Розділ 3. Фізична реабілітація. Риє. 3.11. Сегментарний розподіл нервових волокон у шкірі

Риє. 3.11. Сегментарний розподіл нервових волокон у шкірі

тативною нервовою системою та мають щільні метамерні зв'язки. Це шийно-потилична і верхньогрудна ділянка та попереково-крижова. Перша включає задню поверхню шиї, потилицю, надпліччя, верхню частину спини та грудей і називається комірцевою зоною.

Вся ця зона шкіри зв'язана з шийними і верхньогрудними сегментами спинного мозку (С₄ — D₃) і утвореннями шийного відділу автономної нервової системи, що відіграють велику роль в іннервації головного мозку, серця, ле­гень та інших органів, а також тканин голови, шиї, верхньої частини грудей, спини і верхніх кінцівок.

Ось чому масаж комірцевої зони або дія фізіотерапевтичних чинників мо­жуть, наприклад, знизити артеріальний тиск при гіпертонічній хворобі, усу­нути головний біль при неврозах, утомі тощо.

Рис. 3.12.Зони рефлекторного болю (зони ЗахарТна-Геда) при захворюваннях

внутрішніх органів

Попереково-крижова ділянка охоплює поперекову ділянку, сідниці, нижню частину живота і верхню третину передньої частини стегон. Ця вся зона шкі­ри щільно пов'язана з нижньогрудними (D_]0 — D_|2), поперековими та крижо­вими сегментами спинного мозку і утвореннями поперекового відділу авто­номної нервової системи. При масажі шкіри цієї ділянки або подразненні її фі­зичними чинниками виникають функціональні зрушення в органах і тканинах малого тазу, кишках і у нижніх кінцівках.

У сегментарно-рефлекторному масажі використовуються всі основні при­йоми класичного масажу — погладжування, розтирання, розминання і вібра­ція. Ширше і різноманітніше застосовуються допоміжні прийоми, такі як штрихування, пиляння, перетинання, валяння, стискування і розтягування грудної клітки, підштовхування, стрясання грудної клітки, таза та ін. Окрім за­гальноприйнятих спрямувань масажних рухів у сегментарно-рефлекторному масажі виконуються специфічні для конкретної методики, такі, що визнача­ються функціональною структурою сегмента спинномозкової Іннервації і його нейрорефлекторними зв'язками. Масаж рефлексогенних зон спини проводять у напрямку від нижчерозташованих спинномозкових сегментів до вищерозта-шованих.

Фізична реабілітація

Розділ 3. Фізичка реабілітація

Точковий масаж — це масажування вузько окреслених "точкових" діля­нок. Масажу підлягають біологічно активні точки ("точки дії"), які топографіч­но відповідають проекції нервових стовбурів і судинно-нервових пучків, що проходять у тканинах. Вони відрізняються від оточуючих тканин більшою тем­пературою та електропровідностю, а їх місцезнаходження визначається за до­помогою портативного апарата тобіскопа. Основними прийомами є розтиран­ня, тиск, вібрація, свердління, які виконуються одним чи кількома пальцями або вібраційним апаратом. Набір точок для масажу визначається їх функціо­нальним призначенням, симптомами захворювання і терапевтичними завдан­нями у кожному конкретному випадку. Тривалість дії на кожну точку від 1-1,5 до 2,5-3 хв. Точковий масаж вибірково діє і на внутрішні органи, рефлекторно змінюючи їх функції. Цей вид масажу застосовують як метод рефлекторної від­новної терапії при спастичних паралічах різного походження.

Різновидом ручного масажу вважається масаж льодом (кріомасаж). Під дією холоду судини звужуються, сповільнюється кровотік, знижується проник­ність судин, попереджуються набряки, зменшується збудливість нервових за­кінчень і болючість тканин. Застосовується кріомасаж при ударах, розтягнен­нях, деяких захворюваннях опорно-рухового апарату та нервової системи. Ви­конується він за допомогою льоду, загорнутого у целофановий мішечок, яким здійснюють кругові чи зигзагоподібні розтирання. Тривалість кріомасажу ста­новить не більше 5 хв.

Апаратний масажвиконують спеціальними апаратами шляхом безпо­середнього контакту зі шкірою або через повітряне чи водне середовище. Основними видами його є вібраційний, вакуумний (пневматичний) і гідро­масаж.

