Вибір методів дослідження

У матеріальному виробництві проходять певні явища і процеси. Економічні явища - це одна із форм прояву дій людей, що постійно повторюються в процесі виробництва, обміну і розподілу матеріаль­них благ.

Економічний процес — це закономірна, послідовна зміна явищ від простого до складного, характерною рисою якої є відмирання ста­рого і виникнення нового явища. Кожне явище і процес містять су­купність глибинних явищ, відносин, закономірностей і законів, які визначають тенденцію їх розвитку.

Пізнання економічних явищ і процесів - складний елемент відоб­раження суті законів і закономірностей їх розвитку. Воно включає і використовує отримані знання в практичній діяльності.

Економічна наука лише тоді досягає вдосконаленості, коли вона розкриває зміст явищ, процесів і може передбачати їх майбутні зміни за формою і суттю.

Для пізнання економічних явищ і процесів проводяться спе­ціальні дослідження. Дослідження - це вивчення за допомогою пев­них методів суті явищ, процесів з метою раціональної оптимізації цілеспрямованої діяльності людей у матеріальному виробництві.

Дослідження - це процес пізнання суті явиш. Економічне дос­лідження включає: вибір теми, формування цілей дослідження, гіпо­тези, складання програми, нагромадження фактів, приведення їх у певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, перевірку теоретич­них висновків, розробку заходів з використання їх на практиці.

В своїй органічній єдності ці складові є заключним циклом еко­номічного дослідження.

Загальним методом пізнання економічних явищ і процесів є діа­лектика. Основні її принципи:

Ø вивчення явищ і процесів у народному господарстві не ізольо­вано один від одного, а в їх взаємному зв'язку (принцип системного підходу);

Ø не в статичному стані, а в історичному розвитку (принцип істо­ризму);

Ø розгляд розвитку як переходу кількісних змін в якісні, як єдність протилежностей;

Ø винаходи нового прогресивного в існуючому процесі (гносео­логічний принцип).

Додержання цих принципів забезпечує розкриття загальних за­конів розвитку. Поряд із цим, економічні науки для пізнання суті явищ і процесів використовують і специфічні методи дослідження: історичний, статистико-економічний, монографічний, експеримен­тальний, розрахунково-конструктивний, балансовий, абстрактно-логічний і економіко-математичні. Сукупність їх складає зміст ме­тодики економічних досліджень.

Метод дослідження - це система прийомів вивчення суті явищ і процесів. Метод має дві нерозривні сторони: формально-логічну і змістовно-генетичну.

Формально-логічна — це способи і прийоми організації та прове­дення досліджень, збору і обробки матеріалів, що характеризують діяльність, яка вивчається.

Змістовно-генетична сторона методу передбачає необхідність теоретичних узагальнень на основі системи законів, категорій і прин­ципів діалектики відповідної науки. В економічній науці останнім часом називається до 100 методів дослідження. Це є результат змішу­вання понять методу і прийомів дослідження.

Прийом дослідження включає сукупність операцій, які виконує дослідник у процесі вивчення. При вивченні суспільних явиш і про­цесів застосовуються такі методи: історичний метод дослідження, який включає періодизацію явищ і процесів, аналіз внутрішньої структури і джерел розвитку, активної дії.

Дослідження об’єкта проводиться поетапно: на кожному етапі застосовуються найдоцільніші методи відповідно до конкретного завдання. На першому етапі збору фактичного матеріалу і його первинної систематизації використовують методи: опитування (анкетування, інтерв'ювання, тесту­вання), експертних оцінок, а також лабораторні експе­рименти (у фізиці, хімії).

Опитування дає змогу отримати як фактичну інфор­мацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. При створенні анкети або плану інтерв'ю важливо сформулювати запитання так, щоб вони відповідали по­ставленій меті. Анкета може включати декілька блоків запитань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності ви­користання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дос­лідження.

Різновидом вибіркового опитування є тестування, яке проводиться з метою виявлення суттєвих ознак об'єкта, засобів його функціонування, використовується в лабора­торних експериментах, коли масове опитування через ан­кетування неможливе. Тестування інколи проводять двічі - на початковому етапі дослідження, де воно виконує верифікаційну функцію. Тести складають так, щоб однознач­но виявити ті чи інші властивості опитуваних.

Метод експертних оцінок використовується для отримання змінних емпіричних даних. Проводиться опи­тування спеціальною групою; експертів (5-7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання. Експерти підбираються за ознакою їх формального професійного статусу - посади, на­укового ступеня, стажу роботи тощо.

На другому етапі дослідження методи, що використо­вуються, мають цільове призначення - обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних по­казників аналізу, інтерпретацію їхнього змісту. Вибір і по­слідовність методів визначаються послідовністю обробки даних.

На даному етапі широко використовуються методи статистичного аналізу: кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та інші.

Кореляційний аналіз - це процедура для вивчення співвідношення між незалежними змінними. Зв'язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості спостережуваних змін. Обчислюється коефіцієнт коре­ляції. Чим вищим є коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за значенням інших.

Факторний аналіз дає можливість встановити бага- томірні зв'язки змінних величин за кількома ознаками. На основі парних кореляцій, отриманих у результаті ко­реляційного аналізу, одержують набір нових, укрупнених ознак - факторів. У результаті послідовної процедури от­римують фактори другого, третього та інших рівнів. Фак­торний аналіз дає змогу подати отримані результати в узагальненому вигляді.

Метод імплікаційних шкал - це наочна форма виміру та оцінки отриманих даних, які градуюються за кількістю або інтенсивністю ознак. Шкали класифікуються за типа­ми або рівнем виміру. Прості шкали дають однозначну оці­нку тієї чи іншої ознаки. Серію шкал (так звану батарею) можна перетворити в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура називається шкалюванням.

Наведені методи наукових досліджень не вичерпують всього різноманіття, оскільки для кожної науки притаманні свої методи, зрозуміло і те, що вибір того чи іншого методу залежить від ерудиції та креативності дослідника і, головне при вивченні теорії пізнання – знайти адекватні реальним ситуаціям методи наукового пошуку.

Тема 4. Методологія наукових досліджень

Лекція 6

План

1. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження

2. Гіпотези у методології наукових досліджень

3. Докази у методології наукових досліджень