Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, еконо­міці чи комерційній діяльності не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, користуючись документованою інфо­рмацією, має володіти основами її пошуку, аналізу й виконання. Особливо це необхідно на сучасному етапі розвитку суспільства, його переходу від індустріального до інформаційного.

Сьогодні інформаційний ресурс - організована сукупність до­кументованої інформації, відомостей, даних і знань, яка призна­чена для задоволення інформаційних потреб споживача - розгля­дається як одне з основних багатств кожної держави, страте­гічний ресурс, цінність якого постійно зростає.

Державна політика України у сфері інформаційної індустрії ґрунтується на таких документах: Законі "Про національну прог­раму інформатизації"" (04.02.1998 № 74/98-ВР, зміни від 02.12.2012), Указі Президента "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" (14.07.2000 № 887/2000) та ін. У цих документах наголошується, що для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією вагомого значення набуває використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

У світлі вищезгаданих орієнтирів нинішнього часу одним з го­ловних завдань ВНЗ є формування інформаційно грамотної осо­бистості, яка повинна:

Ø розуміти, як організувати збір, зберігання, пошук і обробку інформації в умовах колективного її використання;

Ø усвідомити, яких даних бракує для розв'язання поставлених завдань;

Ø уявити, де і як знайти відповідні дані, зіставити їх за необ­хідністю з відомими раніше;

Ø перевести дані в знання;

Ø вміти у звичному знаходити нові властивості й можливості, у незвичному - шукати можливості застосування або вико­ристання.

Завдання інформаційного забезпечення - інформування уча­сників НДП про стан досліджуваних об'єктів, функціонування їх і відповідності нормативно-правовим актом та законодавству у господарському механізмі підприємств. Інформаційне забезпечення є засобом комунікації науковців з питань, що стосуються їхньої професійної діяльності.

Комунікації, на думку сучасних науковців, - це ті всі дії, коли один розум впливає на інші. У процесі наукової комунікації виділяють п'ять головних елементів: комунікант (відправник повідомлення; особа, яка збирає, опрацьовує і передає інформацію); комунікат (повідомлення); канал (спосіб передачі інформації); реципієнт (отримувач інформації); зворотний зв'язок. Наукова комунікація відбувається за умови, коли мова наукового повідомлення зрозуміла реципієнту.

Виходячи із завдань інформаційного забезпечення і його ролі в НДП, учений М.Т. Білуха так класифікує інформаційне забезпе­чення, поклавши в його основу професійну інформаційну комуні­кацію, пізнавальність інформації та зміст інформаційного забез­печення (рис.3.1).

Рис. 3.1 Класифікація інформаційного забезпечення

Професійна інформаційна комунікація ґрунтується на контактах працівників, зайнятих у науково-дослідному процесі і класифікується на види (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Класифікація професійної інформаційної комунікації

Види професійної інформаційної комунікації наукових працівників:

робоча - між членами підрозділу у процесі здійснення НД;

інформаційна пряма - дослідження інформації про стан досліджуваних об'єктів та поведінки їх у динамічних про­цесах виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств;

інформаційна непряма - вивчення нормативно-правових актів, які регулюють поведінку досліджуваних об'єктів, методичних вказівок та інструкцій щодо виконання науково-дослідних процедур, службове листування тощо;

інформаційна опосередкована - вивчення даних про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств однієї галузі і зіставлення їх з даними досліджуваного підприємства, спеціалізованої літератури, а також інформації радіо, телебачення і кіно.

В інформаційному контакті дослідники використовують прин­ципи інформатики - науки, яка вивчає будову і загальні влас­тивості інформації, закономірності її створення, перет­ворення, передавання і використання у різних сферах діяльності людини. Термін "інформатика" - порівняно новий. Він виник на початку XX ст. у французькій мові й означав широку галузь людської діяльності з автоматизованої обробки інформації за допомогою електронних обчислюваних машин. Нині інформатика - одна з фундаментальних галузей наукового знання, зміст і основні поняття якої має знати учасник НДП.

Усі види інформації, зафіксованої на матеріальних носіях (папері, магнітних носіях та ін.), інформатика розглядає як доку­менти, які розрізняють за змістом і особливостями узагальнення інформації.

