Принципи і термінологія ландшафтних меліорацій

Важливим методологічним принципом у розробці концепції і принципів ландшафтних меліорацій є те,що кожна ландшафтно-меліоративна система (ЛМС) розглядається як складна адаптивна, природно-технічна система, яка може пристосовуватись до змін внутрішніх та зовнішніх умов за допомогою зміни своєї структури і значень параметрів [34,47]. Система моніторингу в процесі виконання своєї основної задачі – управління ЛМС, повинна виповнювати недостачу апріорної інформації про об’єкт управління і діючого на нього середовища. Це потрібно для постійного поліпшення якості функціонування ландшафту.

Ключове місце у науковому обгрунтуванні ландшафтних меліорацій відводиться системному підходу і системному методу дослідження процесів, які відбуваються в ЛМС. Гідромеліоративна система (ГМС) з позицій принципів системного аналізу та системного підходу розглянута в наукових працях Л.М.Рекса. Системний метод по відношенню до ЛМС можна сформулювати як підхід, побудований на використанні сукупності наукових напрямків, об’єднаних загальною методологією досліджень ЛМС на базі визначення її цілісності і необхідності враховувати всю складність взаємозв’язку між елементами цієї системи.

Основні системні принципи, які доцільно використовувати в ландшафтно-меліоративних дослідженнях, при проектуванні та управлінні гідромеліоративними системами в умовах Південного Степу України сформульовані в роботах [47,133,134]. Ці принципи відображають цілісність, структурність, взаємозалежність системи і середовища, ієрархічність та динамічність (розвитку) системи та принцип визначення оцінки еколого-економічної ефективності ландшафтних меліорацій.

Принцип цілісності. Ландшафт є цілісною системою, він вміщує визначений склад взаємообумовлених компонентів і локальних геосистем, є відкритою системою, що обмінюється речовиною та енергією із сусідніми ландшафтами. Важливою природною властивістю ландшафту є продукування біомаси. Результатом функціонування і обов’язковим компонентом ландшафту, згідно концепції О.І.Голованова (1993), є визначений набір зональних і азональних грунтів.

Принцип структурності. Цей принцип обумовлює характеристику ЛМС через визначення її структури і побудови, сітки зв’язків і відношень, що обумовлюють поведінку ЛМС через поведінку її окремих елементів і властивостей структури.

Принцип взаємозалежності системи і середовища. ЛМС формує і виявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, являючись при цьому провідним, активним компонентом. До характеристик середовища відносяться кліматичні показники, такі як : атмосферні опади, відносна вологість і температура повітря, сумарне випаровування; господарські і водогосподарські показники, режим зрошення, якість зрошувальної і дренажної води, кількісні і якісні показники штучного водовідведення тощо.

Принципи ієрархічності. ЛМС можливо вважати частиною більш складного ландшафту зрошуваного масиву, а кожний її компонент (елемент) можливо рахувати системою більш низького рівня. Наприклад, до систем більш низького рівня можна віднести показники, що характеризують загальне і токсичне засолення грунтів, склад в них гумусу, NРК, характеристики грунтових вод (мінералізація, хімічний склад, рН тощо).

Принципи динамічності (розвитку). Ландшафт характеризується динамікою властивостей і стану своїх компонентів, що обумовлені його стійкістю. Ландшафт, разом з ним і ЛМС, може розвиватися, еволюційно змінюватися. Наприклад, кожний ландшафт має свої особливості і закономірності еволюції грунтово-гідрогеологічного процесу, формування грунтових та дренажних вод водно-сольового поживного та меліоративного режиму тощо.

Принципи ЛМ можуть розвиватися, спираючись на практичне застосування чотироьх законів екології Баррі Комменера (США): 1-все пов’язано з усім (принцип системності); 2-природа знає краще; 3-усе потрібно кудись діватися; 4-за все потрібно платити або ніщо не дається задарма.

Термінологіяландшафтнихмеліорацій відображає междисціплінарний, комплексний характер навчального курсу. В термінологічному словнику (с. 162) приведені основні терміни і визначення, які необхідні в роботі при меліорації ландшафту. Фахівець, який має ОКР «Бакалавр», повинен володіти професійною іноземною мовою, в першу чергу, англійською. Термінологічний словник забезпечує самостійну роботу студентів з вивчення англійських меліоративних термінів.