Тягові електродвигуни

Тягові електродвигуни - це електричні машини, призначені для пере­творення електричної енергії в механічно-тягову. Крім того, на окремих електровозах вони можуть використовуватись для електричного гальму­вання, тобто перетворення механічної енергії в електричну при гальму­ванні.

Тягові двигуни класифікуються:

• за родом струму: постійного і змінного струму;

• за системою передачі: з індивідуальним і груповим приводом;

• за способом вентиляції: самовентилюючі і знезалежною вентиляцією.
Найбільш поширені тягові двигуни постійного струму з послідовним

збудженням. Вони менш чутливі до коливань напруги в контактній ме­режі та забезпечують більш рівномірний розподіл навантаження при па­ралельному вмиканні двигунів, ніж електродвигуни інших систем збуд­ження. Тягові двигуни розраховані на номінальну напругу 1500В. Тяговий двигун постійного струму (рис. 4.13) складається з:

• остова,що одночасно виконує функції корпуса машини і магнітопро-
вода; головні і додаткові полюси створюють відповідно основний маг­
нітний потік і потік у зоні комутації. В пазах остова розміщується ком­
пенсаційна обмотка, що підвищує стійкість роботи електродвигуна;

• якоря,який складається із осердя, обмотки, що розміщується в пазах
осердя, корпуса колектора, самого колектора, вала, на якому змонтовані

1 2

\

Рис. 4.13. Загальний вигляд тягового двигуна постійного струму в розрізі:

1 — обмотка головного полюса; 2 — головний полюс;

З — роликовий підшипник; 4 — вал; 5 — якір; 6 — обмотка додаткового полюса; 7 — додатковий полюс; 8 — щіткотримач; 9 — колектор; 10 — остов.

На електровозах змінного струму також застосовуються тягові двигу­ни постійного струму, для чого змінний струм за допомогою випрямлячів перетворюється на постійний. Наприклад, на електровозах ВЛ80^к і ВЛ80^т застосовуються електродвигуни постійного струму з незалежною венти­ляцією, шестиполюсні (шість головних і шість додаткових полюсів) з на­пругою 950В.

Останнім часом стали застосовуватись трифазні вентильні (в електро­возі ВЛ80") і асинхронні тягові двигуни (в електровозі ВЛ80* і в новому дніпропетровському магістральному електровозі ДСЗ).

Вентильний тяговий електродвигун за конструкцією є синхронною машиною, в якій обмотка якоря розміщена на статорі, а обмотка збуджен­ня — на роторі. Статор вентильного двигуна складається з литого остова і осердя-магнітопровода.

Асинхронний тяговий електродвигун (рис. 4.14) має короткозамк-нений ротор. Обмотка в ньому виконана у вигляді мідних стержнів, з'єднаних мідними кільцями і закріплених в пазовій частині магнітними клинами, а на лобовій — склобандажами. Статор і осердя його виконані шихтованими. Пакет статора запресований в литий остов. Обмотка стато­ра — петлеподібна, трифазна, шестиполюсна, закріплена в пазовій частині магнітними клинами.

Рис. 4.14. Асинхронний тяговий електродвигун НБ-607 у поздовжньому розрізі:

1 — остов; 2 — статор; 3 — осердя ротора; 4 — обмотка статора;

5 — лічильник частоти обертання; 6 — підшипниковий щит.