За ступенем пізнавальності інформацію у НДП поділяють на нову, яка відображує новизну запропонованого рішення або обґрунтовує причину недоліків, виявлених дослідженнями (наприклад, результати інвентаризації цінностей, факторного аналізу виконання плану виробництва і реалізації продукції) і релевантну, яка раніше була у аналогах, тобто прототипі (звітності про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства) (рис. 3.3). Описання прототипу повинно стосуватися лише тієї частини досліджуваних об'єктів, у якій виявлено недоліки у функціонуванні їх, використанні або збереженні.

Рис. 3.3 Класифікація інформації за ступенем пізнавальності

Нова інформація, створена у процесі НД, та релевантна, яка є в планах економічного і соціального розвитку підприємства, бух­галтерській і статистичній звітності, однаковою мірою є об'єктом спостереження і використовується у НД з економіки.

За змістом інформаційне забезпечення НДП поділяють на законодавче, планове і нормативно-довідкове, а також договірне, технологічне, організаційно-управлінське і фактографічне.

Законодавче - сукупність законів, які регулюють суспільні відносини і окремі законотворчі стосунки. Законодавче забезпечення включає в себе законодавчі акти з питань цивільного, трудового, кримінального і адміністративного права, які застосовуються у виробничій і фінансово-господарсь­кій діяльності досліджуваного підприємства, а також норматив­но-правові акти, які приймає виконавча влада на додержання чинного законодавства (укази Президента України, постанови і розпорядження уряду України з питань економічного і соціального розвитку держави).

Планове і нормативно-довідкове - сукупність інформації, яка є в планах економічного і соціального розвитку досліджуваного підприємства; норми і нормативи витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; утворення фондів економічного стимулювання, пільгових податків; розміри платежів до державного бюджету тощо.

Договірне - господарські угоди, контракти з суб'єктами під­приємницької діяльності, складені досліджуваним підприємст­вом та затверджені в установленому порядку. До них належать договори на поставку сировини, товарів, реалізацію продукції тощо.

Технологічне - технічна документація з технології вироб­ництва продукції, робіт і послуг, міждержавні та державні стандарти, технічні мови якості продукції, галузеві стандарти, проектно-технічна документація та інші, які використовуються на досліджуваному підприємстві.

Організаційно-управлінське - складається зі структури досліджуваного підприємства, його юридично-правової, госпрозрахункової самостійності і організаційно-розпорядчих документів, затверджених вищою організацією, а також накази, розпорядження, службове листування з питань виробничої і фінансово-господарської діяльності. Сюди належать організаційно-розпорядчі документи, які видає керівництво підприємства (штатний розпис, накази і розпорядження), службове листування з питань його діяльності та ін.

Фактографічне - сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які дійсно відбулися у виробничій і фінансово-господарській діяльності, відображені у первинних документах, облікових регістрах бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також у звітності про діяльність підприємства, корпорації.

Значення і роль інформаційного забезпечення в тому, що без нього не може бути проведене будь-яке дослідження, а, оскільки інформація досить швидко старіє, потрібне постійне поповнення матеріалів. За даними зарубіжних джерел інтенсивність старіння інформації становить понад 10% на день для газет, 10% на місяць для журналів, 10% на рік для книг і монографій. Окрім цього, інформація для дослідника є предметом і результатом його праці. Осмислюючи і опрацьовуючи потрібну інформацію, дослідник видає специфічний продукт - якісно нову інформацію. Водночас підраховано, що біля 50% свого часу дослідник витрачає на пошук інформації. Тому важливим і відповідальним станом НД є вміння оперативно знаходити потрібну інформацію з теми дослідження

Отже, пошук та відбір необхідної інформації - нерозривний процес, який дає можливості отримати дані про стан досліджу­ваних предметів або явищ, їх функціонування у відповідності до нормативно-законодавчих актів; класифікація інформаційного забезпечення спрямована на всебічне інформування дослідників про стан і зміни у функціонування об'єктів, які досліджуються.

2. Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково-дослідному процесі

Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'я­зані з інформацією, яка називається економічною інформацією (ЕІ) і являє собою сукупність відомостей (даних), які відбивають стан (фінансово-господарську діяльність) підприємств або визначають напрям змін і розвитку народного господарства і його ланок. До ЕІ належать законодавчі акти, постанови, нормативні документи, інструкції, положення тощо, які затверджені державними і господарськими органами управління.

