Проблема етнічної установки в етнопсихології

Вважається, що механізмами передачі національно-психологічних

особливостей з покоління до покоління є установки та стереотипи, ос-

кільки до цього часу ще не знайдено іншого пояснення існування несві-

домого у психіці людей. Національно-психологічні особливості -- це

явище, яке дійсно знаходиться на межі між свідомим і несвідомим, адже

виявляються вони незалежно від волі людини.

Теорія установок допомагає зрозуміти, власне, у чому суть дії фено-

мена психологічної готовності, оскільки представник тієї чи іншої спіль-

ноти схильний мислити, відчувати, діяти так, як йому підказують націо-

нальні традиції, встановлені норми та правила поведінки.

Теорія установок була розроблена школою відомого грузинського

психолога Д. Узнадзе, який визначав установку як готовність до вико-

нання певних дій. Хрестоматійне визначення установки таке: установка

(від англ. attitude) -- це позитивна або негативна оціночна реакція на

що-небудь або кого-небудь, яка виражається в думках, почуттях і цілес-

прямованій поведінці.

У свою чергу, етнічна установка, за визначенням Л. Орбан, -- це

внутрішній стан готовності особистості або груп людей до специфіч-

ного, характерного тільки для них (представників тієї чи іншої на-

ціональної спільноти) прояву почуттів, інтелектуально-пізнаваль-

ної та вольової активності, динаміки та характеру взаємодії, спілку-

вання, які відповідають існуючим національним традиціям.

Наприклад, певними установками можна пояснити ті або інші психо-

логічні характеристики етносу, його поведінку. Візьмемо ставлення до

дітей у різних народів. Українці характеризуються м'яким, лагідним

ставленням до дітей, яке виявляється у спокійній, рівній поведінці до-

рослих. Вони досить вимогливі, але водночас не жорстокі й не надто їх

розпещують.

Італійські матері виявляють свою ніжність до дитини бурхливо -- з

криками, драматичними жестами, поцілунками та стусанами. Вони сю-

сюкають до неї, пестять та гордовито демонструють її оточуючим. А англійці вважають, що італійці занадто жорстокі з тваринами та надмірно ліберальні з дітьми. Італійці ж звинувачують англійців у тому, що вони занадто обожнюють тварин і надмірно жорстокі до дітей. Англія відома як країна, де дозволені тілесні покарання дітей у школі, але заборонено жорстоке поводження з тваринами.

Французькі батьки, не доходячи до спартанської суворості англійців,

намагаються проявляти до дітей розумну стриманість. Французи схиль-

ні не стільки захоплюватись дитячою наївністю, скільки цінувати у своїй

дитині ранній вияв здібностей до дитячих суджень.

Ось таке різне ставлення до виховання дітей, що пояснюють різними

установками, існуючими у певних етносів.

В. Ядов, який вивчав соціальні установки (до яких належать і етніч-

ні установки), виділяє в них когнітивний, тобто пізнавальний, інтелек-

туальний компонент; емоційний та конативний (поведінковий) компо-

ненти.

Когнітивний, або пізнавальний компонент установки визначає погля-

ди певного етносу та окремих його представників на світ і образ того, до

чого цей етнос прагне.

Емоційний компонент етнічної установки (або як ще його називають

емоційно-оціночний) визначає симпатії та антипатії народу до певних

значущих об'єктів.

І нарешті, поведінковий компонент етнічної установки визначає го-

товність діяти стосовно об'єкта, що має значущу цінність для народу.

Етнічні установки, як й інші соціальні установки, закріплюються в

процесі історичного розвитку психічного складу нації. Упродовж історії

існування нації утворюються цілі системи зафіксованих національних

установок, які визначають специфіку поведінки народу під час взаємодії

та спілкування. Отже, національно-психологічні особливості діють, за-

кріплюються та функціонують як установки.

В основі тих чи інших установок, які є в різних видах діяльності,

формуються конкретні національні стереотипи. Національні установки,

зазначають В. Крисько і А. Деркач, ніби закладаються в пам'ять пред-

ставників конкретної етнічної спільноти і "виймаються" за необхідності

автоматично.

Так, автоматично, наприклад, ваш арабський чи японський співбесід-

ник буде виражати вам люб'язність і приязність. Це певна данина тради-

ції, установка, яка формувалася протягом віків. Серед арабів існує дум-

ка, що тільки така поведінка гідна мусульманина.

А, наприклад, серед християн-протестантів, на відміну від право-

славних, існує установка на працю як на богоугодну справу, що потребує

усі сили і увесь час людини, тому німців та інші народи, де переважає

протестантизм, характеризує дуже сумлінне ставлення до праці.

Отже, національні установки, які є складовою психіки людини, фор-

мують певний її колорит, надаючи особливої специфіки мотивації та ці-

леспрямованості людей, засобам їхньої діяльності.

Соціальні норми поведінки, взаємодії та спілкування, які є загально-

прийнятними у тій чи іншій державі, викликають до життя певні націо-

нальні установки, які, у свою чергу, активізують відповідні до цих норм

стереотипи поведінки та діяльності.