Сті викладу наукової роботи
Кожна наукова робота, як твір, шп пРЯпі™г ґЬч.-нь- •
,о реалізує функцію повідомлення. повинна бути викладена у формі на\І,г,пг>гг, РТНпІп а
^кового стилю Ловлення. До мови
наукової літератури ставляться особливо суворі вимоги в дотриманні норм, що сприяють посиленню логізації викладу. На лексичному та фразеологічному рівні слід відзначити наявність великої кількості термінів із різних галузей знання. Оскільки наука оперує не образами, а поняттями, науковий твір насичений абстрактною лексикою (припущення, висновок, доведення, умова, спостереження, відхилення, випливати, припускати тощо). Загальновживані слова використовуються тут, як правило, лише в одному зі своїх значень. Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнених складних речень, вставних і вставлених конструкцій. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо було б висловити складну думку. Емоційна й експресивна лексика (здебільшого оцінного характеру) вживається подеколи в текстах суспільно-політичного циклу; фізико-математичним та природничим наукам така лексика невластива. Ще одна композиційна особливість наукового стилю -- документація тверджень, цитати, посилання тощо.
Залежно від конкретних завдань і сприймачів інформації в науковому стилі виділяють кілька різновидів: власне науковий (нова інформація призначена для фахівців певної галузі науки); науково-публіцистичний (наукова проблема висвітлюється з погляду публіциста); науково-популярний (має на меті зацікавити науковою інформацією широке коло людей, незалежно від рівня фахової підготовки); науково-навчальний (підручники, посібники та інша література, призначена для навчальних закладів усіх типів); виробничо-технічний (література, що обслуговує різні сфери господарства й виробництва) [11, 9-12].
Розглянемо деякі виражальні засоби, притаманні науковому стилю мовлення.
При написанні наукової роботи доречно урізноманітнювати палітру мовних засобів (слів, словосполучень, виразів), вибір яких повинен залежати від смислових зв'язків між частинами сформульованої думки. У викладі думок слід розмежовувати власне бачення проблеми й бачення інших авторів, тобто запозичене з наукових праць. Тому варто користуватися такими виразами, як: „на нашу думку", "як показує аналіз", "погоджуючись із міркуванням...". Виклад роботи не слід подавати від першої особи однини "Я вважаю", "Мені здається", доцільніше використати звороти типу "встановлюємо", "маємо на увазі".
Написання наукової роботи вимагає вміння добирати епітети до різноманітних термінів. Наведемо рекомендації філололв, що
пропонують "наукові" епітети до низки найпоширеніших термінів [12, 59].
Аналіз теми чи проблеми є: науковий, об'єктивний, конкретний, усебічний, вичерпний, детальний, порівняльний, ретельний, глибокий.
Вивченім проблеми може бути: об'єктивне, експериментальне, теоретичне, практичне, порівняльне, дослідне, безпосереднє, спеціальне, постійне, систематичне, подальше, поглиблене, інтенсивне, глибоке, всебічне, ретельне.
Завдання - першочергові, найближчі, кінцеві, поставлені, вузлові, особливі, конкретні, визначені.
Дані експерименту - дослідні, другорядні, конкретні, цифрові, сучасні, останні, попередні, перевірені, вичерпні, повні, додаткові, початкові, цінні, надійні.
Дослідження наукове, об'єктивне, теоретичне,
експериментальне, загальне, конкретне, фундаментальне, систематичне, поглиблене, глибоке, актуальне, цінне.
Експеримент аналогічний, подібний, важливий, цікавий, блискучий, унікальний, успішний.
Інформація -точна, вичерпна, повна, важлива, цінна, обов'язкова, оперативна, достатня, нова.
Матеріал науковий, експериментальний, довідковий,
статистичний, фактичний, зібраний, систематизований, використаний, великий, багатий, різноманітний, достатній, вірогідний.
Мета - важлива, головна, наукова, практична, конкретна, реальна, поставлена, вказана.
Питання актуальне, принципове, теоретичне, практичне, загальне, конкретне, важливе, складне, слушне.
Проблема наукова, фундаментальна, актуальна, важлива, ключова, провідна, гостра, часткова, глобальна.
Спостереження наукові, об'єктивні, спеціальні, візуальні, ретельні, численні, систематичні, важливі, подальші.
При поєднанні частин тексту наукової роботи пропонуються такі мовні засоби зв'язку (див. таблицю 13.1).