Вібраційний масаж передає безпосередньо тілу механічну вібрацію, що діє на шкіру, м'язи та інші тканини, за допомогою різної форми масажних на­конечників (вібратори). Існують апарати для струшування всього тіла (вібра­ційний стілець, ліжко, велотраб та ін.) і для місцевої вібраційної дії (автомаса­жер "Тонус", апарат Бабія, "Вібромасаж" тощо).

Вібраційний масаж сприяє загальним і локальним змінам у тканинах і функціях організму, поліпшує обмін речовин, діяльність нервово-м'язового апарату; виконує знеболюючу дію, підвищує працездатність і відновлення піс­ля фізичних навантажень.

Показаний він при захворюваннях і травмах периферичного відділу нерво­вої системи, деяких хронічних захворюваннях легень, шлунково-кишкового тракту та ін. Тривалість вібраційного масажу від 3 до 15 хв.

Дія вакуумного (пневматичного) масажу відбувається внаслідок рит­мічного чергування підвищеного і зниженого тиску повітря на поверхню ті­ла через спеціальний пристрій. За рахунок присмоктуючої дії покращується місцевий кровообіг, прискорюється течія крові, підвищується трофіка тка­нин. Поєднання ритмів імпульсів тиску на тканини з ритмом скорочення серця стимулює скорочувальну функцію периферичних судин, що застосо­вується у синокардіальному вакуумному масажі. За допомогою апарату Ку-лаженка масують ясна, барокамерами Кравченка лікують судинні та інші

захворювання кінцівок. Принцип дії останніх засновано на чергуванні різниці барометричних тисків: компресії (до 850 мм рт.ст.) і декомпресії (до 500 мм рт.ст.).

При використанні апаратів, які можуть одночасно впливати на організм вібрацією і вакуумом, показання для такого вібраційно-вакуумного масажу розширюються. Він призначається при травмах і захворюваннях опорно-рухо­вого апарату для ліквідації болю, розсмоктування крововиливу, усунення ви-поту у суглобах і набряку тканин, для лікування травм і хвороб периферичної та центральної нервової системи.

Гідромасаж чи водний масаж — це комбіноване використання механіч­ної, термічної, хімічної дії води і масажних маніпуляцій руками чи апаратами. Розрізняють підводний душ-масаж, водоструменевий душ-масаж, підвод­ний вібраційний масаж:

а)підводний душ-масаж проводять у ванні (рис. 3.13) з темпе­ратурою води 34—37 °С водяним струменем тиском у 2-3 атм із застосуванням основних прийомів. Виштовхуюча сила води зводить до мінімуму м'язові нап­руження, атепло води забезпечує розслаблення м'язів. Він підсилює кровопос­тачання шкіри і глибинних тканин та гемодинаміку у цілому; активізує обмін речовин і трофічні процеси; сприяє розсмоктуванню крововиливів, набряків та випотів у суглобах; збільшує рухомість у суглобах кінцівок і хребта; допома­гає розтягненню контрактур, рубців та спайок. Тривалість процедури не пере­вищує 10-15 хв. Різновидом цього підводного масажу є вихровий і пневмома-саж під водою;

б) водоструменевий душ-масаж здійснюється струменем води чи декількома струменями одночасно на повітрі. До названого виду гід­ромасажу належать душ Шарю — масаж водяним струменем тиском від 1,5 до З атм на відстані 3-4 м; шотландський душ -— поперемінна дія струменів гаря­чої і холодної води; циркулярний або круговий душ (рис. 3.14), дощовий і гол­ковий душ; каскадний душ —■ падіння маси води з висоти 2,5 м. Ця група гід-ропроцедур залежно від температури І сили струменю води, тривалості діє за­спокійливо чи тонізуюче. Показані вони при функціональних розла­дах ЦНС та для підняття загально­го тонусу організму. Тривалість процедури становить 1-3 хв.

До останньої групи гідрома­
сажу можна віднести ф л ю ї д о -
пунктуру (гідропунк-
тура) — стимуляція акупунк­
турних точок струменем води за
допомогою спеціального апарата,
який подає переривчастий стру­
мінь води під тиском 1,86 атм.
Тривалість процедури 2 хв. Вва-
Рнс. 3.13. Підводний душ-масаж жається, що цей метод більш фі-

Фізична реабілітація