Рухи пальців стопи
Розгинання 1 пальця
В.п. — І палець розігнутий. Дослідник намагається зігнути палець, докладаючи зусилля до тильної поверхні І пальця
Згинання І пальця
В.п. — 1 палець зігнутий. Дослідник намагається розігнути палець, докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальця
Розгинання II—V пальців
В.п. — II—V пальці розігнуті. Дослідник намагається зігнути їх, докладаючи зусилля до тильної поверхні пальців
Передній великогомілковий м. / глибокий малогомілковий н. L4—L5.S1
Задній великогомілковий м. / великогомілковий н. L5, S1
Приведення стопи
Для вибіркового тестування:
• передній великогомілковий м'яз — проводиться з в.п. — стопа приведена і розігнута. Дослідник намагається відвести і зігнути стопу, натискаючи на її медіальну поверхню
Довгий м.—згинач пальців / задній великогомілковий н. L5, SI—S2
Короткий м.—розгинач пальців / присередній підошовний н. L5, Si
Згинання II—V пальців
В.п. — II—V пальці зігнуті. Дослідник намагається розігнути їх, докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальців
Фізична реабілітація
Р о з а і л 3. Фізична реабілітація
Проведене тестування м'язових груп і окремих м'язів на етапах досліджень оцінюють у балах. Запропоновано трьох-, чотирьох-, п'яти-, шестибальну оцінку, але остання набула найбільшого поширення (табл. 3.5).
Та б ли ц я 3.5. Шестибальна шкала оцінки м'язової сили (за R.Braddom, 1996)
| Співвідношення сили | |||
| Бал | Характеристика сили м'язів | уражених та здорових м'язів,% | Ступінь парезу |
| Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння з максимальною зовнішньою протидією | Немає | ||
| Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння і невеликої протидії | Легкий | ||
| Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння | Помірний | ||
| Рухи у повному обсязі при умови розвантаження | Виражений | ||
| Відчуття напруження при спробі довільного руху | Грубий | ||
| Відсутність ознак напруження при спробі довільного руху | Параліч |
Таким чином ефективність застосування ЛФК визначається зміною вихідних показників функціонального стану організму під дією фізичних вправ у процесі відновного лікування. При соматичних захворюваннях найінформа-тивнішими є показники реакції серцево-судинної і дихальної систем, а при рухових порушеннях - сила м'язів і амплітуда рухів у суглобах.
з.2. лікувальний масаж
Масаж, що застосовують для лікування різних захворювань і ушкоджень, називається лікувальним. Він є ефективним засобом функціональної терапії І тому використовується на всіх етапах медичної реабілітації хворих. Масаж призначають дорослим і дітям у комплексному відновному лікуванні захворювань серцево-судинної, дихальної і нервової систем, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, шкіри. Його застосовують після травм, у хірургії, гінекології, а також з метою профілактики.
Лікувального ефекту масажу досягають дозованими механічними діями на тіло хворого тими самими прийомами (табл. 3.6), що застосовують в інших видах масажу: гігієнічному, косметичному та спортивному. Методику і техніку виконання основних прийомів масажу — погладжування, розтирання, розминання, вібрація, кожен з яких вміщує ряд допоміжних, вивчають у курсі спортивного масажу і тому це випущено з подальшого викладу матеріалу.
3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу
Дозовані механічні подразнення тіла людини (рис 3.10), виконувані руками масажиста чи спеціальними апаратами, викликають місцеві і загальні нейрогуморальні зрушення в організмі, що зумовлено рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних речовин. У надзвичайно складному процесі дії масажу на організм людини виділяють три основних механізми: нервово-рефлекторний, гуморальний і механічний.
Нервово-рефлекторний меха-
Таблиця З.б. Основні і допоміжні нЬм & масажУ поляга€ в механіч-
прийоми лікувального масажу номУ подразненні різних рецепто-
ра О.Ф. Вербовим, 1966) рів, закладених у шкірі (екстероре-
| Основний | Вид основного | Допоміжний |
| прийом | прийому | прийом |
| Погла- | Площинне: | Гребенеподібний |
| джування | поверхневе, | Граблеподібний |
| глибоке | Щип цеподі бний | |
| Охоплююче: безперервне, уривчасте | Хрестоподібний | |
| Розти- | Гребенеподібний | |
| рання | Пиляння Штрихування Стругання Перетинання Щипце подібний | |
| Розми- | Безперервне | Вижимання |
| нання | Уривчасте | Валяння Накочування Зміщення Пощипування (поем икування) Розтягування (витягування) Стискування (нати скування) |
| Вібрація | Безперервна | Стрясання Струшування П ідшто вхуван ня |
| Уривчаста | Пункгування Рубання Поплескування Постукування Стьобання |
цептори), сухожилках, зв'язках, фасціях, м'язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутрішніх органах (інтерорецептори). Потік Імпульсів від збуджених рецепторів проходить до різних відділів центральної нервової системи (ЦНС), де вони синтезуються у загальну відповідну реакцію, що викликає функціональні зміни у системах і внутрішніх органах організму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети і методики масажу, перебігу захворювання, вихідного рівня функціонального стану нервової системи можна знижувати чи підвищувати її збудливість, що сприяє утворенню пристосувальних реакцій.
Гуморальний механізм дії масажу пояснюється надходженням у кров біологічно активних речовин — гістаміну, ацетилхоліну, продуктів розпаду білка (амінокислоти та поліпептиди), що утворюються у шкірі під безпосередньою механічною і тепловою дією масажу. Важливим є те, що вони не акумулюються тільки у ділянці проведення масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьому організму. Біологічно активні речовини розширюють судини і підвищують
Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 1166;