Пошук, порядок обробки та групування інформації

Зібрана інформація підлягає обробці. З метою упорядкування матеріалу. Для полегшення процесу користування інформацією складають каталог джерел.

Складання робочого каталогу зібраних інформаційних джерел включає:

- записи на картках;

- розташування джерел за алфавітом (прізвищами авторів), за роками;

- підбір літератури вітчизняної, іноземної, з Інтернету;

- довідкову літературу, енциклопедичну, тематичні збірники,

- літературу за окремими розділами наук,

- підбір до І, II і ІІІ розділу дипломної роботи чи курсової,

- різноманітну літературу від загальних питань і до економічних, філософських, технологічних, психологічних, юридичних тощо.

Робочий каталог необхідний для визначення обсягу і структури інформаційних джерел та наступної обробки у відповідності до складеного плану наукової роботи, вирішити як читати літературу і робити виписки з неї та посилання на використану літературу. Суцільно читати необхідно лише найбільш важливу літературу останніх років і йти в напрямі до попередніх років (у ретроспективі).

Окремі джерела доцільно використовувати лише з окремих питань ознайомившись попередньо із змістом і вибрати зі змісту лише найбільш цікаві питання, схеми, графіки, таблиці, цитати.

Ще одну групу видань можна лише переглядати і робити виписки щодо окремих таблиць і фактів.

Обов'язково потрібно знайомитися з бібліографією, яку подають в кінці книги. За бібліографією можна зробити список, а потім знайти в місцевих чи обласних бібліотеках.

Потрібно підбирати літературні джерела також в журналах, оскільки в них публікують свіжі матеріали (факти) і наводиться бібліографія у статтях.

Матеріали конференцій містять також коротку інформацію щодо певного питання, а також бібліографію.

Пошук даних можна робити у мережі Інтернет.

Для дипломної роботи потрібно використати 100-120, а курсової 25 - 30 джерел, до статті - 5 - 10, тези можуть містити посилання, а можуть подаватися без них.

Одним із найбільш відповідальних етапів наукового дослідження є вибір фактів за темою дослідження.

Завдання цього етапу полягає у відшукуванні фактів, які становлять певний інтерес для підтвердження ідей, гіпотез, шляхів розв'язання проблем, формування концепцій та розробки теоретичної бази дослідження.

Не бажано перевантажувати процес відбору фактів надмірною кількістю цифр, ілюстрацій, цитувань різних авторів, а також цитування самого себе (авто цитування - посилання на свої раніше опубліковані праці, якщо вони не носять принципово нового слова| науці).

Вивчення літератури спрямовують на такі творчі процеси як:

Ø виявлення досягнень науки та «білі плями» у ній;

Ø виявлення основних тенденцій у поглядах фахівців па ту чи іншу проблему і досягнення науки;

Ø огляд літературних джерел та визначення рівня вивченості проблеми;

Ø визначення напряму та окремих етапів досліджень у таких аспектах, які недостатньо висвітлені в науці;

Ø розробка концепції та її узгодження із загальним розвитком економічної науки та наукознавства.

Для реалізації процесу вивчення літератури потрібно знайомитися з максимально можливим обсягом матеріалів,опублікованих у вітчизняних та зарубіжних виданнях (звіти НДР, дисертації, офіційні матеріали, монографії, статті, тези наукових конференцій).

Необхідно робити виписки з обов'язковим посиланням на джерело даних із зазначенням автора, назви книги, місця видавництва, року та інших даних у відповідності до правил бібліографії.

Робота з літературою вимагає:

• загального ознайомлення з матеріалом публікації в цілому, його змістом, бібліографічними та вихідними даними (хто видавав, коли підписано до друку, тираж та ін.);

• швидкого перегляду змісту;

• детального ознайомлення з матеріалом, який являє собою інтерес для теми дослідження;

• вибіркового опрацювання якоїсь частини твору;

• виписки матеріалу (цифр, схем, цитат); критичної оцінки та аналізу написаного, відбору тих фактів, що можуть бути використані в роботі дослідника.

Потрібно звертати увагу на якість та достовірність тих фактів,що наводять автори.

При цитуванні джерел обов'язково звіряють точність написаного, оскільки матеріал, що наведений у цитаті не можна перекручувати, не можна перевантажувати роботу цитатами, зазначати джерело цитування, а цитати потрібно органічно вписувати в контекст дослідження.

Зважати на те, що пошук і обробка літературних джерел, статистичних даних, матеріалів практики та іншої інформації є трудомістким етапом виконання науково-дослідної роботи. На нього необхідно передбачити не менше 50% часу, відведеного на дослідження. Раціоналізація праці в цьому процесі вкрай важлива, оскільки допомагає вибрати варіант зменшення часу на пошук інформації на користь її обробки.

