Основні соціальні функції стереотипів

Етнічні стереотипи є складовою соціальних стереотипів. Соціальний

стереотип (від гр. -- stereos -- твердий і typos -- відбиток) відносно

стійкий та спрощений образ соціального об'єкта (групи людей, окремої

людини, події, явища та ін.), що складається в умовах дефіциту інформа-

ції як результат узагальнення особистісного досвіду індивіду та уявлень,

які прийняті в суспільстві.

Термін "стереотип" означає повторення, відтворення яких-небудь

зразків у певній діяльності. Отже, поняття "стереотип поведінки" в за-

стосуванні до етносу характеризує систему стійких звичаїв і традицій

певного етносу.

Крім цього, відокремлення однієї національної спільності від інших

не виключає наявності контактів між ними, спільної діяльності, у резуль-

таті якої етноси отримують певну інформацію один про одного. На осно-

ві цієї інформації формуються етнічні стереотипи, які є усвідомленням

характерних, з точки зору певного етносу, ознак інших національних

спільностей. Це усвідомлення здійснюється у формі побудови образу

цієї етнічної групи. Отже, в етнічній психології поняття "стереотип" ду-

же часто застосовується як уявлення одного етносу про інший або ж

власний народ.

Своїм походженням і популярністю у психологічній літературі термін

"стереотип" зобов'язаний американському журналісту У. Ліннману, який

вперше використав його в 1922 р. у своїй книжці "Суспільна думка". Бе-

ручи інтерв'ю в різних діячів і представників широкого загалу з приво-

ду тих або інших подій, У. Ліннман звернув увагу на те, наскільки різни-

ми можуть бути погляди на одну й ту саму подію та її оцінки. Він вису-

нув гіпотезу про наявність упередженості, яка існує в певних стійких ут-

вореннях, "pictures in our heads" (картинках у наших головах), які актив-

но впливають на сприймання людей та подій. Перенесена на ґрунт

сприймання групи ця думка доповнилась уявленням про те, що, згідно

з цими "картинками", члени будь-якої групи дуже схожі, практично іден-

тичні одне одному. Для фіксації цієї ідеї У. Ліннман запозичив з поліг-

рафії термін "стереотип", який там означає металеву пластину з рельєф-

ними печатними елементами, яка застосовується для відтворення одного

й того ж тексту за умов друкування великих тиражів. Він же запровадив

вираз "соціальний стереотип", який почав вживатися в розумінні певних

схематичних культурно-зумовлених малюнків світу в голові людини, а

функцією їхньою стали вважати економію зусиль під час сприймання

різних соціальних об'єктів та явищ, а також захист певних культурних

позицій та норм. Психологи взяли на озброєння цей термін і почали ак-

тивно досліджувати сам феномен.

Що ж стосується етнічних стереотипів, то деякі автори обмежували

їхній зміст тими уявленнями та образами, що сформувались у певної

спільноти щодо інших етнічних груп. Такі етностереотипи вважаються

найрозповсюдженішими та найбільш вивченими, у подальшому їх назва-

ли гетеростереотипами. Згодом визначення поняття "етнічні стереоти-

пи" доповнили образами та уявленнями стосовно власної етнічної групи,

які назвали автостереотипами.

Етностереотип -- це узагальнений, емоційно-насичений образ етніч-

ної групи або її представників, який створено історичною практикою

міжетнічних стосунків.

Віддзеркалюючи бажання людей зберегти етнокультурну ідентич-

ність, етностереотип відіграє важливу соціальну роль як фактор консолі-

дації та фіксації етнічної групи.

Етностереотипи мають трикомпонентну структуру:

1) констатація особливостей етнічної групи -- когнітивний (пізна-

вальний) елемент;

2) ставлення до цих особливостей, що зумовлює їхню оцінку -- емо-

тивний елемент;

3) формування певного типу поведінки щодо цієї етнічної групи --

конативний (поведінковий) елемент.

Етностереотипи відіграють значну роль у сприйманні довкілля, а

конкретніше -- оточуючих людей, які належать до певного етносу, виді-

ляти серед них "своїх" та "чужих" і певним чином ставитись до них. Але

етнічні стереотипи часто виникають в умовах обмеженої інформації про

об'єкт, тому можуть бути помилковими та виконувати консервативну, а

іноді й реакційну роль, формуючи хибне знання та серйозно деформую-

чи процес міжособистісної взаємодії.

Отже, міжетнічне спілкування, як правило, відбувається через засто-

сування етнічних стереотипів. Слід зазначити, якщо в певних народів

сформувались негативні етнічні стереотипи щодо сприймання одне одно-

го, то виникає загроза етнічного конфлікту. Неодноразово повторюючись,

негативні етнічні стереотипи стають елементом суспільної свідомості.

Досвід світової історії знає масу прикладів того, як у випадку недобро-

зичливих, а тим більш конфліктних стосунків, негативні стереотипи від-

разу ж виникають у суспільній думці: цілим народам приписують нега-

тивні побутові та моральні риси (нечесність, підступність, лінь тощо), а

то й "відмовляють" їм у інтелектуальних здібностях. Негативні етносте-

реотипи небезпечні не тільки тому, що з ними важко боротись, а й тому,

що вони нагромаджуються упродовж історії в суспільній свідомості.

Варто зазначити також існування стереотипних ситуацій спілкуван-

ня, які входять у фонд специфічної культури певного етносу. Стереотип

поведінки, який відповідає стереотипній ситуації, може бути функціо-

нально "виправданим", як, наприклад, ритуальні побажання добра, неве-

ликі за обсягом мовні формули, які походять від заговорів і заклинань і

які висловлюються з нагоди народження дитини, купівлі, продажу тощо.

Культурними стереотипами у своїй поведінці ми керуємось неусві-

домлено, вони входять у плоть і кров людини через традиції, звичаї, зраз-

ки поведінки. Стереотипи більше характеризують людину, ніж одяг чи

взуття -- вважають етнопсихологи. Так, наприклад, в одному з гірських

поселень Кавказу старий абхазець невтомно слідкував за тим, щоб не

тільки в його будинку, а й в житлах його дітей, які живуть неподалік, две-

рі кухні завжди були відчинені. Цим характеризується традиційна східна

гостинність. Американці працюють при відчинених дверях, і цим вони

хочуть сказати: "Я в розпорядженні оточуючих. Мені приховувати нічо-

го". А, наприклад, для практичного німця залишити двері відчинени-

ми -- річ неможлива. Але разом з тим у німців вдома не прийнято запи-

нати вікна фіранками: оточуючі повинні бачити, що вікна у них чисті, а

в оселях панує порядок і злагода.