Наземна охорона та оборона аеродрому 5 страница

Високі ТТХ АПЧК, їх обладнання і озброєння дозволяють їм виконувати бойові завдання з високою ефективністю. Так наприклад, Бе-12 з 90 РГБ-НМ1 (радіогідроакустичний буй ненаправленої дії) обстежує площу 1550 км², 3 літаки – 4650 км²/год.

Бе-12

Мі-14 ПЛ

Транспортно-бойовий вертоліт Ка-29 призначений для десантування з кораблів і суден підрозділів морської піхоти, вогневої підтримки морського десанту, перекидання особового складу, вантажів з суден постачання на бойові кораблі і судна ВМС.

Транспортно-бойовий вертоліт Ка-29

Таким чином, морська авіація є одним із основних родів Військово-Морських Сил України.

Питання для самоконтролю

1. Призначення та завдання авіачастин ВТА.

2. Основні ЛТД військово-транспортних літаків.

3. Стисла характеристика озброєння, військово-транспортних літаків.

4. Стисла характеристика обладнання військово-транспортних літаків.

5. Бойові властивості літаків.

6. Способи бойових дій ВТА,

7. Групи тактичного призначення в бойовому порядку ВТА.

8. Види та форми бойових порядків ВТА.

9. Перерахувати групи завдань, які вирішує АА,назвати основні вогневі завдання АА.

10. Бойові властивості вертольотів АА..

11. Які групи тактичного призначення входять у склад бойового порядку підрозділів та частин АА?

Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації

§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (БА)

5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації

Відомо, що в складі авіації ПС є тактична авіація - оперативний засіб командуючих військами оперативних командувань.

За характером завдань, що виконуються, ЛТД і озброєнням літаків тактична авіація підрозділяється на такі роди авіації:

- бомбардувальну;

- штурмову;

- винищувальну;

- розвідувальну;

- транспортну;

- спеціальну.

Підрозділи, частини і з'єднання цих родів тактичної авіації виконують бойові завдання у операціях оперативних командувань і загальновійськового бою, а також у повітряних, протиповітряних, повітряно-десантних, морських (повітряно-морських), десантних, протидесантних операціях і в операціях ВМС. При цьому основними завданнями тактичної авіації є:

- авіаційна підтримка військ;

- прикриття військ і об’єктів оперативних командувань, повітряних і морських десантів від ударів засобів повітряного нападу і повітряної розвідки противника;

- повітряна розвідка.

З початком агресії противника підрозділи та частини тактичної авіації, крім того, виконують завдання, беручи участь у відбитті нападу повітряного противника, ударі по першочерговим (найбільш важливим) об'єктам, беруть участь у виконанні завдань протиповітряної оборони, завдають ударів по визначених наземних (морських) цілях та підтримують війська (сили) під час ліквідації, локалізації чи нейтралізації збройного конфлікту.

5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації

Важлива роль у вирішенні завдань тактичної авіації, а особливо в авіаційній підтримці військ і ударам по першочергових об’єктах, належить бомбардувальній авіації - основному ударному засобу Повітряних Сил.

Найважливішим призначенням БА є ураження важливих наземних (морських) об’єктів переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км. За необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій по об’єктах у тактичній глибині оборони.

В даний час на озброєнні стройових частин бомбардувальної авіації знаходяться бомбардувальники, що володіють високими бойовими властивостями – Су-24 та Су-24М. У забезпеченні їхнього бойового застосування важлива роль належить всім авіаційним спеціалістам, що беруть особисту участь в організації бойових дій.

Знання всіма авіаційними спеціалістами основ бойового застосування бомбардувальної авіації дозволить значно підвищити ефективність бойових дій авіаційних підрозділів і частин.

Бомбардувальна авіація, маючи на озброєнні фронтові бомбардувальники Су-24М, призначена для ураження угрупувань військ, авіації, ВМС противника та руйнування його важливих наземних (морських) об’єктів, переважно в оперативній глибині. Вона може також вирішувати завдання ведення повітряної розвідки і мінування з повітря.

