Положення, категорії статистичної науки

Вивчення статистики передбачає ознайомлення з її основними категоріями, до яких відносяться статистична закономірність і статистична сукупність, одиниця та обсяг сукупності, ознака сукупності, варіація ознаки, шкала ознаки.

Статистична закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок в явищах та процесах. Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ і процесів відображають характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу. Статистичні закономірності проявляються по різному і можуть бути:

1. Закономірності розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про зростання чисельності населення і тривалості життя).

2. Закономірності структурних зрушень (збільшення частки міського населення у загальній кількості).

3. Закономірності розподілу сукупності (розподіл населення по статевій ознаці, за віком, середньодушовим доходом).

4. Закономірність зв’язку між явищами (залежність продуктивності праці від плинності робітників та фондоозброєності; плинності робітників від рівня оплати праці).

Закономірності масового процесу властиві лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.

Статистична сукупність – це множина одиниць (об’єктів, явищ) об’єднаних однією якісною ознакою, але які відрізняються між собою за рядом інших ознак. Статистичній сукупності притаманні дві властивості – це масовість та однорідність її одиниць. Прикладом статистичної сукупності є підприємства харчової промисловості: їх об’єднує характер продукції, хоча вид сировини, потужності інші ознаки у них різні.

Окремі елементи статистичної сукупності називають одиницями сукупності, а загальну їх кількість – обсягом сукупності. Наприклад, одиницями сукупності виступають промислові підприємства, фермерські господарства, людина, сім’я. Вони виступають носіями певних ознак і мають бути якісно однорідними.

Елементи сукупності (одиниці сукупності) характеризуються однією або кількома ознаками. Ознака – це статистичний еквівалент властивостей одиниці сукупності. Так, для одиниці сукупності, «підприємство» ознаками можуть бути потужність, обсяг виробленої продукції, чисельність працівників, структура капіталу тощо.

Однією із особливостей статистичної сукупності є наявність варіацій ознак, тобто коливань у числових значеннях окремих одиниць сукупності. Ознака, яка приймає в межах сукупності різні значення, називається варіюючою (добова потужність підприємств), а відмінність, коливання значень ознаки – варіацією.

Варіюючи ознаки поділяються на кількісні (що виражаються числами – посівні площі, урожайність, заробітна плата), та атрибутивні (не підлягають числовому вираженню і характеризуються словами – професія, галузь, вид економічної діяльності).

За характером варіювання кількісні ознаки поділяють на дискретні (які можуть набувати тільки цілочисельних значень – кількість підприємств, автомобілів) та неперервні (які можуть в окремих межах набувати будь яких значень – вік людини, стаж роботи, ціна, собівартість тощо).

Ознаки поділяються також на істотні (основні) – що є головними для даного явища – обсяг продукції, чисельність, прибуток і неістотні (другорядні), які не пов’язані безпосередньо з суттю досліджуваного явища – підпорядкування підприємства, територіальна належність тощо.

Ознаки, що характеризують статистичну сукупність взаємопов’язані між собою тому розрізняють факторні та результативні ознаки.

Факторні ознаки – це ознаки, які впливають на інші ознаки і змінюють їх. Результативні ознаки – це ознаки, які змінюються під впливом факторних ознак. Так рівень кваліфікації, стаж роботи – факторні ознаки, а продуктивність праці - результативна ознака. Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображається у різних видах шкал. Існує багато типів шкал: метрична, номінальна, порядкова (рангова).

Метрична – це звичайна числова шкала обчислення для вимірювання величин маси, довжини, часу, вартості.

Номінальна – це шкала найменувань.

Порядкова (рангова) шкала встановлює відношення подібності і послідовності. Це відношення типу «більш ніж», «краще ніж» тощо.