Р о з а і л 3. Фізична реабілітація
Рис. ЗЛО.Розташування м'язів тіла спереду: і — лобовий м'яз (збирає шкіру лоба в поперечні складки); 2 — коловий м'яз ока (заплющує очі); 3 — коловий м'яз рота (закриває рот); 4 — жувальний м'яз (бере участь у жувальних рухах); 5 — підшкірний м'яз шиї (бере участь у механізмі дихання); 6 — грудннн-но-ключично-сосковидний м'яз (при скороченні м'яза з двох боків голова нахиляється вперед; при скороченні з одного боку — повертається в протилежний бік, нахиляючи її у бік м'яза, шо скоротився); 7 — дельтоподібний м'яз (відводить руку); 8 — великий грудний м'яз (опускає руку, приводить її вперед; при нерухомості руки підіймає грудну клітку); 9 — двоголовий м'яз плеча (згинає руку); 10 — прямий м'яз живота (згинає тулуб уперед і опускає грудну клітку); II —зовнішній косий м'яз живота (нахиляє вперед і повертає в бік тулуб); 12 — присередній широкий м'яз (бере участь у розгинанні гомілки); ІЗ — триголовий м'яз литки (згинає гомілковостопний суглоб, тобто опускає передню і піднімає задню частину стопи, піднімає тіло на носки); 14 — триголовий м'яз плеча (рухає уперед лопатку, розгинає руку в ліктьовому суглобі); 15 — най ширший м'яз спини; 16 —- зубчастий передній м'яз (при посиленому вдиху піднімає грудну клітку); !7 — кравецький м'яз (згинає ногу в колінному суглобі і повертає гомілку всередину); IS — чотириголовий м'яз стегна; 19 —зовнішній широкий м'яз (бере участь у розгинанні гомілки); 20 — сухожилок чотириголового
м'яза стегна; 21 — передній великогомілковий м'яз (розгинає стопу). Розташування м язів тіла ззаду: 22 і 23 — розгиначі передпліччя; 24 — трапецієподібний м'яз (відтягує лопатку до хребта}; 25 — найширший м'яз спини (повертає руку всередину і відводить її назад); 26 — зовнішній косий м'яз живота; 27 — великий сідничний м'яз (повергає стегно назовні); 28 — півсухожилко-внй і півперетинчастий м'яз (приводять стегно); 29 — двоголовий м'яз стегна (згинає ногу в колінному суглобі); ЗО — триголовий м'яз литки; ЗІ — пластирний м'яз (бере участь у рухах голови); 32 — дельтоподібний м'яз; 33 — триголовий м'яз плеча; 34 — ахілловий сухожилок
їх проникність, поліпшують кровопостачання і процеси обміну, передачу нервових імпульсів м'язам, що стимулює їх діяльність.
Механічна діямасажу полягає у зміщенні та розтягненні тканин, видаленні злущених поверхневих клітин шкіри, підвищенні температури ділянки тіла, що масажують; надходження біологічно активних продуктів, розкритті і розширенні просвіту капілярів; видавлюванні, проштовхуванні і подальшому просуванні міжтканинної рідини, крові та лімфи; підсиленні крово- і лімфообігу. Все це сприяє ліквідації застійних явищ і набряків, збільшенню рухливості тканин і суглобів, відновленню їхніх функцій.
3.2.2. Вплив масажу на окремі системи організму
Вплив масажу на нервову систему.Масаж різнобічно діє як на периферичну, так і на центральну нервову систему. Подразнення рецепторів передається у нервові центри, змінюючи, залежно від характеру масажу, рівень збудження і швидкість перебігу нервових процесів. Так, погладжування знімає підвищену збудливість ЦНС, заспокоює пацієнта, а поплескування, рубання — підсилюють збудливість. Масаж стимулює функціональну здатність ЦНС, підсилює її регулюючу і координуючу функції, стимулює регенеративні процеси, відновлює функцію периферичних нервів, попереджуючи судинні і трофічні розлади, загалом діє болезаспокійливо. Разом з гімнастичними вправами він прискорює утворення рухових умовних рефлексів. Масаж діє на організм тонізуюче, підвищує настрій і самопочуття хворого.