Основними завданями БА є:

- ураження літаків (вертольотів) та інших об’єктів на аеродромах (майданчиках);

- знищення ракетно-ядерних засобів;

- ураження пунктів управління (ПУ) і наземних елементів розвідувально-ударних комплексів (РУК);

- ураження живої сили і бойової техніки військ в оперативній глибині;

- ураження повітряних і морських десантів;

- радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю (виконуються у кожному польоті);

- вогневе ураження засобів ППО противника (виконуються у кожному польоті).

Крім того, фронтові бомбардувальники залучаються для ведення повітряної розвідки.

При ураженні літаків (вертольотів) і інших об’єктів на аеродромах (майданчиках) основними об’єктами дій є: літаки і вертольоти в укриттях і на відкритих стоянках, ЗПС (аеродромні ділянки доріг) і МРД, льотний склад у місцях розміщення, ПУ, склади ПММ і боєприпасів.

Розгром авіаційного угрупування противника, що протистоїть, є необхідною умовою успішних дій сухопутних військ (СВ).

При ураженні ПУ і наземних елементів РУК об’єктами дій є КП оперативних об’єднань, основні ПУ авіацією і ППО, наземні елементи РУК.

При нанесенні ударів уражаються радіо-, радіолокаційні і радіорелейні станції, наземні споруди, спеціальні машини, особовий склад в укриттях легкого типу.

Ураження морського десанту БА здійснює в районах завантаження, розвантаження і на переході морем.

Основні об’єкти дій:

а) повітряний десант – транспортні літаки на аеродромах завантаження, жива сила і бойова техніка десанту в місцях зосередження, у районах висадки, а також транспортні літаки в районах посадки;

б) морський десант – десантні кораблі, транспорти, вертольотоносці, десантно-висадкові засоби з живою силою і бойовою технікою, кораблі вогневої підтримки і прикриття десанту.

Ведення повітряної розвідки БА здійснюється позаштатними розвідувальними ланками візуальним спостереженням і з застосуванням технічних засобів. Крім того, у ході бойових дій усі екіпажі, що виконують різноманітні бойові завдання, зобов’язані також вести розвідку погоди і доповідати результати спостережень.

Так, наприклад, екіпаж бомбардувальника за один політ може розвідати один-два аеродроми (посадкові майданчики) і район шириною 6-10 км і довжиною 20-30 км, де передбачається наявність або будівництво аеродромів.

Радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю проводиться з метою порушення керування військами, зниження ефективності зброї противника в інтересах подолання бомбардувальниками ППО, шляхом впливу радіоелектронними перешкодами на його радіоелектронні системи і засоби керування.

Воно проводиться узгоджено з вогневим ураження засобів ППО противника при забезпеченні виконання бомбардувальниками своїх основних бойових завдань.

Об’єкти дій фронтових бомбардувальників розташовуються переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км.

У цій зоні знаходяться основні об’єкти противника, що можуть уражатися фронтовими бомбардувальниками. Так, наприклад, в оперативній глибині знаходиться біля, 50% аеродромів, 25% РТЗ і ПУ, 25-30% військ і вогневих засобів, 20% засобів ППО противника.

При необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій щодо об’єктів у тактичній (50-60 км) і найближчій оперативній глибині (120-150 км) оборони. У тактичній глибині вони виконують завдання авіаційної підтримки по планах Повітряних командувань та армійських корпусів.

Таким чином, фронтові бомбардувальники ведуть бойові дії у постійній і чіткій взаємодії з об'єднаннями (з'єднаннями СВ таВМС), а також із частинами інших родів авіації.

Як видно з аналізу виконання бойових завдань, ураження наземних (морських) об’єктів противника фронтові бомбардувальники здійснюють наносячи по ним авіаційні удари.

Авіаційний удар – організований вплив авіації на противника для ураження його наземних (морських) об’єктів із застосуванням різноманітних засобів ураження.

Організаційно бомбардувальна авіація складається з бомбардувальних авіаційних бригад (у перспективі буде входити до бомбардувально-розвідувальних авіаційних бригад).