ЕІ невіддільна від інформаційного процесу управління, який відбувається у виробничій сфері, тому вона використовується в усіх галузях народного господарства.

ЕІ притаманні деякі особливості, що випливають із її суті:

1. відображує діяльність ланок народного господарства (під­приємств, об'єднань, галузі) за допомогою натуральних, умовних і вартісних вимірників;

2. фіксується як дискретна величина на матеріальних носіях (документах, магнітних стрічках, дисках тощо);

3. має лінійну форму (записується рядками);

4. вона є масовою і великою за обсягом і потребує відповідно­го групування та логіко-математичної обробки для управ­ління;

5. буває цифровою, буквено-цифровою, алфавітною (букве- ною);

6. характеризується тривалістю збереження, циклічністю у ви­никненні й обробці у встановлених часових межах;

7. виступає активною щодо впливу на господарський механізм.

Властивості ЕІ враховують під час створення комп'ютерних інформаційних систем обробки даних, визначення вимог до всіх видів забезпечення цих систем.

ЕІ характеризується за такими критеріями: синтактикою, се­мантикою, прагматикою.

Синтактика - структура ЕІ (символи алфавіту мови інформації, слова, речення, правила побудови їх).

Семантика - зміст ЕІ.

Прагматика - корисність ЕІ, тобто її властивості (досто­вірність, своєчасність, зручність сприймання, цінність тощо).

Структурою ЕІ визначається її будова, виділення тих чи інших елементів. Ці елементи називають інформаційними одиницями. Найбільшими інформаційними одиницями є ті, які співвідносяться передусім з поняттям об'єкта управління. За такий об'єкт у сфері економіки беруть народне господарство і його ланки.

Структура ЕІ зумовлена її призначенням в управлінні і контролі господарської діяльності. Залежно від цілей і завдань впливу на керований об'єкт ЕІ групують у різні інформаційні сукупності, кількісні зміни яких визначаються номенклатурами, що складаються з позицій. До номенклатури включають повний перелік попередньо згрупованих позицій за певною якісною однорідністю. Наприклад, номенклатура статей витрат на виробництво промислової продукції (сировина, матеріали, заробітна плата виробничих робітників, загальновиробничі витрати та ін.) включає позиції за видами сировини і матеріалів, основної і додаткової заробітної плати тощо. За кожною з них групують витрати на виробництво у кількісних і вартісних вимірниках. Ця інформація використовується у дослідженнях питань виконання кошторису витрат на виробництво продукції, виявленні непродуктивних витрат і розробці заходів щодо запобігання різних витрат тощо.

Змістовність інформації - це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють. Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки, щоб дістати одні й ті самі відомості, необхідно переробити менший обсяг даних.

Сутність ЕІ розкривається через економічний показник, що являє собою інформаційну сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак (у них відбиваються якісні властивості сутності і характеризуються обставини, за яких відбувався той чи інший господарський процес) і реквізитів - підстав (вони розкривають абсолютне або відносне значення реквізиту-ознаки), достатнім для створення елементарного документа (документорядка).

Показник є структурною одиницею, яка характеризує будь - який конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боку. Тому показник має назву, яка розкриває його форму, і зна­чення, яке доповнює форму кількісно-якісними її характеристи­ками. Показник „Видобуток нафти 120 млн. т" є носієм кількісної та якісної характеристики відповідної величини. Показник „ціна товару" складається з підстави „власне ціна" і кількох ознак: „найменування, розмір, ріст"; „номенклатурний номер"; „позначення одиниці товару" тощо.

Корисність інформації зумовлена особливостями використання її у тій чи іншій системі.

Достовірність інформації - це властивість ЕІ відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації довірчою ймовірністю необхідної точності, тобто ймовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відрізняються від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

Своєчасність інформації - це її властивість надходити на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного часу, узгодженого з часом розв'язування завдань управління, оскільки вона є необхідною для вироблення управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту.

Актуальність визначається ступенем збереження цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта (від інтервалу зміни цих характеристик) і від інтервалу часу, який минув з моменту виникнення даної інформації.

Доступність і зручність інформації для сприйняття у виробленні (прийнятті) управлінського рішення забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.

