Предмет злочину. 5 страница

Визначте суб'єктивні особливості психічного відношення Крикової до вчиненого. Як називається така специфічна форма психічного відношення суб'єкта до вчиненого ним діяння?

21. Лікар-гінеколог Чак постійно провадила аборти в себе вдома. Як правило, яких-небудь досліджень для з'ясування можливих протипоказань для вигнання плоду у своїх пацієнток вона не робила. Внаслідок у однієї з них після аборта почалась сильна кровотеча, яку Чак зупинити не змогла. Побоюючись викриття, Чак не викликала «швидку допомогу», і пацієнтка померла.

Визначте форму вини Чак відносно до провадження абортів і настання смерті однієї з пацієнток.

22. Орленко стало відомо, що її сусідка збирається купити кольоровий телевізор. Увечері вона проникла в її кімнату і викрала приготовлені для цього гроші. Як виявилося, вони належали не сусідці, а профспілці, які та не встигла здати і змушена була взяти їх додому. На слідстві Орленко стверджувала, що не стала б брати гроші, якби знала, що вони не належать особисто сусідці.

Чи впливає помилка на кримінальну, відповідальність Орленко?

11.5. Завдання для перевірки знань.

1. Вказати факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.

Варіанти відповідей:

1. Вина.

2. Осудність.

3. Мотив злочину.

4. Емоційний стан.

5. Мета злочину.

6. Умисел.

7. Необережність.

2. Назвіть форми вини, передбачені кримінальним законом.

Варіанти відповідей:

1. Умисел.

2. Необережність.

3. Халатність.

4. Помилка.

5. Казус.

6. Змішана вина.

7. Неконкретизована вина.

3. Вкажіть елементи, які розкривають зміст прямого умислу.

Варіанти відповідей:

1.Усвідомлення суспільно небезпечного характеру своєї дії (бездіяльності).

2. Свідоме допущення суспільне небезпечних наслідків.

3. Передбачення настання суспільне небезпечних наслідків.

4. Бажання настання суспільне небезпечних наслідків.

5. Передбачення можливості настання суспільне небезпечних наслідків.

6. Можливість передбачення настання суспільно небезпечних наслідків.

4. Які ознаки притаманні злочинній недбалості ?

Варіанти відповідей:

1. Усвідомлення суспільне небезпечного характеру своїх дій.

2. Передбачення настання суспільне небезпечних наслідків.

3. Непередбачення настання суспільне небезпечних наслідків.

4. Передбачення можливості настання суспільне небезпечних наслідків своїх дій.

5. Свідоме допущення настання суспільне небезпечних наслідків.

6. Легковажний розрахунок на відвернення наслідків.

5. Які ознаки притаманні злочинній самовпевненості ?

Варіанти відповідей:

1. Усвідомлення суспільне небезпечного характеру своїх дій.

2. Передбачення настання суспільне небезпечних наслідків.

3. Непередбачення настання суспільне небезпечних наслідків.

4. Передбачення можливості настання суспільне небезпечних наслідків своїх дій.

5. Свідоме допущення настання суспільне небезпечних наслідків.

6. Легковажний розрахунок на відвернення наслідків.

6. Злісне порушення Правил дорожнього руху тягне за собою кримінальну відповідальність

Варіанти відповідей:

- при будь-яких обставинах;

- при настанні тяжких наслідків;

- при необережності щодо настання шкідливих наслідків.

11.6. Рекомендована література:

Борисов 0.0. Про вплив мотиву на спосіб вчинення злочину //Удосконалення кримінального законодавства України. – К.,1996.

Зелінський А.Ф. Коржансысий М.Й. Корислива злочинна діяльність. – К.: «Генеза», 1998.

Иванов Н. Мотив преступления – удовольствие? //Сов. юстиция.-1993.-№3.

Картавцев B.C. Зміст і види умислу в злочинах з формальними складами //Сучасні проблеми держави та права. – К.,1990.

Коржанский Н. Квалификация преступлений при ошибке в объекте и предмете посягательства //Сов. юстиция. – 1974, - №5.

Матвійчук В.К. Тарарухін С. А. Суб'єктивна сторона складу злочину: Лекція. – К.,1994.

Миньковский Г.М., Петелин П.Я. О понятии вины и проблемах ее показывания //Госуларство и право. – l999. - №5.

Нерсесян В. А. Некоторые проблемы неосторожной фор мы вины //Сов. гос. и право. – 1989. - №3.

