Розділ 9. Заняття фізичними вправами в акушерстві

довжину приблизно 16 см і масу — 200 г, на 8-му місяці відповідно — 40—43 см і 1500—1600 г, а наприкінці — близько 50—52 см і масу тіла — 3200—3600 г. Плацента перед пологами має діа­метр 15—18 см, товщину 2—3 см і масу 500—600 г. Через 40 тижнів після запліднення закінчується утробний розвиток плоду і починається процес на­родження дитини. У 95—96 % випадків (рис. 9.2) дитина народжується голівкою вперед (головне пе-редлежання), у 3 % — сідницями (сідничне перед-лежання).

Пологи розпочинаються з появи перших перей­мів. Вони являють собою періодичні мимовільні скорочення стінок матки навколо плоду, які трива­ють спочатку 5—10 с з паузами між ними 10—15 хв У подальшому час переймів збільшується до хвили­ни, а паузи поступово скорочуються до 3—4 хв. Пе­рейми приводять до згладжування шийки і розтяг­нення зіву матки та утворення отвору, через який у подальшому зможе вийти плід. При повному розкритті шийки матки плідний пузир під внутрішньомат-ковим тиском приблизно у 40—80 мм рт. ст. (5,3 — 10,7 кПа) розривається, навколоплідні води відходять. Цей 1-й період пологів називається періодом розкриття матки і триває він у першороділлі 12—18 год, під час наступних пологів — у два рази менше.

Після повного розкриття шийки матки розпочинається 2-й період — пері­од зганяння плоду, що закінчується з народженням дитини. Тривалість його у першороділлі від 1 до 4 год, під час наступних пологів — від ЗО хв до 2 год. Під дією переймів голівка плоду поступово виштовхується з матки і опускаєть­ся вниз у малий таз. Надалі починають відбуватися одночасні синхронні скорочення стінок матки і м'язів живота, що звуться потугами. Тривають вони 1—1,5 хв і повторюються спочатку через 4—5 хв, а потім — кожні 1—2 хв. Під дією цих сил голівка плоду долає опір м'яких тканин і через статеву щі­лину виходить назовні, за якою швидко слідує тіло дитини.

Після народження дитини наступає 3-й період — послідовий, у якому виходить назовні послід (плацента, плідні оболонки, пуповина), що відшару­вався від матки під дією її ритмічних скорочень, після цього пологи вважаються закінченими. Трива­лість послідового періоду від 10 до 40 хв.

Загальний час перших пологів близько 18— 20 год, перебіг наступних — менший. Окрім цього на тривалість пологів впливає вік роділлі, її фізична

сила, особливо у період зганяння, відповідність розмірів голівки плоду і кіст­кового кільця таза, еластичність тканин, стан м'язів живота і тазового дна.

9.2. ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ЖІНКИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

Під час вагітності в організмі жінки виникають анатомо-фізіологічні зміни не тільки з боку дітородних органів, але й в усіх інших органах і системах, що зумовлено розвитком плоду і підготовкою роділлі до пологів та наступним го­дуванням дитини.

Нервова система. Плід, що розвивається, є сильним подразником нервових закінчень матки. Імпульси поступають в ЦНС і викликають відповід­ні рефлекторні реакції, під впливом яких виникають зміни в діяльності органів і систем вагітної жінки. В перші місяці спостерігається підвищена дратівли­вість, мінливість настрою, нудота. В другій половині вагітності превалюють гальмівні процеси кори головного мозку, інколи виникає депресивний стан. Одночасно розгальмовуються підкоркові центри і підвищується збудливість спинного мозку та нервових елементів матки, що наприкінці вагітності сприяє виникненню переймів.

Гормональна система. Вагітність викликає якісні та кількісні зміни у всіх залозах внутрішньої секреції. З початком вагітності виникає нова залоза — жовте тіло, яке утворилося у яєчнику на місці фолікула, що лопнув. Гормон жовтого тіла прогестерон сприяє вкорінюванню у слизову оболонку матки зародка, знижує її збудливість і тим самим забезпечує розвиток вагітнос­ті. Через 3—4 міс жовте тіло закінчує своє існування і з'являється нова залоза внутрішньої секреції — плацента, яка починає виробляти прогестерон, естро­ген, гонадотропні гормони та ін. Вони стимулюють ріст матки, розвиток пло­ду і молочних залоз. Суттєві зміни виникають у гіпофізі, щитоподібній і над­нирковій залозах. Передня доля гіпофізу виділяє гормони, що стимулюють функцію жовтого тіла, а після пологів — молочних залоз. Задня доля гіпофізу виробляє окситоцин, який викликає і підсилює скорочення матки наприкінці вагітності і під час пологів.

Обмін речовин. Він суттєво змінюється у зв'язку з перебудовою функцій нервової системи, залоз внутрішньої секреції, забезпечення потреб матері і плоду, що росте. Зазнають змін всі види обміну речовин: білковий, вуг­леводний, жировий, водно-сольовий, вітамінний. Маса тіла матері і плоду пос­тупово збільшується, особливо інтенсивно у другій половині вагітності. Після 25—26-го тижня щотижневе збільшення маси тіла становить 250—350 г.

Серцево-судинна система. Вона під час вагітності має вели­ке навантаження. Це пов'язано, насамперед, з тим, що в матці значно збільшу­ється кількість судин і з'являється новий, додатковий матково-плацентарний кровообіг, збільшується маса і об'єм циркулюючої крові, що змушує серце по­силено працювати. В ньому виникає гіпертрофія м'язових волокон, зростає си­ла серцевих скорочень. ЧСС і артеріальний тиск за нормального перебігу ва­гітності звичайно не підвищуються. Іноді через застійні явища у малому тазу

15*