Мозковий штурм

Відома інтерактивна техно­логія колективного обговорен­ня, що широко використовуєть­ся для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає уч­нів проявляти уяву та твор­чість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Кількість ідей заохочується. В остаточному кількість породжує якість. В умовах висування великої кілько;

Як організувати роботу

Після презентації проблеми та чіткого формулювання про­блемного питання (його краще записати на дошці) запропонуй-! те всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова,! пов'язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші па­перу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі - - двічі подумають, перед тим як висловлять).

Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кілько­сті ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї ін­ших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде довисунення нових, що перевершують первинні.

У класі можна повісити такий плакат-

А. Кажіть усе, що спаде на думку

Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інши В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким Шши Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується

На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Варіант «мозкового штурму» - “мережа” чи “кульки”. Тут пускове слово (питання) пишеться в в кульці в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми , вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Вадночас “мозковицй штурм” «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли

Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.

Навчаючись – учусь (кожен учить кожного, “Броунівський рух”)

Метод «Навчаючи - - учусь» використовується при вченні блоку інформації або при уза­гальненні та повторенні вивчено­го. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Викори­стання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а та­кож викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу

Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

Роздайте по одній картці кожному.

Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на карт

Ці. Перевірте, чи розуміють вони, прочитане.

Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інфмацією інших однокласників.

Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Звдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з мак­симальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуй­те та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

*Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)

Технологія використовуєте ся для створення на уроці ситуа­ції, яка дає могу учням працю­вати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лек­ції у тих випадках, коли почат­кова інформація повинна бути донесена до учнів перед прове­денням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Як організувати роботу

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом ін­формації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуй­ те індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (ма­теріали підручника, додаткові матеріали - - вирізки з газет, статті тощо).

2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створіть
«експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.

3. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоло­вік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінфор­мований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її чле­ни будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію
інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домаш­
ніх груп — опрацювати надану інформацію та опанувати нею на

І рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). На­ приклад, зберіть у сіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» —
у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домаш­ньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або ве­
ликі за обсягом).

6. Після завершення роботи запропонуйте учням поверну­ тися «додому». Кожен учень є поділитися інформацією, от­риманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» гру­пи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед
класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експерт­
них груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в
явному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений

Учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є )статочне узагальнення та корекція всієї інформації.

* Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

Аналіз ситуації (Сазе-метод)

При вивченні гуманітарних дисциплін зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації, випадки з жит­тя: правові, історичні, моральні тощо, у яких стикаються інте­реси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивіду­ально, в парах, в групах або під­даватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує пев­ного підходу, алгоритму. Техно­логія вчить учнів ставити запи­тання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі таї другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Ситуації, випадки слугують для учнів конкретними прикла дами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високо- го рівня абстрагування та мислення, демонструють людські по- чуття та емоції, зацікавлюють учнів та захоплюють їхню уяву І допомагають пов'язати навчання з досвідом реального життя,! дають шанс реального застосування знань.

Підготуйте заздалегідь проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку будете опрацьовувати з учнями. В ньому обов'язково мають бути дві конфліктуючі сторони, позиції, інтереси якиз| суперечать одна одній. Зверніть увагу, що ситуація повинне бути подана таким чином, щоб дотримувався баланс інтересіш сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Дилема ставить людину перед важким вибором, який виникає завдяки конфлікту цінностей.

Думаючи над дилемами, учні можуть краще зрозуміти історичний контекст, сьогоднішню соціальну і політичну ситуації! а також свої внутрішні цінності. Також вони вчаться займати позицію, наводити обґрунтовані аргументи на захист своєї по! зиції і розуміти логіку й обґрунтування позицій інших. Дилеми призначені для ускладнення процесу мислення без висловлені ня крайніх думок і з поважним ставленням до точки зор| інших.

Наступні кроки можуть бути корисними для моделювання дилеми із сучасної події чи на історичному (літературному новому) сюжеті.

Якої загальної теми стосуватиметься дилема (налад, списування чи заздрість, обдурювання).

Хто є центральною постаттю і який вибір повинен зро
бити герой у цій дилемі (наприклад, чи може студент, що бажає поступити в університет, списувати на іспиті; чи чесний законодавець, що підтримує соціальні програми саме тепер, коли стоїть проблема перевиборів на другий термін; чи може людина не сплачувати податки на підставі, що держава не забезпечує їй належний рівень життя, тощо).

