Методологічні аспекти статистичних групувань

Серед методів, які перетворюють статистику на одне з наймогутніших знарядь соціального пізнання, групування є одним з най­ефективніших. Його значення і роль у статистичному дослідженні випливає з характеру об'єкта статистики. Всі явища суспільного життя, що вивчає статистика, вирізняються багатогранністю форм і стадій розвитку, складаються з відмінних частин, які мають спе­цифічні властивості.

При кількісному вивченні масових суспільних явищ у не­розривному зв'язку з їх якісними особливостями статистика характеризує сукупність явищ у диференціації, в різноманітності їх типів, розглядає взаємозв'язок і співвідношення між ними.

Спираючись на діалектичну єдність синтезу і аналізу як взаємо­доповнюючих один одного способів пізнання та допускаючи певний ступінь абстракції, статистика поділяє одиниці досліджуваної сукуп­ності на відмінні між собою, але внутрішньо однорідні частини, поєднуючи їх у типові групи за певною переважною ознакою. Саме за такого підходу до вивчення соціально-економічних явищ групування стає важливим методом статистичного дослідження, який дає змогу простежити перехід кількісних змін в якісні, виявити закономірності їхнього розвитку.

Методологічна сутність групування:

групування— це процес утворення однорідних груп на підставі поділу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи і чистини за найістотнішими ознаками.

Отже, залежно від змісту і форм досліджуваних ознак статистичне групування здійснюється або за допомогою розподілу сукупності на окремі частини, які характеризуються внутрішньою однорідністю і відрізняються низкою ознак, або завдяки об'єднанню окремих одиниць сукупності в групи за типовими ознаками. На підставі даних про сукупність підприємств можна зробити групування за однією або кількома ознаками: за розміром основних фондів,обсягом виробництва, чисельністю працівників, тощо.

Ознаки, за якими здійснюється розподіл одиниць певної сукупності на

групи, називаються групувальними ознаками, або основою групування. Групувальну ознаку добирають на підставі наукового аналізу законів розвитку явиш і процесів, за ознаками яких утворються різні групи.

Особливим видом групувань є класифікації, які широко вико­шують у статистиці. Потреба в розробці класифікацій зумовлена різноманітністю атрибутивних ознак при вивченні багатьох явищ і процесів (класифікації витрат, основних фондів тощо), які створюють певні труднощі при віднесенні одиниць сукупності до певної групи. За допомогою класифікацій суспільних явищ варіація їхніх ознак фіксується в певному системному вигляді. Вона править за своє­рідний статистичний стандарт. З багатьох таких номенклатур як приклад можна навести кілька нині діючих класифікацій: виробленої продукції, товарів народного споживання, витрат виробництва, обігу, класифікації за професіями тощо.

У зв'язку з переходом до ринкової економіки сьогодні виникає потреба внесення відповідних змін у нині діючі класифікації та створення нових, які відповідали б завданням підприємницької діяльності. Насамперед до них можна віднести класифікації декларацій доходів окремих осіб чи їх груп, що працюють у різних галузях народного господарства, розширення номенклатури про­дукції промисловості, класифікації типів покупців за характером попиту, родом занять, розміром і складом сім'ї, сегментації ринку тощо.

В умовах ринку істотно зростає потреба у відповідній систе­матизації і групуванні інформації для характеристики договірних зв'язків між виробниками товарів і підприємствами торгівлі при вивченні місткості й насиченості ринку окремих регіонів кон­кретними виробами (швейними та пральними машинами, теле­візорами, холодильниками, автомобілями тощо), при вивченні інтен­сивності вантажопотоків на транспорті тощо.

Значення статистичних групувань полягає в тому, що вони дають змогу виявити об'єктивний стан речей, властивості досліджуваних явшц, здобути інформацію про розміри окремих груп, їх спів­відношення в загальній сукупності та про зв'язки між дослід­жуваними показниками.