Цінність ЕІ - комплексний показник її якості, її міри на прагматичному рівні. Цінність інформації визначається ефективністю здійснюваного на її основі економічного управління або приростом економічного ефекту функціонування системи управління, зумовленим прагматичними властивостями інформації.

Машинне перетворення ЕІ про господарську діяльність під­приємств грунтується на функціонуванні АСОІ (автоматизована система обробки інформації). АСОІ використовується в НДП у зв'язку із зростанням обсягів інформації до таких меж, коли комплексно досліджувати виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємства без ЕОМ неможливо.

Машинна обробка ЕІ ґрунтується на впорядкуванні масивів ін­формації створенням інформаційної системи. Масив - це набір взаємопов'язаних даних однієї форми (однієї назви) з усіма її значеннями (наприклад, сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві; виробництво пропозиції за місяць; табельні номери працівників та ін.). Масив даних є основною інформаційною сукупністю, якою оперують у інформаційних процедурах. Сукупність даних про окремий об'єкт множини становить певну інформаційну сукупність (наприклад, надходження матеріалів на склад; нарахування заробітної плати за місяць та ін.).

Структура інформаційної системи включає блок даних, файл, секцію файла, набір файлів, банк даних.

ЕІ має бути зафіксована таким чином, щоб нею можна було послуговуватись в управлінській діяльності. Інакше це називаєть­ся поданням (зображенням) інформації. Вибір форми подання за­лежить від властивостей інформації, її цільового призначення, методології, техніки обробки та інших факторів.

ЕІ налічує багато різновидів (типів), які виділяються на основі відповідних класифікаційних схем за вибраними критеріями.

Інформація, яка характеризує стан об'єкта дослідження на сучасний момент, називається оперативною, а протягом плано­вого періоду - поточною. Перша використовується під час дослі­дження господарських процесів у момент проведення їх (кількість і якість продукції конкретної партії поставки та ін.), а друга - після завершення (після закінчення місяця, кварталу). Оперативна інформація використовується для поточного (оперативного) контролю і регулювання процесів господарської діяльності у випадках виникнення негативних відхилень від запланованих результатів, для вибіркових спостережень за окремими господарськими операціями, експериментальної перевірки норм витрачення сировини і матеріалів, хронометражних спостережень за роботою обладнання тощо.

Оперативна інформація про господарські процеси є дискрет­ною і потреба у ній виникає періодично.

Поточна ЕІ узагальнює результати виробничої і фінансово- господарської діяльності підприємства та його виробничих оди­ниць у системі бухгалтерського обліку безперервно за звітними періодами протягом календарного року (місяць, квартал). її відображують у бухгалтерській і статистичній звітності і вико­ристовують для виконання планів, дослідження факторів, які не­гативно впливають на результати діяльності підприємства і його підрозділів, а також для контролю використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження власності.

ЕІ класифікується за стадіями відтворення та елементами виробничого процесу. Виокремлюється інформація постачання і розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами.

Початкова ЕІ про стан і використання об'єкта дослідження на­зивається первинною. Первинна інформація формується на основі первинних документів - результатів НД і розробок, нових наукових даних, ідей, фактів. У бухгалтерському обліку, наприклад, первинними документами є прибуткові та видаткові касові ордери, накладні, квитанції, акти прийняття та вибуття основних засобів тощо. Важливими джерелами первинної інформації є книги, монографії, брошури, посібники і періодичні видання. У процесі обробки для цілей НД первинну інформацію перетворюють на вторинну.

Вторинна інформація - це аналітико-синтетичні і логічні матеріали, які вже оброблені на основі первинних документів. До неї належать авансові звіти, звіти касира, звіти матеріально відпо­відальних осіб тощо. Ці документи характеризують зміни на під­ставі не однієї господарської операції, а цілого комплексу таких операцій. Це також інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди); довідкова література (енциклопедії, словники); каталоги і картотеки; бібліо­графічні дані тощо. Однак такий поділ є умовним.

Вторинна інформація є проміжною і результативною.

Для дослідження основною є первинна інформація про госпо­дарські процеси та явища, оскільки її використовують для вста­новлення законності витрачання ресурсів і збереження цінностей на підприємстві, визначення матеріально відповідальних і служ­бових осіб за заподіяні збитки. Тому до неї ставлять додаткові ви­моги - достовірність інформації про об'єкт дослідження і явища господарської діяльності. Від достовірності її залежить якість проміжної і результативної інформації, відображеної в системі бухгалтерського обліку, а також добутої в процесі проведення дослідження.