Якою первісною інформацією повинен володіти учень, щоб мати відповідну можливість зрозуміти контекст, наш герой стоїть перед дилемою (наприклад, інформація про важкі вступні іспити, результати попередніх голосувань
у Верховній Раді з соціальних програм тощо).

Дайте ім'я герою дилеми і припишіть йому характерні риси «живої» людини, які б допомогали іншим краще зрозуміти його суть і те, що ним рухає.

Необхідно подати факти (аргументи) і думки, які б відстоювали дві позиції:

Напишіть історію, що і буде дилемою. Почніть зі з вашим героєм і додайте контекст, у якому він повинен з] вибір. Потім подайте саму дилему і приведіть 2-3 найбільш переконливих аргументи з кожної сторони (щодо вибору, яким стоїть герой дилеми). Це може бути фраза «з однієї сторони..., але з іншої...». Закінчте ситуацію формулюванням вибору, поставивши запитання, що вимагає відповіді «так» чи “ні”. Чи повинен герой дилеми робити так чи по-іншому? Інакше кажучи, у вдалій, зрозумілій дилемі повинні бути присутні чотири елементи: загальний контекст дилеми, знайомство з вибором, що дає дилема, наведення однаково сильних аргументів “за» і «проти» і пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Використовуйте такі критерії для оцінки і критики розробле­них вами історичних /правових, моральних дилем.

Чи подана розповідь коротко, просто, без зайвих деталей?

Чи зрозумілі всі факти? Чи досить початкових знань, щоб уч­ням був зрозумілий контекст дилеми?

Чи стосуються факти з дилеми життя учнів (чи відповідають темі уроку)

4. Чи існує герой або кілька центральних персонажів, навколо яких побудована дилема?

5. Чи має герой дилеми чітко сформульовані два варіанти

вибору?

6. Чи достатньо даних та іншої Інформації для підтримки цихі

варіантів вибору?

7. Чи стосується дилема визначених основних проблем моралії

(права) історії?

8. Чи закінчується розповідь питанням про те, що повинен робиЛ

ти центральний герой?

9. Чи будуть розбіжності в оцінці щодо вибору, що ставиться!
дилемою, серед ваших учнів?

Як організувати роботу

Запропонуйте учням прочитати підготовлену життєву!
або гіпотетичну спірну ситуацію.

Проаналізуйте її з учнями, користуючись такими!

запитаннями:

Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими?Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думкамш
оцінками тощо?

У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можут
бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які де
кументи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи п
чи іншу позицію?

• У чому полягає рішення: Яким буде розв'язок ситуації? Чом саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

Вирішення проблем

Метою застосування такої технології є навчити учнів саме стійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення

Як організувати роботу

Приготуйте для учнів проблемне завдання, проблеми ситуацію.

Ознайомте їх із ситуацією та визначте суть проблеми.

Запитайте в учнів, чи розуміють вони суть проблеми Попросіть їх описати її.

Об'єднайте учнів у групи, у яких вони могли б обговори
ти проблему, перш ніж перейти до пошуків шляхів вирішення.

Запитайте в учнів: чи справді вони хочуть розв'язуваті
цю проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно розв'язати її? Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в йоп розв'язанні.

Скориставшись технологією «мозкового штурму», дайте їм можливість визначити якнайбільше шляхів вирішенню проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відкидаються і не коментуються. Необхідні
генерувати велику кількість ідей.

Разом з учнями проаналізуйте, поясніть та об'єднайте ідеї

Обговоріть можливі позитивні та негативні наслідкі кожної ідеї.

Виберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його використання для вирішення проблеми (можна шляхом голосування).

10. Виберіть другий і третій варіанти як резервні на випадок
якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди щодо випробування варіантів.

Етапи вирішення проблеми: • З'ясуйте суть проблеми. З'ясуйте важливість проблеми.

Обміркуйте всі можливі варіанти вирішення.

Проаналізуйте можливі наслідки кожного варіанта.

Виберіть можливий варіант вирішення, який здається вазу

оптимальним.

Якщо перший варіант рішення виявився неефективним

спробуйте інший і розпочніть все спочатку.