Державна політика зайнятості

Ринок праці як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікова­ного регулювання з метою підвищення ефективності його функ­ціонування. Саме створення дійової системи регулювання сфери зайнятості є одним з основних соціальних заходів розвитку сус­пільства.

Державна політика зайнятості населення залежить від темпів і характеру ринкових перетворень. Вона передбачає систему адап­тації різних категорій незайнятого населення до вимог ринку праці, а також систему соціального захисту безробітних та осіб з обмеженою конкурентоспроможністю. Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтува­тися на:-забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці тобто створенні рівних можливостей усім громадянам неза­лежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, віку, політичних пере­конань, ставлення до релігії, реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до своїх здібностей та професій­ної підготовки з урахуванням особистих інтересів та суспільних потреб; ♦ сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; ♦ добровільності й відсутності примушення громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця; - гласності на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних робочих місць; ♦ дотриманні комплексності заходів щодо регулювання за-йнятості'населення; ♦ підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту; ♦ забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулю­вання зайнятості населення та відтворення робочих місць; ♦ певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження робо­чих місць і професії, гарантії одержання доходів.