Групування статистичних даних.

Якщо ознаками виступають кількісні показники то такий вид робіт (на відміну від класифікації) називають безпосередньо статистичним групуванням.

Групування – це розподіл сукупності на групи за істотними для них кількісними ознаками. В залежності від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні, структурні, аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю і умовами розвитку) звуться типологічними (групування підприємств за формами власності), групування населення за суспільними групами, розподіл промислової продукції за економічним призначенням.

Таблиця 3.1 – Розподіл малих підприємств України за формами власності

у 2000 р.

Аналіз даних показує, що переважна більшість малих підприємств мають колективну форму власності.

Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою (групування населення за статтю, віком, групування робітників за виробничим стажем, рівнем кваліфікації).

Структурні групування відрізняються від типологічних лише за метою дослідження, а за формою вони повністю збігаються.

Групування, які спрямовані на виявлення зв’язку між окремими ознаками явища, що вивчається звуться аналітичними (вивчення взаємозв’язку між розміром підприємства і показниками ефективності, між собівартістю її факторами тощо).

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки. При наявності зв’язку між ознаками середні групові систематично збільшуються (прямий зв’язок) або зменшуються (зворотній зв’язок).

Таблиця 3.2 – Залежність народжуваності дітей від віку матері

Дані свідчать, що кількість народжених на 1000 жінок найбільша у віці 20-24 роки. Чим старші за віком матері, тим народжуваність дітей менша.

За кількістю групувальних ознак розрізняють прості та комбінаційні групування. Простими є групування за однією ознакою, наприклад розподіл підприємств на групи відповідно до виробничої потужності. В комбінаційних групуваннях поєднуються дві і більше ознак групування; наприклад, виробнича потужність, вид сировини, форма комбінування. У комбінаційних групуваннях розподіл матеріалу на групи виконується спочатку за однією ознакою, а потім всередині кожної групи – за другою.

Прикладом такого групування є розподіл на першому етапі спиртових заводів за видом сировини (мелясні, зернові), а на другому етапі розподіл заводів за розміром виробничої потужності для встановлення впливу зростання виробничої потужності на техніко-економічні показники – в даному випадку витрати на 1 грн. продукції.

Таблиця 3.3 – Групування зернових спиртових заводів об’єднання

«Поділляспирт» за розміром виробничої потужності

Таке аналітичне групування дає можливість встановити, що із зростанням потужності підприємства витрати на 1 грн. зменшуються.

При використанні методу групувань вирішуються такі питання:

а) вибір групувальної ознаки;

б) визначення кількості груп та величини інтервалу;

в) встановлення переліку показників, якими мають характеризуватися виділені групи стосовно конкретного групування;

г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;

д) обчислення абсолютних, відносних середніх показників;

е) табличне і графічне оформлення результатів групування.

В процесі групування важливе значення має вибір групувальної ознаки, на базі якої виділяють різні групи і підгрупи. Вибір групувальної ознаки вирішується з урахуванням суті і законів розвитку явища, яке вивчається. За групувальні приймаються найістотніші ознаки. Групування проводяться за атрибутивними (якісними) і кількісними ознаками.

Для атрибутивної ознаки число груп відповідає числу різновидів ознаки. Так, при розподілі підприємств за формами власності виділяють такі форми: державна, комунальна, приватна, колективна, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

При групуванні за кількісною (варіаційною) ознакою виникає питання стосовно кількості груп та інтервалів групування. Для визначення оптимальної кількості груп у масових сукупностях з рівними інтервалами можна використати формулу Стерджеса:

,

де m – кількість груп;

n– обсяг сукупності

Інтервали, тобто проміжок між значенням ознаки в групі можуть бути рівними і нерівними, відкритими і закритими. Використання нерівних інтервалів необхідне для більшості економічних явищ, так як кількісні зміни розміру ознаки мають неоднакове значення для нижчих і вищих груп. Так, якщо різниця в 100 – 200 осіб має велике значення для характеристики розміру підприємств харчової промисловості, то для металургійних, машинобудівельних підприємств ця різниця буде значно більшою.

Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяють рівні інтервали груп, які визначаються формулою: ;

де x_max, x_min – найбільше і найменше значення ознаки;

m – кількість груп.

Наприклад, потужність підприємств коливається в межах від 200т/добу до 1200. При кількості груп 4 ширина інтервалу n = 250. Тоді межі інтервалів становлять відповідно 200 – 450; 450 –700; 700 – 950; 950 – 1200. Для виключення невизначеності межових значень ознаки використовують правило: ліве число не включає в себе значення ознаки, праве – включає. Тобто число 450 відноситься до другої групи. Всі інтервали в даному випадку є закритими.

Цей розподіл підприємств може бути представлено в іншому вигляді: до 450; 450 – 700; 700 – 950; 950 і більше. Перший і останній інтервали мають лише одну межу і називаються відкритими.