Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність господарювання

Основними трудовими показниками є ПП., чисельність працівників, фонд зарплати та середня зарплата. Трудові показники визначаються техніко-економічними та ін.факторами:

+техніко-організаційний рівень виробництва (НТП, технологія виробництва продукції, її конкурентоспроможність тощо); +соціальні умови; +природні умови та рівень раціоналізації природокористування; +зовнішньоекономічні зв’язки тощо.

Роль та взаємозв’язок: ПП. є основним чинником вирішення економічних проблем, розвитку підприємства. Метою планування ПП. є, насамперед, визначення ефективності впровадження новинок у виробництво та ролі окремих категорій персоналу, служб, відділів тощо. Від зростання продуктивності значною мірою залежить змога підприємства підвищувати зарплату своїм робітникам. Підвищення зарплати без підвищення продуктивності праці за нормальних умов неможливе (якщо і можливе, то дуже незначне). Крім того, щоб підприємство нормально працювало, кількість працівників повинна, з одного боку забезпечувати потреби виробництва (персонал повинен бути в оптимальній кількості з необхідною кваліфікацією), з іншого – мінімізувати витрати на виплату ЗП (тобто відсутність надлишку, коли частина персоналу не бере достатньої участі у виробництві). Цей баланс знаходиться при ефективному плануванні кількості персоналу.

73. Види планів з праці

Планування праці –одна з важливих функцій управління персоналом полягає в кількісному, якісному, часовому, просторовому визначенні потреби в персоналі, необхідному для досягнення цілей організації.

ВИДИ:

Планування праці на макро- і мезорівнях

Планування ПП., середньої зарплати і визначення її мінімального рівня, а також планування кількісних та якісних характеристик робочої сили має величезне значення для підтримання збалансованого економічного зростання.

Ці показники пов’язані між собою. По-перше, без підвищення ПП. не може реально підвищуватись ЗП, інакше це приведе до інфляції. Якщо говорити про цикли економічного розвитку, то це особливо помітно на фазі зростання, коли ВВП досягає близьких до потенційних значень. Економіка виробляє таку саму кількість ВВП, і, якщо ЗП зростає, то зростає платоспроможний попит, якого не може наздогнати пропозиція, і підвищуються ціни. Тоді вже профспілки вимагають від виробників підняття ЗП, бо ціни зросли. Виробники, в свою чергу, щоб покрити витрати на ЗП, підвищують ціни на продукцію. Таким чином, за такого механізму, інфляція може досягати загрожуючих темпів.

По-друге, під час структурної перебудови економіки, як зараз в У., важливим аспектом є зміна потреби економіки в кадрах різних професій. Одні професії зникають ( або потреба в них падає), інші з’являються (нові або популяризуються існуючі). На макрорівні держава повинна коригувати освітні програми, організовувати програми перенавчання, курси підвищення кваліфікації тощо. А для цього необхідне довгострокове науково обґрунтоване планування щодо кількісної потреби в кадрах тих чи ін.професій. Тут, до речі, також враховується прогнозний рівень ПП., адже він також впливає на потребу в кадрах.

В масштабі економіки рівень продуктивності праці (виробітку) у сфері матеріального виробництва визначається відношенням величини новоствореної вартості – національного доходу – за певний період до середньооблікової чисельності персоналу, зайнятого у сфері матеріального виробництва протягом цього періоду. У сфері послуг ПП визначається відношенням вартості послуг без вартості матеріальних витрат на їх надання за певний період до середньооблікової чисельності персоналу у сфері послуг за цей самий період.

75. Показники праці як складова бізнес-плану

Бізнес-план (БП) – це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підпр. ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, орг. та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також управління ним. Є необхідною умовою для отримання кредиту в банку. Типові розділи: 1) Резюме (короткий огляд проекту); 2) Галузь, фірма та її продукція (послуги) – поточна ситуація і тенденції розвитку галузі, опис продукту, стратегія фірми; 3)Дослідження ринку; 4)Маркетинг-план; 5)Виробничий план (основні виробничі операції, устаткування, приміщення, сировина, матеріали, енергія); 6)Організаційний план (форма організації бізнесу, потреба в персоналі, власники і менеджери, орг. управління, кадрова політика); 7)Оцінка ризиків; 8)Фінансовий план.

Отже, як видно зі структури БП, показники праці мають важливе значення для формування деяких його розділів. На основі прогнозів щодо продуктивності праці, робляться висновки щодо можливостей оплати праці і визначається відповідність її ринковим тенденціям (без зростання ПП. не може зростати ЗП) , також обґрунтовується потреба в персоналі. На ПП. базуються і деякі фінансові показники, які х-зують рентабельність проекту, можливості зростання бізнесу в довгостроковій перспективі. Порівнюючи планові показники з результатами дослідження ринку, можна зробити реальні висновки щодо доцільності проекту.

76. Методи планування трудових показників на рівні підприємства

Найважливішою ф-цією управління підприємством є планування – процес визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення цих цілей.

Методи: на початкових етапах – ресурсний та цільовий методи (за можливостями або за цілями, потребами);

для визначення проміжних та кінцевих планових показників – естраполяційний(на підставі динаміки показників в минулому з припущенням, що так буде і далі) та інтерполяційний методи (встановлює ціль для майбутнього і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники);

для розрахунку планових показників: 1)експериментально-статистичний– використання фактичних минулорічних показників (середніх) для встановлення плану; 2)факторний – на підставі розрахунку впливу найважливіших чинників, що зумовлюють зміни показників; 3)нормативний – на підставі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням різних змін в результаті впровадження орг.-технічних заходів у плановому періоді;

для пов’язання потреб з використ. ресурсів: балансовий (створення таблиць-балансів, де показано витрачання ресурсів за потребами і джерела надходження ресурсів)і матричний методи(побудова моделей зв’язків між виробничими підрозділами і показниками);

для вибору найкращого варіанту плану : економіко-математична оптимізація.