За даними дослідників у світі наукової літератури первинна інформація складає лише 25%, а решта - вторинна. Тому завдання з економіки НД полягає в тому, щоб відшукати в інформаційному потоці оригінальні видання, знайти таку інформацію, яка є най­ціннішою та актуальною у сучасних умовах.

Є також інші ознаки класифікації ЕІ, яку досліджують за: спо­собом відображення - текстова, цифрова, алфавітна, алфавіт­но-цифрова, графічна (креслення, схеми, графіки); насиченістю даних - недостатня, достатня, зайва; корисністю використан­ня - корисна, некорисна; способом подання - директивна, розпо­рядча, звітна; ознаками обробки - оброблювальна і необроблювальна.

Залежно від функцій ЕІ поділяють за функціями використання в інформаційному забезпеченні господарського механізму підприємства, об'єднання, галузі, а також для НД.

Інформацію, яку використовують для планування виробничої фінансово-господарської діяльності у всіх ланках народного господарства і яка містить у собі планові завдання, називають плановою, або нормативно-довідковою, а яка регламентує цю діяльність - директивною. Різновидом нормативної є розцінкова, регулююча (планова), договірна і довідкова інформація.

Інформацію, яка характеризує господарські процеси, відобра­жені в бухгалтерському обліку виробничої і фінансово-госпо­дарської діяльності підприємств, об'єднань, використовують як основне джерело даних, проводячи НД з макроекономіки. Її називають обліково-економічною, а за змістом - фактографіч­ною.

Залежно від ступеня інформаційної деталізації об'єктів обліку розрізняють аналітичну і синтетичну обліково-еконо­мічну інформацію.

Щодо об'єкта дослідження обліково-економічну інформацію поділяють на внутрішню і зовнішню, вхідну і вихідну, оперативну і поточну. Інформація про досліджуваний об'єкт (підприємство, об'єднання), утворювана на самому об'єкті, називається внутрішньою, а за її межами - зовнішньою. Інформація, яка надходить на досліджуваний об'єкт, є вхідною, а від нього - вихідною.

За стабільністю використання або зберігання ЕІ поділяють на умовно-постійну (постійну) і змінну. Інформація, яка використовується господарським механізмом без істотних змін протягом кількох звітних періодів (квартал, рік), називається умовно-постійною, або постійною; протягом місяця і менше - змінною. Такий поділ особливо важливий у використанні ПЕОМ у НДП, оскільки дає змогу інтенсифікувати працю дослідника завдяки зменшенню обсягів інформації, яку готують уручну. Відомі й інші класифікації ЕІ (рис. 3.4)

Різновиди ЕІ враховують під час організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології економічних задач.

У сучасних умовах для забезпечення інформаційних потреб фі­нансово-господарської діяльності на різних рівнях управління створюються інформаційні банки даних' на зовнішніх запам'ято­вуючих пристроях ПЕОМ.

Використання ЕОМ для опрацювання ЕІ дає можливість знач­но скоротити тривалість складання і опрацювання документів, вплинути на чисельність працівників, економічність, оператив­ність, інформаційні якості господарських операцій.

Рис.3.4. Класифікація економічної інформації

ЕІ, зібрана в результаті проведеного дослідження, обробляєть­ся за допомогою статистичних методик і моделей. Основні ре­зультати досліджень - висновки і рекомендації - мають бути аргу­ментованими і достовірними. Збір, аналіз та узагальнення еконо­мічної інформації з теми НД забезпечують наукову обґрунтова­ність теоретичних або експериментальних результатів, отрима­них дослідником.

Отже, ЕІ - сукупність відомостей економічного характеру, які можна фіксувати, переробляти, обробляти, зберігати і викорис­товувати в процесі управління - характеризує діяльність підпри­ємств та організацій за допомогою натуральних, вартісних та інших, показників. Науковець повинен оволодіти вмінням відшукати в інформаційному потоці найціннішу, найнеобхіднішу інформацію і переробити Ті відповідно до методології дослідоюення з конкретної економіки.