Наукові школи макроекономіки

Світова економічна криза 1929 - 1933 рр., яка ввійшла в історію під назвою "Велика депресія", не підтвердила головне положення класичної теорії про здатність ринку до швидкого усунення економічних диспропорцій і забезпечення повної зайнятості. Це викликало необхідність розробки нової економічної теорії. Її засновником став англійський економіст Джон Мейнард Кейнс, а його теорія дістала назву кейнсіанської.

Центральним пунктом теорії Кейнса було положення про те, що економіка з ринковими відносинами не володіє здатністю до швидкого саморегулювання. Кейнс показав, що в ринковій економіці може одночасно існувати рівновага і неповна зайнятість. На його думку, економічна криза такої глибини як "Велика депресія" не може бути швидко подолана лише за допомогою ринкових сил. Для її подолання держава має здійснювати стабілізаційну політику, впливаючи на загальний попит за допомогою бюджетно-податкових та монетарних інструментів. Свої погляди на проблеми регулювання економіки Кейнс виклав в книзі "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936 р.).

В 70-х роках ХХ ст.. виявилося, що державне втручання в економіку не завжди може принести бажаний результат. Багато країн вперше зустрілися із стагфляцією - поєднанням інфляції і стагнації економіки (остання означає низькі або від'ємні темпи економічного зростання ). Рецепти кейнсіанської теорії виявилися непридатними для вирішення цієї проблеми, що істотно підірвало довіру до неї.

В умовах зниження авторитету кейнсіанської теорії почали інтенсивно розвиватися альтернативні варіанти економічної теорії. Опоненти кейнсіанської теорії висунули тезіс про те, що головним фактором економічної нестабільності є активна політика державного втручання в економіку. Серед альтернативних теорій найрельєфніше виділяються монетаристська теорія, теорія раціональних очікувань, теорія економіки пропозиції, теорія реального ділового циклу.

Прихильники монетаристської теорії виступили на підтримку основного положення класичної теорії про те, що ринкова економіка є саморегулюючою і не потребує державного втручання. Згідно з монетаристською теорією економічна нестабільність в значній мірі є результатом нестабільних темпів грошової емісії. Тому її прихильники вважають, що для забезпечення економічної стабільності потрібно дотримуватися стабільних темпів зростання грошової маси.

В 70-і та 80-і роки 20 століття монетаристська контратака на кейнсіанські ідеї була підтримана прихильниками раціональних очікувань. Згідно з цією теорією економічні суб'єкти здатні діяти раціонально, тобто у своїй поведінці враховувати не лише минулий досвід, а й майбутні зміни в економічній кон'юнктурі та економічній політиці держави. За цих умов відпадає необхідність державного втручання в економіку, яка здатна стабільно функціонувати на умовах ринкового саморегулювання.

Прихильники теорії економіки пропозиції вважають кейнсіанську теорію односторонньою, оскільки головну увагу вона зосереджує на сукупному попиті і недооцінює необхідність регулювання сукупної пропозиції. На їх думку, фіскальна політика, передусім її податковий механізм, може впливати на економічне зростання й через сукупну пропозицію.

На думку прихильників теорії реального ділового циклу причини економічної нестабільності знаходяться не в сфері попиту або економічної політики, а в технологічних шоках. Згідно з цією теорією, збурення в економіці - це об'єктивна реакція на зміни у технологічній базі виробництва, які відбуваються нерівномірно.

Отже, макроекономіка як наука не стоїть на місці, а постійно розвивається.

 








Дата добавления: 2015-03-19; просмотров: 996;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.