5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації

Бойові властивості фронтових бомбардувальників – це сукупність усіх якостей, що характеризують їх як бойовий авіаційний комплекс.

Бойові властивості літака характеризуються:

- льотно-тактичними даними;

- озброєнням;

- пілотажним, навігаційним і прицільним обладнанням і засобами РЕБ.

Разом з іншими властивостями (експлуатаційними, злітно-посадковими) вони повинні забезпечити максимальну бойову ефективність тактичного бомбардувальника.

Основні ЛТД літака Су-24М.

Тактичний бомбардувальник Су-24М

На літаку встановлено бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння.

Бомбардувальне озброєння літака включає бомби різноманітних типів і калібрів до 1500 кг.

Ракетне озброєння включає керовані і некеровані ракети. Керовані ракети поділяються на такі класи: “повітря-земля”, ” повітря-повітря”, “повітря-РЛС”( “ П-З”, “П-П”, “П-РЛС)".

Артилерійське озброєння складається із вмонтованої гарматної установки і з’ємних рухомих гарматних установок.

Всі засоби ураження, які застосовуються на літаку, розміщуються на восьми вузлах зовнішньої підвіски, з яких два розташовані під центропланом, два - під рухомою частиною крила і чотири - під фюзеляжем.

Пілотажне обладнання бомбардувальників Су-24М забезпечує програмований політ у режимі ручного, напівавтоматичного й автоматичного керування з можливістю коректування координат літака по відомих орієнтирах і за допомогою радіотехнічних систем ближньої навігації і посадки.

Прицільно-навігаційне обладнання, встановлене на літаку Су-24М дозволяє вирішувати такі завдання:

- виявлення і ураження надводних і наземних цілей;

- автономне і неавтономне виведення літака в заданий район (район цілі або аеродрому посадки);

- забезпечення безпеки маловисотного польоту з обльотом природних наземних перешкод (піднесеностей рельєфу) у вертикальній площині;

- виявлення і ураження повітряних цілей.

Маючи високі ЛТД, потужне бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння, сучасне пілотажне, навігаційне і прицільне устаткування і засоби РЕБ тактичні бомбардувальники Су-24М мають такі бойові властивості:

- високу маневреність;

- спроможність успішно подолати сильну ППО противника;

- спроможність самостійно відшукувати і знищувати наземні (морські) об'єкти, у тому числі і РЛС, що працюють, противника вдень і вночі в простих і складних метеорологічних умовах.

Завдяки цим бойовим властивостям бомбардувальники Су-24М можуть швидко переносити зусилля по фронту і у глибину та завдавати удари по заздалегідь заданих і знову виявлених об’єктах в оперативній глибині у результаті чого вони спроможні виконувати різноманітні бойові завдання, значно впливаючи на хід операції та бойових дій військ оперативного командування, об’єднаних сил швидкого реагування. Так, наприклад, пара літаків Су-24 з 8 РБК-500 спроможна придушити мотопіхотну роту в районі зосередження. Розмір об’єкта 600х600 м.

5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки

При виконанні поставлених завдань апч БА застосовують різноманітні способи бойових дій.

Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів при виконанні бойового завдання.

У залежності від характеру виконуваних завдань, об’єктів дій і засобів ураження, що застосовуються, а також наземної і повітряної обстановки, часу доби і метеорологічних умов бомбардувальники Су-24М застосовують такі основні способи бойових дій:

1. Одночасний удар усім складом або більшою частиною сил по одному або кількох заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час;

2. Одночасний удар всім складом або більшою його частиною сил по виявлених у ході бойових дій об’єктах(об’єкту) за викликом із положення чергування на землі або в повітрі.

3. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час;

4. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по виявлених у ході б.д. об'єктах за викликом з положення чергування на землі або у повітрі;

5. Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами („Вільне полювання”).

Одночасний удар по одному або декількох заздалегідь заданих об'єктах застосовується з метою їх ураження за мінімальний термін.

Застосування першого способу обумовлене умовами виконання бойового завдання, коли місце розташування і характер переміщення об’єктів встановлені заздалегідь, а також при необхідності створити високу щільність удару.

