Робочий день дослідника й організація його робочого

Місця

Робочий день дослідника важко передбачити чи спрогнозувати. Все ж варто зазначити, що є певні загальні правила його організації, головними з яких є:

Ф поступове входження в роботу;
Ф ритмічність праці;

Ф планування роботи.

У процесі щоденної роботи дослідник повинен занотовувати в спеціальному нотатнику всі питання, які його зацікавили. У вільний час вони з'ясовуються з керівником або відповідним досвідченим фахівцем, які можуть надати докладну інформацію щодо кожного з них. Побіжно визначається перелік обов'язкових документів (законодавчих, директивних, статистичних та інших) і їхнє місцезнаходження. Це робота, яка дозволяє науковцю мати у своєму розпорядженні точну й таку, що може знадобитися в майбутньому інформацію.

Малоефективним уважається написання всіх розділів роботи одночасно, однак доцільно постійно накопичувати документи (опубліковані й неопубліковані) з усіх розділів дослідження, поповнюючи їх новою інформацією.

"ІД зважати

...^ __шия\сии І на свої індивідуальні особливості та віднайти власні прийоми "входження" в роботу. Як правило, найбільші труднощі виникають на початку роботи, тобто в перші хвилини та години роботи. Універсальних засобів залучення до роботи немає, кожен сам повинен відшукати їх для себе. Вважається доцільним перші десять хвилин витратити на повторне читання раніше підготовленого матеріалу та його коригування. Як правило, після 30-40 хвилин такої роботи виникає бажання попрацювати над новим матеріалом. Потрібно також індивідуально вибирати такі години для роботи, коли дослідник має найбільшу творчу продуктивність.

При плануванні роботи науковець повинен знати, що найсприятливіший час для виконання творчих або складних завдань -з 10-ї і до 12-ї години першої половини дня. Після цього настає деякий спад активності, у другій половині дня працездатність найвища від 14-їдо і 7-ї години, після чого вона невпинно падає.

Варто пам'ятати про втомлюваність очей. При великому обсязі робіт з літературними джерелами очі швидко втомлюються. В цій ситуації краще змінити заняття або погуляти, випити кави, порозмовляти по телефону. Щонайкраще чергувати кожні 45 хвилин роботи з 15-хвилинною перервою, при цьому тривалість щоденної роботи на комп'ютері не повинна перевищувати 4 години.

Треба знати, що система роботи - кілька годин поспіль напруженої праці, а після цього стільки ж для відпочинку - шкідлива звичка. Повинен бути певний ритм у чергуванні роботи й відпочинку. Слід зважати й на біоритми життєдіяльності.

Одна з головних умов підвищення працездатності - правильно організоване робоче місце. Робоче місце дослідника - це сукупність усього того, що використовується в роботі, тобто меблі, комп"ютер, інші організаційно-технічні засоби.

Технічними засобами, якими найчастіше користується дослідник, є персональний комп'ютер, телефон, телефакс і копіювальний апарат,

Л

екстовими процесорами. При використанні цих програм для І-творення документів (дисертації, автореферату, статті, тез доповіді та пі.) текст документа, що редагується, виводиться на екран монітора, де чо нього можна вносити будь-які зміни, переносити фрагменти тексту одного місця документа в інше, об'єднувати фрагменти, використовувати різні шрифти для виділення окремих ділянок тексту, багаторазово роздруковувати текст на принтері та ін. Кожний текстовий редактор (процесора) має свої особливості (переваги).

Досліднику-початківцю корисно знати такі узагальнені, перевірені практичним досвідом, поради з етики та культури наукової праці: