Основні серії електровозів, їх технічні характеристики
На залізницях України і країн СНД в експлуатації довгий час перебували і продовжують експлуатуватись електровози постійного струму:
• шестивісні вантажні ВЛ22", ВЛ23, пасажирські ЧС2, ЧС2Т;
• восьмивісні вантажні ВЛ8,ВЛ10, ВЛ11, ВЛІГ, пасажирські ЧС6,
ЧС7, ЧС200;
• дванадцятивісні вантажні — ВЛ 15.
Найбільш поширені електровози змінного струму таких серій:
• шестивісні вантажні ВЛ60к і пасажирські ЧС4, ЧС4Т;
• восьмивісні вантажні ВЛ80", ВЛ80т, ВЛ80с, ВЛ80", ВЛ80", ВЛ80р, паса
жирські ЧС8;
• дванадцятивісні вантажні — ВЛ85.
На залізницях України використовуються також вантажні електровози подвійного живлення ВЛ82 і ВЛ82".
Вантажні електровози постійного струму від ВЛ8 до ВЛ15 випускались Тбіліським електровозобудівним заводом, вантажні електровози змінного струму усіх модифікацій серій ВЛ60, ВЛ80, ВЛ82 та ВЛ85 — Новочеркаським електровозобудівним заводом, пасажирські електровози постійного і змінного струму типу ЧС — об'єднанням «Шкода» (Чехосло-ваччина) за заявками МШС СРСР.
В даний час на Україні перебувають в експлуатації переважно електровози ВЛ8, ВЛ10, ВЛ11, ВЛ60, ВЛ80 різних модифікацій, ЧС2, ЧС7, ЧС4, ЧС8.
Електровоз ВЛ8— постійного струму, вантажний, восьмивісний з чотирма двовісними візками, має систему рекуперативного гальмування, опорно-осьове підвішення тягових двигунів НБ-406Б, на розрахунковому підйомі 9% може вести поїзд масою 4200 т. Суттєвий недолік електровоза — обмеження швидкості руху до 80 км/год через недостатню надійність конструкції ходової частини (буксових вузлів, ресорного підвішування тощо).
Електровоз ВЛ10 — постійного струму, восьмивісний, більш технічно вдосконалений порівняно з електровозом ВЛ8, в ньому застосована передача тягових і гальмових зусиль через раму кузова за допомогою шарового шворня, який допускає поперечне переміщення візків відносно кузова до ЗО мм, ресорне підвішування виконано двоступеневим, доповнено гідравлічними амортизаторами, візки — безщелепні, букси — повідкові з гумово-металевими елементами, застосовані нові тягові електродвигуни ТЛ2К в шестиполюсному виконанні з компенсаційною обмоткою, в електровозі три схеми сполучення тягових двигунів — послідовне, послідовно-пара-лельне і паралельне з більш удосконаленою схемою рекуперативного гальмування; електровоз на розрахунковому підйомі 9% може провести поїзд масою 4400 τ зі швидкістю 47 км/год, конструктивна швидкість 100 км/год.
Електровози ВЛ11 і В ЛІ Iм— розроблені на основі електровоза ВЛ 10, можуть працювати в дво- і трисекційному виконанні (відповідно з осьовими формулами 2(20-20) і 3(20—20). Так, на лініях Свердловської залізниці (Росія) з важким профілем електровоз ВЛ 11 в трисекційному варіанті водив поїзди масою 6000 т.
Електровоз ВЛ15— найпотужніший серед вантажних електровозів постійного струму, які виготовляв Тбіліський електровозобудівний завод, складається з двох шестивісних секцій, кузов кожної секції опирається на три двовісні, не зв'язані між собою, візки, ходова частина і ресорне підвішування мають ряд вдосконалень порівняно з електровозом ВЛ 11, застосовуються три групування шести тягових двигунів в кожній секції, які забезпечують більш плавне регулювання швидкості.
Електровоз ЧС2— постійного струму, пасажирський, шестивісний, візки тривісні, ресорне підвішування двоступеневе, регулювання напруги — ступеневе за допомогою пускових реостатів і використання трьох видів сполучення тягових двигунів; на горизонтальному профілі з поїздами масою 1100 τ (18 вагонів) реалізує швидкість до 120 км/год, конструктивна швидкість 160 км/год.
Електровоз ЧС2Т— модернізований варіант електровоза ЧС2, обладнаний реостатним гальмуванням.
Електровоз ЧС200— створений об'єднанням «Шкода» спеціально для організації руху пасажирських поїздів зі швидкістю 200 км/год на швидкісній лінії Москва-Ленінград (Росія), в 1976-1979 роках було виготовлено більше десятка локомотивів; електровоз постійного струму, двосекційний, має по 2 двовісних візка в кожній секції, регулювання напруги — контакторно-резисторне в послідовному і паралельному сполученнях тягових двигунів, має п'ять ступенів послаблення збудження, електровоз обладнаний реостатним гальмуванням.
Електровоз ЧС6— модифікація електровоза ЧС200, який порівняно з ним має деякі відмінності, більшу силу тяги і меншу швидкість, яка в експлуатації обмежується 160 км/год.
Електровоз ЧС7— восьмивісний, за конструкцією аналогічний електровозу ЧС6, на відміну від попереднього має три види сполучення тягових двигунів, два ступеня гальмових опорів у зоні реостатного гальмування, електровоз обладнаний пристроями електроопалення для 18 пасажирських вагонів у поїзді, конструктивна швидкість 180 км/год, може провести поїзд складом 18 вагонів на підйомі 15% зі швидкістю до 90 км/год.