Осика І. Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб'єктивної сторони злочину //Право У країни. – 1997. - №3.

Подольский Н. Сильное душевное волнение и аффект //Законность. – 2000. - №3,

Преступная неосторожность: уголовно-правовое и криминологическое исследование. /АН Украины; Ин-т гос. и права им. В. Корецкого. – К.: Наукова думка,1992.

Приходько Т. Фізіологічний афект - одна з підстав визнання особи обмежено осудною //Право У країни. – 2001. - №1.

Савченко А.В. Поняття, сутність і типи мотивації злочину//УАВС, Навчальний посібник. – К.,1998. – Вип.2.

Савченко А. Практичне значення мотиву злочину (результати дослідження) //Право України. – 1999. - №1.

Селезнев М. Умысел как форма вины //Российская юстиция. – 1997. - №3.

Сухарев Е. Куликов А. О двойной форме вины //Сов. юстиция – 1990. -№18,

Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. –К., 1977.

Ткаченко Т. Уголовно-правовое значение аффекта//Законность. – 1995. -№10.

Тема 12. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ УМИСНОГО ЗЛОЧИНУ.

1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину.

2. Закінчений та незакінчений злочин.

3. Готування до злочину.

4. Замах на злочин та його види.

5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.

12.1. Методичні вказівки.

1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину.

Студентам необхідно звернути увагу, що винна особа, яка має намір вчинити злочин, в одних випадках зразу його скоює, в інших – попередньо готується до його вчинення, або ж розпочинає вчиняти злочин. Але не у всіх випадках її вдається закінчити злочин з обставин, що не залежать від її волі. Отже, процес вчинення злочину має певні етапи (стадії).

Стадії вчинення злочину – це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння і моментом його припинення.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК). Відповідно до ч. 2 ст. 13 КК незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

Таким чином закон (ст. 13 КК) розрізняє три стадії вчинення злочину:

- готування до злочину;

- замах на злочин;

- закінчений злочин.

Готування до злочину та замах на злочин можливі тільки при вчиненні умисного злочину (крім злочинів, вчинених в стані фізіологічного афекту, а також при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця). Така діяльність виражається в усвідомлених діях, направлених на заподіяння шкоди суспільним відносинам, що охороняються законом про кримінальну відповідальність. При вчиненні необережного злочину особа не передбачає можливості настання суспільно небезпечного наслідку або ж легковажно розраховує на його відвернення.

2. Закінчений та незакінчений злочин.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК).

Залежно від особливостей законодавчої конструкції складу злочину момент закінчення злочинів є різним. Розрізняють злочини

- з матеріальним складом;

- з формальним складом;

- з усіченим складом.

Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільне небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції статті Особливої частини КК у якості обов’язкової ознаки конкретного злочину. Якщо передбачений у законі наслідок не настав, злочин вважається незакінченим. Наприклад, смерть людини при вбивстві (ст. 115 КК).

Готування до злочину й замах на злочин можливі у всіх умисних злочинах із матеріальним складом, крім злочинів, що вчинюються в стані афекту. Якщо в злочинах з матеріальним складом не настали зазначені в диспозиції статті КК суспільно-небезпечні наслідки, то в даному випадку, мова йде про незакінчений злочин (готування до злочину або замах на злочин).

Злочини зформальним складом – це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільне небезпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об’єктивну сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. Наприклад, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК).

Злочини з усіченим складом є різновидом злочинів із формальним складом. Їх особливість в тому, що момент закінчення злочину переноситься на стадію готування або на стадію замаху. Наприклад, бандитизм (ст. 257 КК) є закінченим з моментом організації озброєної банди; посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК), розбій (ст. 187 КК) – з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном.

Незакінченим є такий злочин, в якому не настали бажані для суб’єкта злочину суспільне небезпечні наслідки, або ним (суб’єктом) вчинені не всі дії, які створюють об’єктивну сторону конкретного злочину. Є два види незакінченого злочину:

1. перерваний з причин, що не залежали від волі винного – це готування до злочину та замах на злочин (ч. 2 ст. 13 КК),

2. перерваний з причин, що залежали від волі винного – це добровільна відмова від доведення злочину до кінця або добровільна відмова при незакінченому злочині (ст. 17 КК).

Незакінчений злочин може бути вчинений шляхом як активної поведінки – дії, так і пасивної – бездіяльності.