ОСОБЛИВОСТІ. Вижимання проводять значно інтенсивніше, ніж погладжування, не припускаючи больових відчуттів

ТЕХНІЧНОГО ВИКОНАННЯ ВИЖИМАННЯ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

Вижимання проводять значно інтенсивніше, ніж погладжування, не припускаючи больових відчуттів. Слід пам'ятати, чим меншою буде площа стикання масажувальної руки до масажованої ділянки, тим більш глибокою буде прониклива здатність цього прийому. При цьому масажист буде менше витрачати власних сил. Швидкість руху при вижиманні зменшується приблизно удвічі. Цей прийом виконують різноманітними частинами однієї руки. Для посилення діяння деякі прийоми проводять з обтяжуванням вільною рукою.

Вижимання ребром долоні проводиться в основній стійці, знаходячись ближче до верхньої межи масажованої частини тіла. Кисть встановлюється на ребро, упоперек ланки, долоневою поверхнею у напрямку руху. При цьому усі пальці можуть бути розслабленими. Цей прийом виконується на усіх ланках тіла, особливо тих, що мають плоску поверхню, наприклад на спині.

Вижимання великим пальцем проводиться переднім ходом, в основній стійці, знаходячись ближче до верхньої межі масажованої частини тіла. Великій палець тильною поверхнею встановлюється упоперек ланки. Його подушечка обтяжується зверху вказівним, з притиснутими іншими пальцями. Цей прийом застосовується на круглих й опуклих ланках тіла.

Вижимання основою долоні проводять у поздовжній стійці, ближчою або дальньою рукою. Кисть трохи розгинається у променевозап'ястковому суглобі й встановлюється основою долоні на вихідну позицію біля нижнього кордону масажованої ділянки усіма пальцями уперед у напрямку руху. Для жорстокості великій палець притискують до вказівного, а інші тримають розслабленими. Рух ведеться до верхнього кордону масажованої ланки. При необхідності посилення діяння цей прийом проводять з обтяжуванням. Для цього на тильну поверхню променевозап'ясткового суглоба накладають ребро вільної руки, або обхоплюють нею передпліччя безпосередньо біля цього ж суглоба.

Це вижимання використовують на ділянках тіла з будь-якою конфігурацією.

Вижимання обхватом проводять у будь-якій стійці, переднім ходом, найчастіше на кінцівках. При цьому масажист обхоплює масажовану поверхню біля нижньої межі з одного боку великим пальцем, а з другого-іншими і далі рухає руку до верхнього кордону. Цей прийом найчастіше використовують у лазні з милом, або коли масаж проводять з масажним кремом чи олією. При необхідності посилення діяння, його виконують з обтяжуванням, обхопивши вільною рукою передпліччя безпосередньо біля променево-зап'ясткового суглоба.

Вижимання обхватом зі скручуванням проводиться у повздовжній стійці, одночасно двома руками, на задній поверхні гомілок. Для цього ближчою рукою масажист обхоплює гомілку біля стопи із внутрішнього боку, а іншою-зовні перед першою. Після цього рука, що знаходиться ближче до масажованого, рухається по діагоналі вгору до внутрішньої поверхні колінного суглоба. А інша, одночасно з першою, рухається також по діагоналі угору-назовні. Потім вони повертаються на вихідну позицію, тільки попереду тепер кладеться дальня рука. Вижимання обхватом зі скручуванням проводиться у повздовжній стійці, одночасно двома руками, на задній поверхні гомілок. Для цього ближчою рукою масажист обхоплює гомілку біля стопи із внутрішнього боку, а іншою-зовні перед першою. Після цього рука, що знаходиться ближче до масажованого, рухається по діагоналі вгору до внутрішньої поверхні колінного суглоба. А інша, одночасно з першою, рухається також по діагоналі угору-назовні. Потім вони повертаються на вихідну позицію, тільки попереду тепер кладеться дальня рука.

Вижимання подушечками пальців (одного або декількох) проводять при необхідності локального або глибокого діяння.

Вижимання передпліччям проводять переднім або зворотнім ходом, ліктьовою кісткою передпліччя. Щоб посилити діяння, його виконують з обтяжуванням, для цього долонею вільної руки захоплюють променево-зап'ястковий суглоб масажувальної.