При даному способі бойових дій частина (підрозділ) одержує бойове завдання завчасно, командир, штаб і льотний склад мають достатньо часу для підготовки до бойового вильоту, а ІТС - для підготовки АТ.

Послідовні удари по заздалегідь заданих об'єктах застосовуються при необхідності тривалого впливу на противника або, коли не вистачає сил для знищення об'єкта одним ударом.

Послідовні удари по виявлених у ході бойових дій об’єктах по виклику з положення чергування на землі або в повітрі застосовуються для ураження важливих, переважно рухомих наземних (морських) об’єктів, до яких відносяться оперативно-тактичні та тактичні ракети, наземні елементи РУК, підрозділи керованих ракет, а також інші об’єкти, місцеположення яких завчасно невідоме. Чергування на аеродромі застосовується в умовах, коли бойове завдання може бути виконане в задані терміни (на заданому рубежі) при вильоті з готовності номер 1 і 2.

Чергування в повітрі застосовується при необхідності виконання бойового завдання в найкоротший термін, який не забезпечується вильотом із готовності №1. Приклад: для вильоту ескадрильї з готовності №1 потрібно 7-10 хв., із готовності №2 – 15-30 хв.

Час, через який бомбардувальники Су-24 можуть завдати удару по цілі після одержання бойового завдання, визначається часом, що затрачається на виліт у залежності від ступеня бойової готовності і часом польоту до цілі. Так, наприклад, при базуванні на глибині 150-200 км бомбардувальники з готовності №1 можуть завдавати удари через 30-З5 хв. по об'єктах противника, розташованих на 300 км від лінії фронту, із готовності №2 - через 40-50 хв.

Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами, застосовується для знаходження та негайного знищення найбільш важливих наземних (морських) цілей, місце розташування яких заздалегідь невідомо.

До виконання бойового завдання даним способом бойових дій залучаються найбільш підготовлені екіпажі, що добре знають район дій, вміють самостійно відшукувати та уражати малорозмірні й рухомі цілі. Екіпажам вказується район або смуга дій, де їм необхідно самостійно здійснювати пошук і ураження цілей. При виявленні важливих об’єктів, що неможливо уразити самотужки, екіпажі негайно доповідають по радіо про місцезнаходження і характері цих цілей на ПУ авіацією і завдають удару по ним, придушуючи й позначаючи їх для наступних ударів.

Розглянуті способи бойових дій бомбардувальниками Су-24 можуть застосовуватися окремо або спільно. Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій, апч цих бомбардувальників виконують польоти в різноманітних бойових порядках.

Бойовий порядок - це взаємне розташування частин, підрозділів, літаків у повітрі для спільного виконання бойового польоту.

У бойових порядках підрозділів і частин бомбардувальників Су-24М створюються групи (літаки) різноманітного тактичного призначення: ударна група, групи забезпечення та резерв. Кількість, склад і місце цих груп у бойовому порядку визначаються в залежності від бойового завдання й умов його виконання.

Ударна група складає основу бойового порядку і призначена для ураження об'єкта (цілі).

Резервдля посилення ударної групи, або виконання завдань, яки раптово виникають.

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій ударної групи. До них відносяться:

1. Група дорозвідки, що призначена для уточнення місця розташування (координат), напрямку і швидкості прямування цілі, характерних орієнтирів для виходів на них, а також уточнення відомостей про ППО противника, радіаційної обстановки, погоди і передачі їх командирам ударної та інших груп і на ПУ. Вона виконує політ попереду ударної групи, на тимчасовому інтервалі, що забезпечує дорозвідку і передачу необхідних даних до виходу підрозділів на ціль. Дорозвідники після виконання свого основного завдання можуть позначати (освітлювати) ціль і придушувати засоби ППО об'єкта.

