Види, методи і способи ландшафтних меліорацій
Сільськогосподарські меліорації, що мають на меті покращення ландшафтів можливо розділити на 7 основних видів: 1-земельні меліорації, 2- технічні меліорації, 3- водні меліорації, 4- хімічні меліорації, 5- рослинні меліорації, 6- повітряні меліорації, 7- зоомеліорації. Види меліорацій, меліоративні заходи, методи і способи меліорацій ландшафту представлені в табл. 1.1.
При проектуванні ландшафтних меліорацій, слід визначити об’єкт меліорації (ландшафт, грунт, зрошувана чи ґрунтова вода тощо), меліоративні заходи, а також методи і способи меліорації (грунту, землі, води, агроландшафту). Розрізняються методи і способи меліорації ландшафту.
Під методами розуміються шляхи, принципи, прийоми впливу на ландшафт, спрямовані на його комплексну меліорацію. Способи являють собою конкретні технічні, агротехнічні засоби і меліоративні заходи, спрямовані на поліпшення ландшафту.
Методи ландшафтних меліорацій, в основному, спрямовані на запобігання погіршення ландшафту, або його елементів – грунтів, грунтових вод, грунтоутворюючих порід (підгрунтя) тощо, на запобігання недостатнього або надмірного зволоження корнеживного шару ґрунту. Наприклад, в залежності від причин заболочування ландшафту використовують методи: зниження і регулювання рівня грунтових вод, прискорення відводу поверхневого стоку; огородження меліоруємої території від притоку поверхневих, грунтових та підземно-напірних вод; захисту меліоруємої площі від затоплення або підтоплення водами рік, озер, водосховищ, ґрунтовими водами; покращення водно-фізичних властивостей ґрунту (збільшення його вологоємності та водопроницаємості); підвищення цого родючості, теплорегулюючі меліорації. При зрошувальних та осушувальних меліораціях доцільно вибирати методи, співвідношення яких дозволяє регулювати водний, сольовий і поживний режими ґрунтів у відповідності з вимогами сільськогосподарських культур, шляхом проведення, при необхідності, зрошувальних та осушувальних меліоративних заходів.
Таблиця 1.1. Основні види меліорації ландшафтів
| Види меліорації | Меліоративні заходи | Методи і способи меліорацій |
| 1. Земельні | 1.1.Заміна землі (грунту) | 1.1.1.Заміна ґрунтів |
| 1.2.Землевання | 1.2.1.Піскування 1.2.2.Глинування 1.2.3.Торфування 1.2.4.Кольматаж | |
| 2. Технічні | 2.1.Укріплення ґрунту | 2.1.1.Ущільнення 2.1.2.Закріплення |
| 2.2.Меліоративна агротехніка | 2.2.1.Глибоке рихлення 2.2.2.Вузько загінна оранка 2.2.3.Меліоративна оранка 2.2.4.Борознування 2.2.5.Переривчасте борознування 2.2.6.Терасування 2.2.7.Профілювання 2.2.8.Гребневання 2.2.9.Грядкування 2.2.10.Кротовання 2.2.11.Щілювання | |
| 2.3. Меліоративна культуртехніка | 2.3.1.Удалення рослинності 2.3.2.Планування 2.3.3.Первинна обробка 2.3.4.Ліквідація дрібноконтурності |
Продовження таблиці 1.1
| 3.Водні | 3.1.Зволоження | 3.1.1.Вологозатримка 3.1.2.Снігозатримка 3.1.3.Вологозбереження 3.1.4.Підвищення швидкості сніготаяння 3.1.5.Затримка сніготаяння | ||
| 3.2. Зрошення | 3.2.1.Поверхневе зрошення | |||
| 3.2.2.Дощування 3.2.3.Внутрішньогрунтове зрошення 3.2.4.Краплинне (крапельне) зрошення 3.2.5.Лиманне зрошення 3.2.6.Повіневе зрошення | ||||
| 3.3.Осушення | 3.3.1.Відведення зайвих поверхневих вод 3.3.2.Зниження рівня грунтових вод 3.3.3.Захист земель від притоку зайвих зовнішніх вод | |||
| 3.4.Водовідведення | 3.4.1. Відведення і використання колекторно-дренажних та скидних вод 3.4.2. Відведення і використання стічних вод | |||
| 3.5.Двостороннє регулювання водного режиму ґрунтів (осушення-зрошення) | 3.5.1.Субіригація 3.5.2.Дощування осушуємих ділянок | |||
| 3.6.Водозниження | 3.6.1.Відкритий водовідлив 3.6.2.Глибинний водовідлив 3.6.3.Водовідлив на фоні електроосмосу 3.6.4.Устрій противофільтраційних завіс | |||
| 3.7.Регулювання затоплених заплавних ландшафтів, земель | 3.7.1.Огородження земель дамбами 3.7.2.Підвищення пропускної спроможності русел 3.7.3.Зменшення витрат та рівнів води у річках | |||
