Визначення національної свідомості, її головні ознаки

У літературі з питань національної свідомості та національної само-

свідомості немає певної визначеності. Ряд авторів ототожнює поняття на-

ціональної свідомості та національної самосвідомості. Але значна части-

на психологів, які вивчають проблеми етносу, розрізняють ці поняття.

Так, П. Гнатенко наводить три пункти, за якими відрізняються націо-

нальна свідомість і національна самосвідомість.

1. Різниця за змістом. У національній свідомості, на відміну від са-

мосвідомості, формуються уявлення, образи, знання не тільки про влас-

ну націю, а й про інші нації і перш за все про них, але з позицій власно-

го етносу.

2. Різниця за формою. Якщо національна самосвідомість виявля-

ється як на рівні індивіду, так і на рівні нації, то національна свідомість

виявляється тільки на рівні нації. Отже, суб'єктом національної самосві-

домості є особистість та національна спільність, а суб'єктом національ-

ної свідомості -- тільки нація.

3. Різниця ступеня вираження емоційного фактора. Значнішу

роль емоційний фактор відіграє у національній самосвідомості.

Автором також зазначається, що національна самосвідомість є еле-

ментом національної психології. Національна свідомість не функціонує

на побутовому рівні, а входить до складу національної психології і фун-

кціонує на теоретичному рівні суспільної свідомості.

Отже, національну свідомість можна визначити як усвідомлення

місця і ролі своєї нації в системі суспільних відносин, розуміння на-

ціональних інтересів, взаємовідносин своєї нації з іншими соціаль-

но-етнічними спільнотами, які проявляються в ідеях, почуттях,

прагненнях[7].