2. Група РЕБ виконує завдання по придушенню активними і пасивними перешкодами РЛС виявлення, керування і наведення зенітних КР, зенітної артилерії і винищувачів противника. Місце цієї групи в бойовому порядку визначається з таким розрахунком, щоб вона могла ефективно прикривати ударну групу від спостереження РЕЗ і ускладнювати застосування засобів ППО противником. РЕБ здійснюють також літаки інших груп тактичного призначення поряд із виконанням своїх основних завдань. Так, наприклад, для постановки активних перешкод на літаки Су-24 підвішуються бортові засоби РЕБ - станції СПС-141 або СПС-142 і ін.

3. Група знищення зенітних засобів знищує зенітні засоби в районі цілі. Їх місце в бойовому порядку визначається так, щоб удари по зенітних засобах противника були нанесені до моменту виходу ударної групи на рубіж пуску зенітних ракет (відкриття вогню зенітної артилерії) або до рубежу виявлення РЛС.

4. Група прикриття відбиває атаки винищувачів противника по літаках ударної групи й інших груп. Їх місце в бойовому порядку визначається виходячи з очікуваної протидії винищувачів противника і можливостей своїх винищувачів.

5. Демонстративна група призначена для відволікання уваги противника від ударної групи, створення сприятливих умов для подолання об’єктів ППО. Демонстративна група виконує політ разом з ударною групою до визначеного рубежу або по самостійному маршруті. Демонстративні дії можуть комбінуватися з веденням дорозвідки, знищенням засобів ППО або застосуванням засобів електронного придушення.

6. Група позначення (освітлення) цілі створюється при веденні бойових дій у складних умовах візуального пошуку і виявлення цілі (вночі в сумерки, удень при обмежений видимості). Вона здійснює політ попереду ударної групи на тимчасовому інтервалі, що забезпечує своєчасне виявлення і позначення (освітлення) цілі, а також передачу про неї необхідної інформації командиру ударної групи.

Бойовий порядок груп тактичного призначення бомбардувальників Су-24 (Су-24М) у залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами, групами, що входять у них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений.

Пара і ланка діють у день, як правило, у зімкнутому або розімкнутому, а вночі – у розосередженому бойовому порядку.

Ескадрилья діє в розімкнутому або розосередженому бойовому порядку. При цьому пари і ланки можуть виконувати політ у зімкнутому або розімкнутому бойовому порядку.

Бригада діє, як правило, у розосередженому бойовому порядку. При виконанні бойових завдань підрозділи тактичних бомбардувальників застосовують різноманітні форми бойових порядків.

Основними формами бойових порядків підрозділів бомбардувальників є: "колона", "пеленг", "клин", "фронт", "змійка" літаків.

Пари: "пеленг", "фронт", "колона" літаків.

Ланка: "фронт" пар, "пеленг", "колона" пар, "клин", "колона" літаків

Ескадрилья: "колона", "змійка" ланок, "колона" пар, "колона" поодиноких літаків на одному або декількох ешелонах

Для сучасної АТ політ на гранично малих висотах (до 200 м включно) у бойових порядках "клин" літаків, ланок, ескадрилій ускладнює маневрування, створює небезпеку зіткнення з землею, особливо літаків і ланок, у бік яких виконується маневр і не дозволяє здійснювати індивідуальне прицілювання, що зменшує бойові можливості.

Для виконання вимоги "кожна бомба, ракета, снаряд у ціль із першого заходу" у даний час більш прийнятною формою бойового порядку є "пеленг", "змійка", "колона". Ці бойові порядки при витримуванні оптимальних інтервалів і дистанцій забезпечують індивідуальне прицілювання й ефективне ураження більшості об’єктів.

Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації

1. Призначення та завдання бомбардувальної авіації.

2. Основні ЛТД літака Су-24М.

3. Коротка характеристика озброєння літака Су-24М.

4. Коротка характеристика обладнання Су-24М.

5. Бойові властивості літаків-бомбардувальників.

6. Способи бойових дій апч БА.

7. Що називається бойовим порядком?

8. Тактичні групи в бойових порядках апч.

9. Види бойових порядків фронтових бомбардувальників Су-24.

10. Основні форми бойових порядків.

§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ША)

Як відомо, одне з найважливіших завдань тактичної авіації - авіаційна підтримка військ.

