Штраф - 6 страница

Караність готування обмежується лише готуванням до тяжких або особливо тяжких злочинів.

КК визначає форм співучасті: вчинення злочину групою осіб, вчинення злочину тією ж групою за попередньою змовою, організованою групою і злочинною організацією.

Серед обставин, що виключають злочинність діяння, КК Росії, передбачає необхідну оборону, крайню необхідність, затримання злочинця, фізичний або психічний примус, виправданий ризик та виконання явно злочинного наказу чи розпорядження.

Як основні покарання КК Росії називає обов'язкові роботи (виконуються у вільний від роботи або навчання час на строк від 60 до 240 годин, але не більше чотирьох годин на день), виправні роботи, обмеження за військовою службою, обмеження волі, арешт, тримання в дисциплінарній військовій частині, позбавлення волі і смертну кару. Додатковими покараннями є позбавлення військового або спеціального звання і конфіскація майна.

Штраф, а також позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть призначатися як основне, так і додаткове покарання.

Позбавлення волі призначається на строк від шести місяців до двадцяти років або довічно. За сукупністю злочинів остаточне покарання може бути до двадцяти п'яти років, а при сукупності вироків – до тридцяти років позбавлення волі. Смертна кара призначається лише за особливо тяжкі злочини, що посягають на життя. Вона не застосовується до жінок, осіб, які до вчинення злочину не досягли вісімнадцяти років, і до чоловіків, які досягли на час винесення вироку шестидесяти п'яти років.

В КК Росії передбачається, зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості внаслідок дійового каяття або в зв'язку з примиренням з потерпілим. В Особливій частині КК також передбачені випадки звільнення від кримінальної відповідальності за окремі злочини (наприклад, при добровільній видачі органам влади зброї, бойових припасів, які незаконно зберігалися винним, добровільному повідомленні про давання хабара тощо).

КК містить норми про умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, давність, звільнення від покарання внаслідок хвороби, погашення і зняття судимості.

25.2. План семінарського заняття.

1. Кримінальне право Німеччини.

2. Кримінальне право Франції.

3. Кримінальне право Англії.

4. Кримінальне право США.

5. Кримінальне право Росії.

25.3. Навчальні завдання.

1. Зробіть порівняльний аналіз кримінальних кодексів України та Росії.

2. Покажіть тотожні положення кримінального права Німеччини та Франції, які знайшли відображення в КК України.

3. Підготуйте реферат за темою: «Кримінальне право мусульманських країн».

25.4. Завдання для перевірки знань.

1. Які форми та види умислу за КК Франції?

2. Які види кримінального покарання існують в США? Назвіть їх особливості.

3. В якому році був прийнятий КК Німеччини, як він називається?

25.5. Список літератури.

Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов /Под редакцией И. Д. Козаченко. – М.: Издательство «Зерцало», 1999.

Уголовное право США.: Сборник нормативных актов /Отв. редактор И. Д. Козачник. – М.: Издательство УДН, 1985.

Уголовный кодекс Испании. – М.: Зерцало, 1998.

Уголовный кодекс Республики Польша. – М., 1998.

Уголовный кодекс Республики Туркменистан. – Ашхабад, 1997.

Уголовный кодекс ФРГ. – М., 2000.

Давид Р., Жоффре-Спиноза К. Основные правовые системы современности: Перевод с французского В.А.Туманова. – М..; Между народные отношения, 1999.

Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.

Примерный уголовный кодекс (США) /Под ред. B.C. Никифорова – М., 1969.

Крылова Н. Е. Основные черты нового Уголовного годекса Франции. – М., 1996.

Крылова Н. Е.., Серебренникова А.В. Уголовное право зарубежных стран. – М. – 1997.

Ларшин Г. П. Уголовное право зарубежных стран. – М. 1971.

Лейленд Пітер. Кримінальне право: Злочин, покарання, судочинство (Англійський підхід) /Переклад з англійської. – К., 1996.

Малиновский А. А. Уголовное право зарубежных государств. – М., 1998.

Пионтковский А. А. Современное зарубежное уголовное право. – М., 1961.

Полянский М.Н. Уголовное право и уголовный суд Англии. – М.: Юридическая литература, 1969.

Попов В.П. Международное уголовное право. – М., 1997.

Решетников Ф.М. Правовые систему стран мира. – М., 1993.

Решетников Ф.М. Уголовное право зарубежных стран. – М., 1966.

Романов А.Н. Правовая система Англии. – М., 2000.

Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право. Вопросы теории и практики. – М., 1986.

Теми для написання рефератів та курсових робіт:

1. Проблеми розвитку кримінального права України з врахуванням інтегрування в Європейський союз.

2. Подальший розвиток принципів кримінального права в умовах демократичного суспільства.

3. Проблемні питання розвитку кримінального законодавства.

4. Поняття злочину, його відміна від правопорушення.

5. Підстави кримінальної відповідальності.

6. Юридичний склад злочину як конструкція для правової кваліфікації суспільної поведінки особи та явища.

7. Об’єктивна сторона юридичного складу злочину як важливіша ознака в правовій кваліфікації діяння.

8. Проблеми кримінальної відповідальності неповнолітніх.

9. Необхідна оборона, крайня необхідність та інші обставини, що виключають злочинність діяння.

10. Стадії скоєння злочину та їх вплив на кваліфікацію діяння та визначення розміру покарання.

11. Поняття та система видів покарань.

12. Амністія, помилування та інші форми звільнення від покарання.

13. Примусові заходи медичного характеру.

14. Види злочинів проти національної безпеки України.

15. Злочини проти життя та здоров’я особи.

16. Злочини проти виборчих і трудових прав громадянина.

17. Злочини проти власності. Розмежування грабежу від розбою та вимагання.

18. Злочини у сфери господарської діяльності.

19. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів.

20. Контрабанда.

21. Злочини проти авторитету органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

22. Злочини у сфері службової діяльності, їх вплив на формування законослухняних громадян.

23. Злочини проти правосуддя та боротьба з ними як необхідна умова ефективної діяльності судової гілки влади.

24. Злочин проти миру, людства та міжнародного правопорядку.