МЕТОДИКА ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Методика полягає в заповненні після закінчення уроку таблиці реєстрації даних. Знак “+” ставиться лише в тому випадку , якщо дії вчителя повністю відповідають вимогам, сформульованим в таблиці. Для отримання повної картини діяльності даного педагога необхідно нагромаджувати інформацію протягом кількох уроків. Підсумковий результат визначається наступним чином: якщо хоча б на одному уроці конкретні вимоги виконувались, то в підсумковій таблиці ставиться знак “+”. В методиці містяться як класичні вимоги до уроку, які оцінюються 1 балом, так і сучасні вимоги педагогіки співробітництва, які оцінюються 2 балами. Блоки спостереження поділяються на складові частини, які у свою чергу діляться на конкретні вимоги. Три блоки поділяються на 12 частин, кожна з яких містить чотири вимоги. Дана методика дозволяє провести як діагностику окремих сторін діяльності вчителя, так і за формулою

Р_{(ср) =} S балів, де S балів - загальна сума балів

⁴⁸

визначити рівень професійної діяльності педагога. За величиною Р(ср) визначають чотири рівні професійної діяльності вчителя:

1) менше 0,6 - не відповідає не лише сучасним вимогам, але й більшості класичних;

2) 0,61-0,9 - відповідає практично всім класичним вимогам і деяким сучасним;

3) 0,91-1,2 - відповідає не лише класичним вимогам, але й значній кількості сучасних;

4) більше 1,2 - відповідає як класичним , так і практично всім сучасним вимогам.

Відсутність оцінки з будь-якої вимоги вказує на ближні (якщо вимога класична) і перспективні (якщо вона сучасна) резерви вдосконалення діяльності вчителя.

І. Створення загальних умов ефективного навчання:

1. Забезпечення вихідних педагогічних умов досягнення навчального ефекту на уроці:

[1] а) попередні вказівки щодо плану уроку (мета, задачі, основні етапи) лаконічні і зрозумілі;

[1]б) навчальні посібники і технічні засоби навчання сприяють швидкому включенню у роботу;

[1] в) відсутні непотрібні затримки і відступи під час уроку;

[2] г) ефективність роботи класу стимулюється передачею учням деяких функцій вчителя (оцінки, контролю, корекції, планування та ін.).

2. Адаптація навчання до учнів:

[1] а) навчання відповідає віковим особливостям учнів;

[1] б) в матеріалі уроку виділено найбільш важкі місця;

[2] в) надана можливість для засвоєння матеріалу різних рівнів складності (для учнів різних рівнів успішності);

[2] г) навчання будується як взаємодія вчителя і учнів.

ІІ. Предметна і методична компетентність:

3. Володіння навчальним предметом і методами навчання:

[1]а) інформація і демонстрації точні й сучасні;

[1] б) коментарі і відповіді на запитання учнів точні й цікаві;

[1] в) без труднощів використовує не менш як дві форми чи методи навчання;

[2] г) крім поширених використовуються й оригінальні методи й прийоми навчання.

4. Організація навчальної роботи в послідовності “життєвого циклу” (виступ, розвиток, закріплення, інтеграція):

[1]а) урок починається із вступу, покликаного стимулювати учнів (залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації);

[1]б) наочне подання нового матеріалу як відповідь на поставлені раніше (попередні заняття, вступ) запитання;

[1]в)об'єднання, узагальнення і закріплення навчальних результатів;

[2]г) урок завершується підведенням підсумків (співвідношення результатів із пройденим раніше, з іншими предметами, з життям).

ІІІ. Техніка пояснення, письма і мови:

5. Використання усних і писемних пояснень:

[1]а) пояснення змісту зрозуміле і подається з допомогою відповідних слів та термінів;

[1]б) ключові моменти уроку відображаються на дошці;

[1]в) записи для учнів акуратні і розбірливі;

[1]г) мовлення (побудова усної мови) правильне.

6. Пояснення при нерозумінні матеріалу учнями:

[1]а) виявлення незрозумілих слів і фраз і заміна їх загальнодоступними описовими виразами;

[1]б) пояснення з допомогою аналогій та прикладів;

[1]в) надання учням додаткової інформації;

[2]г) логічне виведення наявної корисної інформації з аналізу вже наявних відомостей.

IV. Навчальна взаємодія:

7. Контроль і корекція діяльності учнів:

[1]а) оцінка дій учнів відділяється від особистого ставлення вчителя до них;

[1]б) уникнення прямих вказівок і корекції дій учнів;

[2]в) учнів спонукають оцінювати і корегувати роботу один одного;

[2]г) орієнтація на корекцію дій за запитами самих учнів.

8. Використання пропозицій і запитів учнів щодо змісту уроку:

[1]а) пояснення, запитання і приклади довідуються в учнів;

[1]б) тактовно відзначаються слабкі місця, недосконалості в прикладах учнів;

[1]в) запитання і пропозиції школярів приймаються із вдячністю;

[2]г) ідеї учнів розробляються і використовуються на уроці.

V. Створення і підтримання продуктивної атмосфери на уроці:

9. Стимулювання інтересу учнів:

[1]а) формулюється важливість теми уроку в контексті навчального курсу і майбутнього життя;

[2]б) використовуються цікаві та незвичні аспекти теми;

[1]в) інтерес стимулюється за допомогою запитань та гумору;

[2]г) ідеї учнів розробляються і використовуються на уроці.

10. Допомога учням у виробленні позитивної самооцінки:

[1]а) мова вчителя вільна від сарказму та насмішок;

[1]б) імена учнів використовуються в теплій, дружній манері;

[1]в) конкретні учні заохочуються за конкретну роботу;

[1]г) вчитель підтримує, заохочує учнів, які зустрілись з труднощами на уроці.

VI. Підтримка належної поведінки в класі:

11. Підтримка залученості учнів у робочу атмосферу на уроці:

а) використання різноманітних форм навчальної активності;

б) використання прийомів активізації учнів на уроці;

в) використання активних методів навчання (дискусії, рольові ігри);

г)використання спеціальних способів організації навчальної роботи, розрахованих на пасивних учнів.

12. Вплив під час порушення дисципліни:

а) вчитель не звертає увагу на дрібні порушення дисципліни на уроці;

б) учні, які порушують дисципліну, зустрічаються з негайною реакцією вчителя;

в) педагог відновлює дисципліну за допомогою самих учнів;

г) педагог не бореться з порушеннями дисципліни, а використовує для організації порушників (приведення їх до порядку) особливі форми навчальної роботи.