| 3.8.Промивка | 3.8.1.Промивка поверхнева 3.8.2.Промивка скрізна | |||
| 3.9.Теплорегулювання | 3.9.1.Зрошувальне теплорегулювання 3.9.2.Осушувальне теплорегулювання | |||
Продовження таблиці 1.1
| 4.Хімічні | 4.1.Кислоторегулювання | 4.1.1.Вапнування 4.1.2.Кислування |
| 4.2.Сольорегулювання | 4.2.1.Гипсування 4.2.2.Мінеральне збагачення 4.2.3.Органічне збагачення 4.2.4.Електромеліорація 4.2.5.Мікроелементне збагачення | |
| 4.3.Землеукріплення | 4.3.1.Силікатизація 4.3.2.Битумізація 4.3.3.Використання полімерів 4.3.4.Цементизація | |
| 4.4.Очистка забруднених земель | 4.4.1.Дезинфекція 4.4.2.Дезактивація | |
| 5.Рослинні | 5.1.Фітозахист земель | 5.1.1.Фітопосадки грунтозахистні 5.1.2.Фітотехніка грунтозахисна |
| 5.2.Фітоудобрення ґрунтів | 5.2.1.Торфоудобрення 5.2.2.Удобрення сапропелем 5.2.3.Удобрення сидеральне | |
| 5.3.Фітоволого- регулювання | 5.3.1.Зменшення випаровування 5.3.2.Поліпшення якості поливу 5.3.3.Затримання атмосферних опадів 5.3.4.Збільшення транспірації на перезволожених ґрунтах | |
| 6.Повітряні | 6.1.Аерація | 6.1.1.Аераційний дренаж 6.1.2.Аераційна продувка 6.1.3.Провітрювання |
| 6.2.Терморегулювання повітряне | 6.2.1.Задимлення 6.2.2.Повітряне утеплення ґрунтів 6.2.3.Повітряне охолодження ґрунтів | |
| 6.3.Газорегулювання | 6.3.1.Кисневе збагачення ґрунтів 6.3.2.Вуглекислотне збагачення ґрунтів | |
| 7.Зоомеліо-рації | 7.1.Продуцирування | 7.1.1.Використання бактерій 7.1.2.Використання сапрофагів |
| 7.2.Інтродуцирування | 7.2.1.Бактеріальне збагачення 7.2.2.Збагачення сапрофагами |
Способи меліорації ландшафту спрямовані на запобігання недостатнього або надмірного зволоження території, створення на ній необхідного водного, повітряного, поживного і теплового режимів.
Основні способи ЛМ: устрій відкритої мережі (канали), закритої мережі (трубчатий горизонтальний, сисиетматичний або відсічний дренаж, щільовий дренаж), вертикальний дренаж, механічний водопідйом, кольматаж тощо.
Для одержання необхідного ефекту від будь-якого виду ЛМ в залежності від ґрунтів, кліматичних, гідрогеологічних та гідрологічних умов додатково використовують комплекс агромеліоративних, інженерних та агротехнічних заходів, спрямованих на своєчасне відведення поверхневих і ґрунтових вод; покращення водно-фізичних властивостей ґрунту; перерозподілу вологи за шарами ґрунту; нагорно-ловчі канали для перехвату та зменшення притоку ґрунтових і поверхневих вод, що поступають на меліоруємий ландшафт; закриті збирувачі; доповнення дренажу самоізливаючими свердловинами на землях грунтово-напорного живлення; будівництво водосховищ, обвалування.
До земельних меліорацій ландшафту відноситься такий меліоративний захід як заміна землі, який здійснюється методом заміни ґрунту на більш родючий , в тому числі лесові меліорації солонцюватих ґрунтів (В.П. Золотун, В.В. Жужа та ін.).
Піскування - спосіб покращення водно-фізичних властивостей торфяно-болотних ґрунтів шляхом збагачення їх мінеральною породою – піском; один з методів структурної меліорації. Піскування підвищує несущу властивість грунту, знижує небезпеку виникнення пожеж, дії заморозків, проявів вітрової ерозії, поліпшує водний режим кореневого шару і, внаслідок цього, створює умови для одержання на торфяниках більш високих врожаїв. Піскування здійснюється різними методами.
Найбільш розповсюджені змішаний метод піскування, при якому пісок завозять на торфяник, розрівнюють по його поверхні бульдозерами, грейдерами, увальниками, а потім дисковими боронами. Використовують також насипний метод піскування, при якому на поверхню торфяника насипають шар піску 10-15см і не змішують його з торфом. При вирощуванні сільськогосподарських культур обробляють тільки пісчаний шар.
Глинування – спосіб меліорації пісчаних та торфяно-болотних грунтів шляхом внесення в них глини. Полегшує структуру і водно-фізичні властивості грунтів. Способи глинування, в основному, аналогічні піскуванню. Глинування використовується також для зменшення водопроникливості насипних дамб і гребель.