Вплив масажу на шкіруне обмежується очищенням її від злущених клітин епідермісу, пилу, мікробів, поліпшенням функції сальних та потових залоз. Він підсилює кровопостачання і кровообіг у шкірі, стимулює лімфообіг, обмінні процеси, активізує шкірне дихання і шкірно-м'язовий тонус. Внаслідок цього шкіра стає більш пружною, еластичною, щільною, що позитивно впливає на її стійкість до дії несприятливих чинників. З масажу шкіри починаються всі згадані вище позитивні зміни в організмі, що рефлекторно змінюють функціональний стан органів і систем, залежно від прийомів, різновиду лікувального масажу, характеру захворювання або травми, загального стану хворого.
Вплив масажу на м'язову системуполягає у збільшенні скорочувальної здатності, сили і працездатності м'язів, швидкості перебігу відновних процесів у них, нормалізації їх тонусу; розсмоктуванні крововиливів і набряків, прискоренні процесів регенерації; відновленні еластичності м'язів. Основою цих змін є подразнення рецепторів, покращання кровообігу і окисно-відновних процесів у м'язах за рахунок більшого притоку до них кисню і вилучення продуктів обміну, місцевих і загальних рефлекторних реакцій.
Вплив масажу на зв'язково-суглобовий апаратполягає у сприянні поліпшенню еластичності і міцності зв'язок і сухожилків, рухливості у суглобах. Поліпшуючи кровопостачання суглобів і навколишніх тканин, масаж стимулює утворення і циркуляцію синовіальної рідини, попереджуючи набряк і
Фізична реабілітація
Розділ 3. Фізична реабілітація
зморщення суглобових сумок, зміни і пошкодження хрящів. Все це прискорює розсмоктування крововиливів і випотів, допомагає ліквідувати патологічні зміни у суглобах і відновити їх функції.
Вплив масажу на кровоносну І лімфатичну системипроявляється, насамперед, у розширенні та збільшенні числа функціонуючих капілярів. Кількість розкритих капілярів у 1 мм2 поперечного розтину м'яза зростає у 45 разів, а загальна місткість їх ■— у 140 разів. Швидкість кровообігу прискорюється, покращується венозний кровообіг, зменшується периферичний опір. Разом з цим йде збільшення кількості витікаючої лімфи з ділянки, що масажується, прискорюється її пересування по судинах, підвищується лім-фоток у 6-8 разів. Все це сприяє ліквідації набряків, застійних явищ, поліпшенню крово- і лімфообігу не тільки у певному місці тіла, але й у віддалених від ділянки масажу тканинах і органах. За рахунок нервово-рефлекторних і гуморальних шляхів регуляції гемодинаміки підвищується кровопостачання серця, активізується його скорочувальна функція, усуваються застійні явища у великому і малому колі кровообігу, поліпшується транспорт кисню до клітин і поглинання його тканинами, що стимулює окисно-відновні процеси.
Вплив масажу на дихальну системупов'язується як із загально-рефлекторними впливами, що зменшують або збільшують частоту дихання, його глибину, покращують легеневу вентиляцію та газообмін, так і місцевою дією на дихальні м'язи. Масаж інтенсифікує кровообіг у малому колі, сприяє ліквідації застійних явищ у легенях і, підсилюючи кровообіг, покращує транспорт газів кров'ю.
Благотворна дія масажу на обмін речовинполягає в інтенсифікації доставки тканинам поживних речовин і кисню, виведення продуктів розпаду і вуглецю, активізації окисно-відновних і обмінних процесів, виведення з потом мінеральних солей, а з сечею — азотистих органічних речовин. Масаж сприяє швидкому видаленню з організму молочної кислоти після фізичного навантаження. Підсилюючи трофічні і обмінні процеси у тканинах, він прискорює розсмоктування продуктів запалення і стимулює регенеративні процеси, зрощення тканин, у тому числі і кісткової.