Інформаційна робота полягає не лише у виборі й опрацюванні літературних джерел, а й вивченні неопублікованих (практичних) джерел, які є в розпорядженні працівників управління на підприємствах.

Зібрані дослідником матеріали називають інформаційними продуктами, які становлять сукупність уніфікованих відомостей і послуг, поданих у стандартизованому вигляді. Інформаційними продуктами є роздруковані результати пошуку (каталоги книг, журналів, монографій, статей, тези конференцій), спеціалізовані видання (реферативні журнали, огляди, інформаційні повідомлення, прайс-листи чи каталоги), аналітичні довідки, дані планів, обліку, аналізу, контрольних органів тощо.

Інформаційні продукти можуть бути паперовими чи без паперовими (електронними), опублікованими чи неопублікованими, відкритими чи закритими, доступними чи недоступними для користувачів.

Фактографічні бази даних дослідника містять у собі дані про факти, які зібрані з різних джерел інформації і є кінцевим продуктом користувача. Їхня обробка різними методами дає інформацію для створення дослідником оригінального твору малого, середньогочивеликого формату (тез, статей, брошур, книг тощо).

До неопублікованих первинних матеріалів також відносять джерела, що містять вторинну інформацію:

1) науково-технічні звіти про виконання науково-дослідних робіт;

2) дисертації (кандидатські й докторські);

3) депоновані рукописи;

4) наукові переклади з іноземних мов;

5) конструкторська документація;

6) інформаційні повідомлення про проведені науково-технічні конференції, з'їзди, симпозіуми, семінари, круглі столи, тренінги та ін.

До неопублікованих вторинних матеріалів відносять:

1) реєстраційні та інформаційні карти;

2) облікові листки дисертацій;

3) покажчики депонованих рукописів і перекладів;

4) інформаційна реклама;

5) документи за передплатою (бюлетені реєстрації НДР, збірники рефератів НДР);

6) передплатні видання через «Укрпошту».

Серед цих видань особливу роль відіграють статистичні матеріали, які характеризують економічні показники в динаміці, структурі, часовому та просторовому вимірі, за галузями тощо.

Статистичні дані необхідні для будь-якого економічного дослідження, оскільки ці науки мають справу з вимірюванням об'єктів господарської діяльності та інтерпретацією отриманих даних.

Статистичні дані щодо розвитку галузей економіки в масштабі держави, регіонів чи областей наводять у статистичних щорічниках, які виходять в Україні (загальнодержавні, регіональні, обласні, тематичні та ін.).

Періодично публікують також дані за кілька років у статистичних збірниках з окремих галузей економіки (сільського господарства, промисловості, будівництва тощо).

Періодично видають статистичні збірники обласні управління статистики, в яких наводять дані за кілька років з характеристикою роботи галузей економіки, чисельності населення, зайнятості, доходів, результатів економічної діяльності, фінансів тощо.

Статистичні дані можна отримати також у межах окремих підприємств, які узагальнюють дані в регістрах обліку та звітності. Доцільно зазначити, що чим вищий рівень узагальнення статистичних даних, тим більший рівень узагальнення інформації, що потрібно брати до уваги, якщо дослідник намагається зібрати більше фактів про явища і процеси. Ось чому прагнуть до збору практичних матеріалів безпосередньо на підприємствах.

Фінансова звітність містить економічні показники, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємств і служать для аналізу та управління бізнес-процесами:

Ø Баланс (Звіт про фінансовий стан)- таблиця з наведенням показників за активами, капі талом і зобов'язаннями;

Ø Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);

Ø Звіт про рух грошових коштів;

Ø Звіт про власний капітал;

Ø Примітки до річної фінансової звітності.

Відібрані літературні джерела систематизують у певному порядку, щоби можна було їх опрацювати з мінімальними витратами часу. Зокрема потрібно виконати таку попередню роботу:

- масив літератури групують за розділами наукової роботи;

- до кожного розділу відкривають папку чи великий конверт, у який складають перелік літературних джерел до кожного з розділів та виписки;

- читають зміст кожного джерела, але при цьому деякі з джерел вимагають лише швидкого перегляду (звертають увагу на бібліографічні дані, вступ, зміст, ілюстрації і якщо щось зацікавило, то роблять виписки від руки, чи ксерокопії і вкладають їх у конверт).

Окремі книги вимагають зосередження уваги на цікавих фактах, доведеннях, стилі викладу матеріалу, детального ознайомлення з окремими розділами, пунктами, списком літератури, додатками та іншими цікавими моментами.

