Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення

ЕТНОЦЕНТРИЗМ (від гр. -- етнос -- група, плем'я, народ і ла-

тин. -- центрум -- центр) -- це схильність етнічних груп сприймати й

оцінювати навколишній світ, природні та соціальні явища і процеси ли-

ше крізь призму традицій і норм власної групи, що їх вважають за за-

гальний еталон. Етноцентризм фіксує відповідний ступінь розвитку са-

мосвідомості етнічних спільностей, орієнтує членів етнічної групи на ві-

докремлення від інших, на розмежування понять "ми" і "вони". Етно-

центризм відображає та одночасно створює єдність етнічної групи, по-

чуття "ми" перед обличчям зовнішнього світу.

При цьому етноцентризм не обов'язково пов'язаний з ворожим або

настороженим ставленням до інших груп. Позитивне чи негативне став-

лення до іншої нації залежить від реальних взаємовідносин між ними --

конфліктних чи дружніх. Інтенсивне спілкування з іншими групами, як-

що воно не має конфліктного характеру, ліквідує обмеженість етноцент-

ричного погляду на світ і на інші народи та дає змогу краще зрозуміти як

свою, так й іншу культуру, сприяє зближенню народів.

А коли народи не співробітничають, а ворогують один з одним, етно-

центризм призводить до націоналізму.

Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації