Ефективність масажу забезпечується точною та цілеспрямованою дією на вражені ділянки тіла.

Ці ділянки можна виявити, так як всі зміни в організмі відображаються на поверхні тіла, на різних його ділянках.

Під час масажу використовують діагностику за станом м'яких тканин (шкіри, жирової клітковини, м'язів, надкісття).

Зміни в поверхневих тканинах називають рефлекторно змінними ділянками, які вперше описав і оцінив їх діагностичне значення в 1889р. Російський клініцист Г.А.Захароїн і пізніше в 1898р. Англійський вчений Г.Гед, тому зараз вони отримали назву зони Захароїна-Геда.

Доповнив це вчення в 1917р. І.Макензі. на основі наукових випробувань і клінічної практики, а також виходячи із анатомо-фізіологічних особливостей організму, можна зробити висновок, що окремі ділянки поверхні тіла при безпосередній участі нервової системи, пов'язані з окремими внутрішніми органами. Тому під час небажаного процесу на поверхні тіла виникають зміни в внутрішніх органах і навпаки, при захворюванні внутрішніх органів виникають зміни на окремих з зонах поверхні тіла та сегментах пов'язаних з внутрішніми органами.

види рефлекторних змін

В тканинах виникає розлади чутливості, кровопостачання, зміни еластичності, щільностіїх називають рефлекторними змінами.

До діагностичних та лікувальних ділянок і зон відносяться:

Ø шкіра, жирова клітина;

Ø м'язи;

Ø зв'язки;

Ø судини;

Ø сухожилки;

Ø надкісття;

Ø нервові стовбури та ганглії.

Діючі на різні тканини виконуються відповідні рефлекси:

в шкірі – вісцело-кутанний рефлекс Захароїна-Геда;

в м'язах – вісцеро-моторний рефлекс Макензі;

в сполучній тканині – рефлекс Лейбе-Діске;

в судинах – вісцеро-вазоматерний рефлекс;

в надкистті – вісцеро-переостальний рефлекс, Воглера-Крауса.

В якості спецефічного теста для визначення рефлекторних змін може бути подразнення в вигляді натискання, доторкання, прикладання тепла та холоду. Взагалі такі дії не викликають болі, на здорових тканинах, а в рефлекторно змінених – викликає біль.

Важливою ознакою є асиметрія між правою та лівою половиною тіла яка проявляється слідуючими змінами:

Ø стан напруження тканин;

Ø кольору шкіри;

Ø форма шкірних складок;

Ø місцевої температури;

Ø потовиділення;

Ø наявність свербіння та печії;

Ø неприємних відчуттів, дискомфорт;

Ø електропровідності.