Лише незначна кількість із загального списку джерел може становити інтерес для виконання дослідження, тому такі джерела потрібно ретельно вивчити і використати у дозволених етичних межах той матеріал, який стосується роботи дослідника.

Треба врахувати і те, в якій послідовності читати джерела на українській та іноземних мовах. Слід починати з найпізнішої літератури (останні 2-3 роки) і поступово переходити до ретроспективної: спочатку читають цитатні джерела - монографії, книги загального характеру, довідники, енциклопедії, словники, а потім статті у журналах, які мають найвищий рейтинг, журнали центральних, обласних та інших органів. В останню чергу використовують підручники, посібники, матеріали преси, неопубліковані дані.

По мірі нагромадження виписок і ксерокопій, на яких обов'язково зазначають вихідні бібліографічні дані про джерело за правилами бібліографії та сторінки, скопійовані з нього. Без цього будь-які матеріали опубліковані дослідником, можуть визнати плагіатом літературною крадіжкою.

Кожний твір можна використовувати лише з посиланнями на автора і його твір у вигляді цитат або посилань.

При написанні наукової роботи матеріали, зібрані у конвертах, групують у відповідності до загального і робочого плану. Ось чому так важливо скласти плани роботи. Між планами, збором і обробкою джерел та викладом змісту роботи існують зв'язки і неякісні плани можуть звести нанівець усю наступну роботу дослідника.

У тексті роботи наводять огляд літератури за етапами попередніх досліджень, вказують на невирішені питання, наводять дискусії з попередниками щодо окремих проблем, роблять посиланнячивикористовують факти, доведення, міркування авторів з наведенням цитат.

Цитати являють собою точне, без помилок наведення тексту у лапках з вказанням автора і сторінок, на яких наведена шпага. V випадку вільного викладу змісту використаної роботи, текст пишуть без лапок, тоді це називають посиланням. Воно може бути наведене довільно, але з вказанням автора і сторінки чи сторінок, Де говориться про той матеріал, який наводить дослідник. Обов'язково при цьому вказують початкову і кінцеву сторінку твору, на якій роблять посилання.

Посилання роблять кількома способами:

ð виноски дають на тій сторінці, на якій наведено цитату чи посилання;

ð складають список використаних джерел, нумерують їх і посилання роблять за номером джерела і сторінками тексту,зразу ж після цитат чи посилань у квадратних дужках із зазначенням сторінок. Список складають за алфавітом;

ð те ж саме, але список складають по мірі використання джерел, при цьому порушується алфавітний принцип зазначення авторів.

Якщо залучаються в науковий оборот нові терміни, то їх потрібно докладно пояснити, що вони означають і коли їх застосовують, Усталені в літературі поняття непотрібно пояснювати, оскільки воші відомі підготовленому читачу. Недоцільно у роботі наводити просі і таблиці, схеми чи графіки, оскільки текст зрозумілий і без них Наведені у тексті таблиці, схеми, графіки, формули нумерують|| дають їм заголовок. Таблиці нумерують у верхньому правому куті (наприклад, таблиця 4), а нижче вказаного номера таблиці наводять її назву. Номер рисунків та їх назву наводять внизу ілюстрації (наприклад, рис. 2.1. Динаміка продуктивності праці та заробітної плати). "

При оформленні тексту наукової праці потрібно дотримуватися правил граматики, редакції та стилю викладу змісту.

Систематизація результатів наукових досліджень передбачає зведення в єдине ціле доказів, гіпотез, висновків та рекомендацій на основі їхнього узагальнення уточнення пропозицій і літературного оформлення рукопису дослідження.

Запитання для самоконтролю.

1. Що означає термін «інформація?

2. Поясніть поняття «наукова інформація». Які її основні ознаки?

3. Визначте завдання інформаційного забезпечення.

4. Охарактеризуйте види професійної комунікації.

5. Як у наукових дослідженнях використовується нова і релевантна інформація?

6. Охарактеризуйте інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу за змістом.

7. Якими критеріями характеризується економічна інформація?

8. Охарактеризуйте економічну інформацію за класифікацією.

9. Яка інформація більш важлива для науково дослідження первинна чи вторинна?

10. Що включає в себе робочий каталог зібраний інформаційних джерел?

11. На які творчі процеси спрямовується вивчення літературних джерел?

12. Визначте основні вимоги до процесу вивчення літератури.

13. Яке значення мають статистичні дані для наукового дослідження?

14. Охарактеризуйте інформаційні продукти.

15. Назвіть види інформаційних продуктів.

Тема 4. Методологія наукових досліджень

Лекція 5

План

1. Поняття методу і методології наукових досліджень в професійній діяльності

2. Характеристика методів наукового дослідження

3. Вибір методів дослідження