Державні гарантії в сфері зайнятості
43 Ст. Конституції України стверджує: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава гарантує рівні можливості у виборі професії, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на ЗП, не нижчу визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. 44 Ст. Кожен має право на страйк. 45 Ст. Кожен має право на відпочинок. 46 Ст. Громадяни мають право на соціальний захист.Згідно Конституції України засади регулювання праці і зайнятості населення визначаються виключно законами України. Такими законами є: Кодекс законів про працю України, Закон України “Про зайнятість населення”, ЗУ “Про охорону праці”, “Про оплату праці”. Законодавство про зайнятість поширюється на постійно проживаючих в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законодавством України.ЗУ «Про зайнятість населення»: після того, як громадянина визнано безробітним він має право на одержання матеріальної допомоги по безробіттю та безкоштовне сприяння державної служби зайнятості у пошуку підходящої роботи. До державної служби зайнятості можуть звертатися усі незайняті громадяни, які бажають працювати.
ЗУ «Про охорону праці» регулює питання щодо забезпечення робітників нормальними умовами праці, атестації робочих місць, визначення їх відповідності санітарним нормам, та , як результат, визначення розмірів надбавок і доплат за несприятливі умови праці.
Кодексом законів про працю України встановлюються гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються.
Планування праці, роль в управлінні людськими ресурсами
Планування праці –одна з важливих функцій управління персоналом полягає в кількісному, якісному, часовому, просторовому визначенні потреби в персоналі, необхідному для досягнення цілей організації.
Метою планування праці персоналу є визначення його кількісного та якісного складу, що забезпечує розвиток підприємства, його економічне зростання.
Коли ми говоримо про планування праці, то маємо на увазі планування трудових показників: ПП., чисельність працівників та планування зарплати.
Роль: ПП. є основним чинником вирішення економічних проблем, розвитку підприємства, а тому її планування – необхідність. Від зростання продуктивності значною мірою залежить змога підприємства підвищувати зарплату своїм робітникам. Для того, щоб підприємство нормально працювало, кількість працівників повинна, з одного боку забезпечувати потреби виробництва, з іншого – мінімізувати витрати на виплату ЗП. Цей баланс знаходиться при ефективному плануванні кількості персоналу.
Отже, планування праці ґрунтується на стратегії розвитку організації, її кадрової політики. Функція планування стає все більш важливою в забезпеченні стратегії організації, оскільки точний облік майбутніх потреб дає змогу чітко орієнтуватися під час розроблення планів підвищення кваліфікації і роботи з резервом.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 1086;