Таким чином, масаж позитивно діє на різноманітні системи і органи хворої людини і, що важливо, цілеспрямовано змінює їх функціональний стан, сприяючи відновленню нормальної діяльності організму. Тому масаж як ефективний метод функціональної терапії застосовують при різних захворюваннях і травмах у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації хворих (дорослих і дітей).
Протипоказання для застосування лікувального масажу у більшості такі самі, як і для ЛФК, але є деякі додаткові, а саме: захворювання і пошкодження шкіри, алергія з висипаннями, запалення лімфатичних судин, гнійний процес, венеричні захворювання. Не роблять масаж живота при грижі, наявності каменів в жовчному і сечовому міхурах, в періоди менструації і вагітності.
3.2.3. Форми і методи лікувального масажу
Лікувальний масаж проводиться у формі загального і місцевого масажу ручним (мануальним) чи апаратним методом або комбінованим, тобто з використанням першого та другого методу. Виконується він масажистом, а також самостійно хворим (самомасаж).
Ручний масажє основним методом, тому що його можна застосовувати у простих умовах, в лікарні і вдома, на ранніх етапах лікування. Завдяки додатковому відчуттю і візуальному контролю масажиста за реакцією пацієнта на різноманітні прийоми дає змогу витончено диференціювати методику лікувального масажу, підвищуючи його ефективність. Різновидом ручного лікувального масажу є сегментарно-рефлекторний і точковий.
Сегментарно-рефлекторний масаж — це масаж визначених зон поверхні тіла, через які можна впливати на внутрішні органи. Його дія основується на анатомічно-фізіологічній сегментарній побудові тіла, де одні і ті самі сегменти спинного мозку іннервують ділянки шкіри та поверхневі тканини (рис. ЗЛІ) і певні внутрішні органи (табл. 3.7).
При захворюваннях внутрішніх органів в гострій стадії або у період загострення хвороби у патологічний процес рефлекторно втягуються шкіра,
(за О. Глезер і А. В | Далихо, 1965) | |
Орган | Сегмент спинного мозку | |
Серце, висхідна частина | Сз^ | D,4 |
аорти | ||
Легені і бронхи | Cv» | D3_, |
Шлунок | СЪ-А | D5_, |
Кишки | Cw | D9 — L, |
Пряма кишка | Dh-ії | L,_2 |
Печінка, жовчний міхур | С« | De-и |
Підшлункова залоза | См | D7_, |
Селезінка | См | D8.,o |
Нирки, сечоводи | с, | D]D-11 |
Сечовий міхур | DM | L3 ------- Sj_4 |
Передміхурова залоза | Dio-п | Ls — Sj_3 |
Матка | Die | и |
Яєчник | D12 | и |
м'язи та інші тканини, що ін-
Таблиця 3.7. Сегментарна іннервація нервуються загальними сегмента-
внутрішні* органів ми спинного мозку. у цих по_
верхневих ділянках тіла, що отримали назву зон Захар'їна-Геда (рис. 3.12), на честь вчених, які вперше описали такі явища, підвищується чутливість шкіри (гі-перстезія), виникають больові відчуття (гіпералгезія). Застосовуючи різні прийоми масажу у відповідних зонах, можна зменшити ці прояви і викликати зміни функції внутрішніх органів, рухового апарату, трофічних і обмінних процесів. Це має дуже велике значення у клініці внутрішніх хвороб, на ранніх етапах після травми, коли неможливий безпосередній масаж хворого органа або ушкоджених тканин, як при класичному масажі.
Примітка. С — шийні, D(Th) — грудні, L — поперекові, S — крижові спинномозкові сегменти |
Найсильніша реакція зі сторони органів і тканин спостерігається при масажі ділянок шкіри, що особливо добре іннервуються веге-
Фізична реабілітація
Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 1243;