Електровоз ВЛ60"— змінного струму, вантажний, шестивісний, одно-секційний, модифікація першого в Радянському Союзі електровоза змінного струму ВЛ60, вперше застосовані кремнієві випрямлячі, конструктивна швидкість 100 км/год, розрахунковий підйом 9% долає зі швидкістю 44 км/год і може вести поїзд масою 3350 т.
Електровози типу ВЛ80— змінного струму, вантажні, восьмивісні двосекційні, знаменували значний крок в локомотивобудуванні, на електровозах застосований новий тяговий двигун НБ-418К з компенсаційною обмоткою. На початку серійного виробництва електровозів ВЛ80 були установлені кремнієві випрямлячі (ВЛ80к), далі було запроваджено реостатне гальмування (ВЛ80т), пізніше до них були внесені значні зміни в схемах і обладнанні, які дозволили збільшити пускові тягові і гальмові сили, повернення електроенергії при рекуперації, зручності в управлінні (ВЛ80р); застосування синхронних (вентильних) та асинхронних з корот-козамнутим ротором тягових двигунів змінного струму сприяло покращенню їх роботи і подовженню терміну служби, росту потужності (ВЛ80", ВЛ80"), конструктивна швидкість ПО км/год.
Електровоз ВЛ85— змінного струму, вантажний, дванадцятивісний, двосекційний, за ходовою частиною подібний до електровоза постійного струму ВЛ15, електрообладнання уніфіковано з типами електровозів ВЛ80р, ВЛ80г, але більш потужний, обладнаний системою автоматичного управління, поставлявся і обслуговував найбільш вантажонапружені лінії Сибіру (Росія).
Електровоз ЧС4— змінного струму, пасажирський, шестивісний з тривісними візками, має двоступеневе ресорне підвішування, букса з рамою зв'язана поводками, ступеневе регулювання напруги в тягових двигунах, ступеневе регулювання напруги на первинній обмотці трансформатора. Може забезпечувати в поїзді електричне опалення 16-17 пасажирських вагонів, конструктивна швидкість 160 км/год.
Електровоз ЧС4Т— варіант електровоза ЧС4 з реостатним гальмуванням, кузов має дещо більшу масу.
Рис. 4.4. Загальний вигляд електровозів змінного струму: а - ВЛ80; б - ВЛ85; в - ЧС8; г - ДСЗ |
Рис. 4.3. Загальний вигляд електровозів постійного струму: а- ВЛ10;б- ЧС7; в - ВЛ15;г-ДС1 |
Електровоз ЧС8— пасажирський, двосекційний змінного струму, механічна частина уніфікована з електровозом постійного струму ВЛ7, а електрообладнання — в більшості з електровозом ЧС4Т, для розширення
Таблиця 4.1, Технічна характеристика основних серій електровозів | |||||
Основні | Електровози постійного струму | ||||
характеристики | ВЛ8 | ВЛ10 | ВЛП | ЧС2 | ЧС7 |
Рік початку випуску | |||||
Вид служби | ВАНТАЖНИЙ | ПАСАЖИРСЬКИЙ | |||
Осьова характеристика | 20+20+ +2о+2о | 2(20--20) | 2(20-20) | зо-зо | 2(2о-2О) |
Зчіпна маса, τ | |||||
Навантаження від осі на рейку, кВт | 210,9 | ||||
Коефіцієнт корисної дії, % | 89,1 | 90,2 | 90,7 | 90,6 | 91,0 |
Електричне гальмування | рекуперативне | немає | реостатне | ||
Тип тягового двигуна | НБ-406Б | ТЛ-2К | 4AL-4846 | 1АІ-4846 | |
Потужність тягового двигуна, кВт | |||||
Напруга на колекторі. В | |||||
Сумарна потужність на валах двигунів, кВт | |||||
Конструктивна швидкість, км/год |
зони реостатного гальмування передбачено два ступеня гальмових опорів, електровоз може обслуговувати електроопаленням 23 пасажирських вагонів, забезпечує ведення поїзда із 23 вагонів на ділянках з підйомом 15% зі швидкістю 85 км/год, конструктивна швидкість 180 км/год.
В експлуатацію почали поступати перші українські локомотиви виробництва Дніпропетровського науково-виробничого об'єднання електровозобудування (НВО «ДЕВЗ») серії ДЕІ — двосекційні вантажні електровози постійного струму потужністю 6250 кВт і конструктивною швидкістю 100 км/год. Виконуються проектні роботи над створенням магістральних пасажирських електровозів ДЕ2 постійного струму. Спільно з німецькою фірмою «Сіменс» спроектований і готується до серійного випуску вантажно-пасажирський електровоз ДСЗ змінного струму потужністю 4800 кВт з асинхронними тяговими двигунами, конструктивною швидкістю 160 км/год.
Продовження табл. 4.1.
Електровози змінного струму | |||||
ВЛб0к | ВЛ80*- Т | ВЛ8&.Р | ЧС4 | ЧС4Т | ЧС8 |
9 | |||||
ВАНТАЖНИЙ | ПАСАЖИРСЬКИЙ | ||||
зо-зо | 2(20- 20) | 2(20- 20) | зо-зо | зо-зо | 2(2о- 2о) |
немає | немає | реостат. | немає | реостатне | |
реостат. | рекупер. | ||||
НБ-412 | НБ-418 | AL-4442 | AL-4482 | ЗА-4442 | |
ПО | ПО |
Технічні характеристики основних серій електровозів представлені в таблиці 4.1.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 4170;