі Дніпра висоти досягають 106-128м. Поверхня рівнини слабо розчленена. Тільки береги рік місцями розчленовані балками і ярами, межиріччя являють собою рівний степ.

По західній границі Запорізького плато протікає р. Дніпро, яка проклала в кристалічних породах вузьку і глибоку долину з крутими берегами, що піднімаються перед затопленням долини водосховищем Дніпровської гідроелектростанції на 60м над рівнем річки. Геологічна будова масиву "Кам'янський Под" обумовлена розташуванням його в межах Українського кристалічного масиву. Територія масиву складена осадочними, переважно морськими відкладеннями різного геологічного віку і складу, починаючи від девонських, які залягають на кристалічному ложі, до верхнєчетвертинних. Місцями на поверхню, або близько до поверхні виходять докембрійські сірі і рожеві граніти Могили-Токмак, Могили-Салтигиян, а також на схилах балок і долинах річок.

В границях Запорізького зниження дочетвертинні гірничі породи знаходяться нижче базису ерозії і покриті глибокою товщею четвертинних відкладень, тому в границях еродованих площ вони майже не виходять на поверхню і не приймають участі в грунтоутворенні. На продуктах вивітрювання гранітів поширені щебенисті грунти. На границі між третинними і четвертинними системами залягає товща червоно-бурих глин, в основі яких лежать рябі глин. Рябі глини підстилаються білими кварцовими пісками з прошарками пластичних, різного окрасу, глин. Під ними залягають зеленувато-сірі глауконітові піщано-глинисті відкладення Харківського ярусу, а глибше - відкладення Бучацько-Київського ярусу (сірі і білі каолинитові піски, зеленувато-сірі мергелисті глини у відшарованих породах цих ярусів не зустрічаються, тому не беруть участі у процесах грунтоутворення і не мають помітного впливу на сполуки і властивості грунтів). Червоно-бурі глини зустрічаються на схилах балок. Грунти, що сформувалися на червоно-бурих глинах, характеризуються властивостями солонцюватих грунтів, важким механічним складом і ущільненням. Найбільш розповсюдженими грунтоутворюючими породами четвертинного періоду на масиві є лес і лесовидні суглинки. По долинах річок поширені алювільні, по днищах балок - делювіальні відкладення.

Гідрогеологічні умови масиву "Кам'янський Под" представлені грунтовими водами, що залягають на глибині 12-20м і ніякої участі в грунтоутворенні не приймають. В балках грунтові води залягають на глибині 3-5м і впливають на грунтоутворення періодично по сезонах року. На днищах деяких балок глибина залягання грунтових вод незначна (0,25-1,5м). Місцями вони виходять на поверхню, при чому створюються умови надмірного зволоження, у зв'язку з цим формуються заболочені грунти. Під впливом мінералізованих вод сформувались солончакові грунти.

Грунтовий покрив масиву сформувався під впливом клімату, рельєфу, гідрології, материнської породи різної як по механічному складу, так по змісту і складу солей. Основні грунти масиву "Кам'янський Под" сформувалися трав'янистою рослинністю. Схили водорозділів, балок і річкових долин покриті грунтами різного ступеня змитості. Плавні річок і днища балок покриті складним комплексом гідроморфних грунтів: лучно-чорноземними, черноземно-луковими і луковими, часто засоленими і солонцюватими.

Площа зрошуваних земель на масиві "Кам'янський Под" складає 15867,9га, з них Кам'янська зрошувальна система - 2767,2га, Іванівська зрошувальна система - 10362,2 га та Благовещенська - 2738,4га. Технічна експлуатація систем і споруджень на них здійснюється Кам'янським управлінням зрошувальних систем. Облік води із джерел зрошення та водовиділів здійснюється управлінням зрошувальних систем.

Кам'янська зрошувальна система розташована в західній частині зрошуваного масиву "Кам'янский Под". Система складається із магістрального каналу довжиною 6330м та міжгосподарської мережі загальною довжиною 54,48км. Площа, яка знаходиться під контролем гідрогеолого-меліоративної експедиції – 4615 га, у тому числі зрошення 2767,2 га, незрошуваних земель – 1520 га, з них орних 730 га.

Іванівська зрошувальна система розташована на північному сході Кам'янського Поду. Загальна площа зрошення - 10362,2 га. До складу системи входить магістральний канал довжиною 10300м та міжгосподарська мережа довжиною 264,7 км.

Благовещенська зрошувальна система розташована в південно-східній частині Кам'янського Поду і зрошує 2738,4га земель. До складу зрошувальної системи входять магістральний канал та господарська мережа. Довжина магістрального каналу 7400м, господарської мережі - 53км.

 

Завдання для самостійної роботи:

При виконанні курсових проектів кожен студент отримує об’єкт для вивчення - зрошуваний або осушуваний масив України. Слід вивчити природно – кліматичні, сільськогосподарські та водогосподарськв умови масиву. При цьому можливо користуватися схемами зрошувальних систем (рис. 1.24 – 1.39), які в процесі проектування доповнюються відомостями про площі зрошеня (осушення) – існуючи та перспективні тощо.

На схемах зрошуваних масивів показується (кольором) розміщення зрошення, дренажу та ділянок (сільськогосподарських підприємств), для яких проектуються меліоративні заходи і технології (див. розділ 3).

Параметри стану ландшафту та умов його формування і поліпшення наводяться в проекті в окремій таблиці і надаються студенту в завданні на проектування, а частина характеристик впливу зрошення і дренажу на агроландшафт доповнюється в процесі самостійного опрацювання підрозділу 2.2 (с. 74). При цьому обов’язково в проекті приводяться геофільтраційні схеми на основі типізації гідрогеологічних умов зрошуваних масивів (рис 2.1) з указанням природної дренованості (с. 79), величини притоку і відтоку грунтових вод, їх мінералізації і хімічного складу, засоленості грунтів, урожаїв тощо. Особлива увага приділяється аналізу якості поливної води та оцінці її іригаційних показників (підрозділ 3.2).

Слід дати відповіді напитання (див.с.75-76).

  Рис. 1.24. Каховська зрошувальна система

 

Рис. 1.25. Інгулецька зрошувальна система

 


 

Рис. 1.26. Краснознам'янська зрошувальна система

 

Рис. 1.27. Дунай-Дністровська зрошувальна система

 

Рис. 1.28. Схема Татарбунарської зрошувальної системи (з розміщенням режимних свердловин)

 

Рис. 1.29. Фрунзенська зрошувальна система

 

Рис. 1.30. Північнорогачицька зрошувальна система

 

Рис. 1.31. Приазовська зрошувальна система

 

Рис. 1.32. Сірогозька зрошувальна система

 

Рис. 1.33. Південнобузька зрошувальна система

 

Рис. 1.34. Магдалинівська зрошувальна система

 

Рис. 1.35. Нижньодністровська зрошувальна система

 

Рис. 1.36. Жовтнева зрошувальна система

 

  Рис. 1.37. Явкинська зрошувальна система

 

Площі зрошення

Рис. 1.38. Царичанська зрошувальна система

 

 

Рис. 1.39. Регіони рисосіяння в системі природного районування ( Ю.М. Грищенко, 1996)








Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 1595; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.