Тема 6. Особа злочинця

Поняття особи злочинця як основної і найважливішої ланки механізму злочинного поводження. Задачі і значення її вивчення. Співвідношення поняття особи злочинця із суміжними поняттями (суб’єкт злочину, підсудний, засуджений). Специфіка кримінологічних аспектів вивчення особи злочинця.

Особа як система взаємозалежних рис, властивостей і якостей учасника і носія суспільних відносин. Діалектична єдність, соціальне і психологічне в особі людини. Рівні кримінологічного вивчення особи злочинця - індивідуальний, груповий, рівень сукупної характеристики особи злочинця. Правова основа вивчення особи злочинця. Межі поняття особи злочинця в кримінології.

Співвідношення соціальне і біологічне в особі злочинця. Дискусії і проблеми. Роль психофізіологічних і генетичних властивостей злочинців у етіології злочинного поводження. Значення обліку медико-біологічних особливостей осіб, що зробили злочин.

Основні риси кримінологічної характеристики особи злочинця. Структура особи злочинця.

Соціально-демографічна характеристика особи злочинця. Показники співвідношення осіб жіночої і чоловічої статі серед злочинців. Співвідношення різних вікових груп злочинців. Характеристика рівня утворення осіб, що зробили злочин. Родиний стан і його зміна в осіб, що зробили злочин, вплив цього фактора на формування особистісних якостей, спрямованість і стійкість злочинного поводження. Характеристика особи злочинців по соціальному стані і родові занять.

Функціонально-рольова характеристика особи злочинця, її компоненти. Система соціальних ролей злочинця. Тенденція деформації структури особи злочинця шляхом заміни соціально-позитивних функцій соціально-негативними ролями, відчуженості від колективів і неформальних груп, що поєднують осіб з позитивним поводженням.

Характеристика соціально-психологічної спрямованості, ціннісних орієнтацій і мотиваційної сфери особи злочинця. Деформація структури і змісту цивільної, трудової, сімейно-побутової, правової психології злочинця. Особливості злочинної мотивації - стрижня особи злочинця і причини злочинного поводження. Антигромадська установка - внутрішня готовність до визначеного кримінального поводження, властива рядовій осібі, що зробила навмисні злочини, рецидивісти.

Класифікація (типологія) злочинців. Критерії типології: а) по характеру і змісту мотивації злочинного поводження; б) по глибині і стійкості криміногенної мотивації і взаємозалежних з нею переконань, ціннісних орієнтації, що визначають спрямованість особистості (випадкові, ситуаційні, хитливі, злісні й особливо злісні злочинці). Практичне значення класифікації злочинців.