Кольматаж, кольматація (франц. colmatage італійськ. colmata – наповнення насип), заполення пор грунтів та фільтрів (внутришній кольматаж) або відкладення на їх поверхні дрібних частиць та хімічних сполук, що приносяться з водою в процесі її фільтрації. Зменшує водопронкливість грунтів і фільтрів. Одна з причин замулення дренажу, недостатньої ефективності його дії, або повного виходу його з ладу .
Торфування – внесення торфу у грунт (в основному, в пісчані грунти) для покращення їх водно-фізичних властивостей та підвищення продуктивності. Торфування мінеральних відкладень застосовується при рекультивації земель (виработаних торфяних родовищ) та освоєнні дрібнозалежних торфяників.
Терасування (франц. terrasse від лат. terra – земля), зміна профілю крутих схилів шляхом побудови штучних терас з метою попередження ерозії грунту, поліпшення гідрологічного режиму і забезпечення умов сільськогосподарського використання схилів. Тераси розділяються на гребневі, траншейні та ступеневі.
Вапнування грунтів – внесення у грунт вапнякових добрив для ліквідації підвищеної кислотності, що шкідлива для багатьох сільськогосподарських культур; один із способів хімічних меліорацій кислих грунтів. Базується на заміні у грунтово-поглинаючому комплексі (ГПК) водневих іонів та алюмінію іонами кальцію і магнію.
Удобрення сапропелем. Сапропелі (грецьк. sapros гнілий + pёlos мул), органисто-мінеральні відкладення прісноводних водоймищ, що вміщують більш 15% органічних речовин. Складаються із залишків розкладених мікроскопічно малих рослинних та тваринних організмів, а також домішків мінеральних частиць (глинистих, пісчаних, вапнякових), що накопичуються в результаті біохімічних процесів. Потужність сапропелевіих відкладень в озерах 8-12 м, іноді до 30 м, під торфяниковими залежами 0,5-3 м, іноді до 5 м.
Сидерація (франц. sideration), заорування зеленої маси (зелених добрив) спеціально посіяних рослин (сидератів) для збагачення грунту органічними речовинами і азотом; важливий фактор меліорації грунту. При сидерації одночасно із збагаченням поживними речовинами поліпшуються водно-фізичні, хімічні і біологічні властивості грунту. Як сидерати використовуються підсевнвні культури – в основному багатолистний люпин та пожнивні – узколисний люпин, віка озима і ярова, рапс озимий, гірчиця, фацелія, редька масляниста, ячмінь та ін. Пожнивніі сільськогосподарські культури можливо використовувати для удобрення та на корм скоту. Найбільш розповсюджено використання бобових рослин.
Сапрофаги (від грец. sapros – гнилий і … фаг), істоти, що годуються загниваючими залишками організмів або виділеннями тварин. Бактеріальне збагачення і використання сапрофагів для покращення грунтів складають основу таких меліоративних заходів як продуцирування та інтродуцирування.
Найбільша еколого-економічна ефективність досягається про оптимальному застосуванні комплексу різних видів меліорації ландшафту.
Контрольні запитання:
1.Назвати основні види меліорацій ландшафту.
2.Які Ви знаєте меліоративні заходи, методи і способи меліорації грунту, ландшафту.
3.3. Які методи і способи меліорацій вміщує у себе зрошення, осушення?
4.Чим принципово відрізняються методи від способів меліорацій?
5.В чому відрізняються піскування від глинування?
6.В яких регіонах переспекивне і ефективне удобрення сапропелем?
7.Коли досягається максимальна еколого-економічна ефективність від меліорації ландшафту?
Завдання для самостійної роботи при опрацюванні матеріалу підрозділу 1.1:
1.Кожен із студентів пише реферат (обсяг 5-10 стор.), детально характеризуючи один із методів або способів меліорацій (див. табл.1.1).
В рефераті необхідно сформулювати і показати ваші думки та ідеї щодо конкретних прикладів застосування всіх законів екології Баррі Комменера при вирішенні практичних задач і проблем ландшафтних меліорацій.
Реферати обговорюються на семінарських заняттях і їх доцільно використати в курсовому проекті з ЛМ.
2.Вивчити англійські терміни, які застосовуються при професійному спілкуванні і роботі фахівців з гідромеліорації та ландшафтних меліорацій (див. Термінологічний словник)
3.Виразити, як ви зрозуміли, за допомогою матеметичних формул визначення ефективності будь – яких меліорацій або меліоративних заходів.
4.В чому сутність адаптивного меліоративного режиму грунту, агроландшафту?
5.Що таке метод? На вирішення яких питань спрямовані методи ландшафтних меліорацій?
6.З якою метою застосовуються в гідромеліорації методи водного і сольового балансу?
7.Назвіть методи прогнозування РГВ в гідромеліорації.
Результати самостійної роботи студентів обговорюються на семінарських заняттях та контролюються за допомогою тестів (зразки тестових завдань представлені на сторінці 149)
Ландшафт є своєрідний організм,
де частини обумовлюють ціле,
а ціле впливає на всі частини.
С.Л. Берг
Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 2647;