Особливості поширення метрових радіохвиль

У піддіапазоні метрових і більш коротких хвиль усі види ґрунтів, за винятком водного, характеризуються властивостями діелектриків. Тому теплові втрати поверхневої хвилі, яка поширюється над сушею, практично відсутні. Однак через малe довжину хвилі радіохвилі погано дифрагують навколо сферичної поверхні Землі. Тому поверхневі хвилі поширюються на незначні відстані, які не на багато перевищують відстань прямої видимості r₀. На більші відстані метрові хвилі можуть поширюватися лише просторовою хвилею. Поява такої хвилі залежить від стану іоносферного шару F. Для хвиль метрового діапазону цей шар в звичайному стані характеризується властивостями діелектрика і є радіопрозорим, тобто невідбиваючим. Однак в період підвищеної сонячної активності об’ємна густина електронів взимку вдень може сягати таких значень, що шар F стає відбиваючим для хвиль довжиною 6 - 8 м. На цих довжинах хвиль можна здійснити радіозв‘язок на відстані 3500 - 4000 км. Дальній радіозв‘язок на відстані 1000-2500 км можливий і при наявності нерегулярних спорадичних шарів іоносфери E_S. Такі шари з’являються влітку вдень на трасі між радіопередавачем і радіоприймачем.

Локальні неоднорідності іоносфери, що створюються у шарах D (вночі) і E (вдень) на висотах 70 - 90 км, призводять до розсіювання радіохвиль метрового діапазону при l < 5 м. Якщо діаграми спрямованості антен передавача і приймача перехрещуються на цих висотах, то внаслідок іоносферного розсіювання можливе здійснення радіозв‘язку на відстані від 900 км до 2300 км.

До переваг хвиль метрового діапазону можна віднести:

- можливість встановлення дальнього радіозв‘язку із земними об‘єктами;

- можливість створення спрямованих антен з прийнятними габаритами;

- велику ємність піддіапазону.

Недоліком хвиль метрового піддіапазону є залежність умов їхнього поширення у довгохвилевій його частині від стану іоносфери.

Хвилі метрового піддіапазону застосовують:

- для забезпечення регулярного зв‘язку в межах прямої видимості між земними об‘єктами, з літальними апаратами і між ними;

- для здійснення дальнього радіозв‘язку;

- для радіолокації (короткохвильова частина піддіапазону).