Активні та пасивні заходи регулювання зайнятості

Ринок праці як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікова­ного регулювання з метою підвищення ефективності його функ­ціонування. Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання зайня­тості.

До активних заходів належать: • створення додаткових і нових робочих місць шляхом рест­руктуризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвестуван­ня та для самозайнятості населення тощо;

• профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів; • організація громадських робіт;

• посилення територіальної та професійної мобільності робо­чої сили; • розвиток служби зайнятості тощо. До пасивних заходів належать: виплата допомоги у зв'язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних.

Слід наголосити, що створення нових постійних і тимчасових робочих місць у сучасних умовах значною мірою залежать від розвитку малих підприємств і кооперативів. Нині в Україні на них припадає приблизно 60 % загальної кількості зайнятих у не­державних структурах. Для створення малих підприємств не потрібно великого стар­тового капіталу. Водночас ці підприємства забезпечують робо­тою значну частку тимчасово незайнятих громадян. Важливим напрямом активної політики зайнятості є профе­сійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації пра­цівників з метою створення сприятливих умов для широкомас­штабного розгортання процесів структурної та технологічної перебудови економіки, запобігання змушеному хронічному без­робіттю, розв'язання кадрових завдань, пов'язаних із раціоналі­зацією зайнятості.

Треба ще написати про такий вид активної політики як організація громадських робіт.