Оцінний опис авторського тексту в науковій роботі пропонується здійснювати за допомогою відповідних конструкцій. Зокрема, для з'ясування авторської думки (ствердження, заперечення, переконаності, припущення тощо), а також для ілюстрації свого ставлення до авторського повідомлення, можна послуговуватися такими словосполученнями:
Таблиця 13.1
Засоби поєднання частину тексті
| Смислові відношення між частинами інформації | Засоби зв'язку |
| і . Тотожність, зазначення місця або часу. | Він, це, той, скрізь, вище, нижче, в той час, всюди, тут, там. |
| 2. Приєднання та поєднання частин інформації. | І, також, при цьому, при тому, до речі, крім того, більше того, разом з тим, між іншим. |
| 3. Причинно-наслідкові й умовно-наслідкові відношення між частинами тексту. | І, але, проте, однак, тому, тим саме, внаслідок цього, завдяки цьому, у зв'язку з цим, у цьому випадку, залежно від цього, в такому разі. |
| 4. Зіставлення та протиставлення частин інформації. | І, проте, однак, і все ж; з одного боку ... з іншого боку ...; навпаки; не тільки (лише), а й (але й); таким чином, тоді як, на противагу цьому; разом з тим. |
| 5. Узагальнення, висновок, підсумок інформації. | Отже, таким чином, одне слово; з цього випливає, що... |
| 6. Порядок викладу інформації. | По-перше, по-друге, по-третє..., нарешті. |
| 7. Пояснення, уточнення, виділення окремого. | Наприклад, зокрема, а саме, тільки, лише, навіть, адже, іншими словами, точніше кажучи, причому, при тому. |
| 8. Початок, однозначність, повторюваність, завершення дії. | Спочатку, перш за все, зараз, тепер, попередньо, одночасно, разом з тим, щойно, потім, пізніше, на закінчення, на завершення. |
| 9. Зв'язок із попередньою інформацією. | Як уже було зазначено, як зазначалось, як було показано, згідно з цим, відповідно до цього, подібно до цього, останній, попередній, наступний, згаданий, зазначений, сформульований, визначений, наведений, проаналізований. |
| 10. Введення узагальнюючої інформації. | Розглянемо такі випадки, наведемо приклад, продовжимо анал і з . |
автор розглядає, розкриває, висвітлює, порушує, розв'язує,
торкається проблеми, зупиняється на проблемі;
автор стверджує, аналізує, характеризує, доводить, порівнює,
зіставляє, з'ясовує, підкреслює, посилається на, розглядає зміст,
наголошує на важливості, формулює; автор виходить з того, що;
автор переконаний, вважає, обґрунтовує, схвалює, поділяє погляд;
автор переконливо доводить, що; автор погоджується, визнає,
дотримується тієї ж думки, враховує, звертає увагу, накреслює
перспективу;
автор припускає, висловлює припущення, пропонує;
автор заперечує, відзначає вади, міркує, не коректно коментує,
критикує, не підтверджує висновок фактами, спростовує.
критично ставиться, ставить завдання, підтверджує висновок
фактами; автор пояснює це тим, що; причину цього автор убачає в
тому, що; він вважає, що;
у статті викладений погляд на ..., викладені дискусійні
положення; у статті наявні цінні відомості, експериментальні дані,
важливі неопубліковані дані; дискусійним є висновок про те;
зроблено спробу довести ..., відзначається важливість, наявні
переконливі докази; враховано, взято до уваги; звернуто увагу;
сутність цього зводиться до того, що; треба (варто) обов'язково
наголосити на тому, що;
незважаючи на аналіз окремих фактів, студіювання окремих
питань...; стан розв'язання проблеми запишається недостатньо
вивченим; хоч науковий доробок учених, у якому
висвітлюється..., усе ж недостатні фундаментальні...;
праці синтезовано відображають; актуальність теми визначається
тим, що; має першорядне значення; систематизувати й
узагальнити погляди українських учених; у переважній більшості
досліджень; питання, що належить до найменш розроблених...:
більшість науковців залишає поза увагою або вважає питанням
майбутнього розгляд...; розподілимо наукові розвідки у
вітчизняних педагогів за такими проблемами, як; цілком природно
[12,60].
13.4. Характеристика оформлення основнихрозділів науковоїпраці
Як уже зазначалося, вступдоцільно писати після того, як написана основна частина роботи. У вступі треба чітко визначити та обгрунтувати вибір теми свого дослідження. Повідомивши про те, на
2. Педагогика: Учебное Іюсобие для студентов педагогических
учебиьіх заведений /В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мшценко,
Е.Н.Шшнов. - 3-є шд. - М: Школа-Пресс, 2000. - 512с.
3. Форми навчання в школі /Мальований Ю.І., Римаренко В.Є.,
ВоронинаЛ.П. та ін.; Заред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992.
- 125с.
Наукові збірники:
І. Збірник наукових праць /Голов. ред. В.Г.Кузь. - К.: Науковий світ, 2000.-279с.
Дата добавления: 2014-12-01; просмотров: 2470;