Авіаційна підтримка військ – це бойові дії авіації, що виконуються в інтересах об'єднань (з'єднань) Сухопутних Військ, в інтересах операції, а також висадженого повітряного (морського) десанту.

При веденні бойових дій СВ, повітряними і морськими десантами, завдання по їх авіаційній підтримці має велике значення, оскільки війська мають потребу в безперервній підтримці їх бойових дій шляхом знищення рухливих і малорозмірних об'єктів, які можуть завдати сильного опору, і не можуть бути знищені вогневими засобами самих військ. Досвід бойових дій у війнах і воєнних конфліктах показує, що з усіх об'єктів, що знаходяться на передньому краї, в тактичній і оперативній глибині, біля 90% цілей будуть рухомими (малорухомими) і малорозмірними.

Таким чином, сучасні умови бойових дій, на одне із ведучих місць висунули завдання знищення рухомих малорозмірних наземних (морських) цілей, а це, в свою чергу, підвищило роль авіації у порівнянні з вогневими засобами військ.

Важливу роль у вирішенні цього завдання складає штурмова авіація, яка є одним із основних засобів авіаційної підтримки військ.

Льотні дані, обладнання і озброєння літаків, що є на озброєнні ША, забезпечують виконання автономних, групових і поодиноких бойових дій над територією противника: на передньому краї, в тактичній і найближчий оперативній глибині в умовах сильної протидії ППО противника.

В забезпеченні ефективного бойового застосування ША важлива роль належить усім авіаційним спеціалістам, які беруть участь в організації бойових дій.

5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ША)

Штурмова авіація, маючи на озброєнні літаки-штурмовики, є засобом авіаційної підтримки військ і призначена для ураження військ, наземних (морських) об`єктів противника, головним чином малорозмірних і рухомих, переважно на передньому краї, в тактичній і найближчій оперативній глибині, а також для мінування з повітря.

Вона може виконувати завдання по знищенню вертольотів (літаків) противника в повітрі, вести повітряну розвідку.

Тактична глибина – 50-80 км, найближча оперативна глибина – 120-150 км, оперативна глибина – 230-300 км і більше.

Основними бойовими завданнями ША є:

- Ураження живої сили і вогневих засобів противника, наземних елементів РУК на передньому краї і в тактичній глибині;

- Знищення ракетно-ядерних засобів і наземних елементів РУК;

- Ураження резервів противника і інженерних будівель на шляхах їх висування;

- Ураження об'єктів системи управління;

- Ураження об'єктів тилу;

- Ураження літаків (вертольотів) та інших об'єктів, на аеродромах і майданчиках базування авіації;

- Ураження засобів ППО;

- Ураження повітряних і морських десантів.

Окрім того, ША частиною сил може застосовуватися для ураження літаків (вертольотів) противника в повітрі і ведення повітряної розвідки.

Знищення РЯЗ і наземних елементів РУК є найважливішим завдання ША.

Основні об’єкти дій: підрозділи тактичних та оперативно-тактичних ракет, наземні елементи РУК. Ракети на стартових позиціях знищуються в першу чергу.

РЯЗ й елементи РУК повинні знищуватись негайно після їх виявлення.

При знищенні живої сили і вогневих засобів противника на передньому краї і в тактичній глибині основними об'єктами дій є: підрозділи танків, артилерії, реактивних систем залпового вогню, мотопіхоти і піхоти, протитанкових засобів в будь-яких порядках і опорних пунктах, вогневих позиціях і на марші.

Про важливість цього завдання свідчить той факт, що в тактичній глибині розміщується 50-60% військ противника і його вогневих засобів, 90% артилерії.

При ураженні резервів противника на шляхах їх висування основними об'єктами дій є підрозділи танків, мотопіхоти, артилерії в районах зосередження, на марші і районах розгортання, мости, переправи і інші інженерні споруди на шляхах висування резервів, можуть бути і інші об'єкти.

Так, наприклад, досвід бойових дій авіації БНС в зоні Персидської затоки ще раз показав важливість ведення боротьби з резервами противника. Порушення системи постачання значно вплинуло на здатність іракських військ до опору силам антиіракської коаліції. Вже на момент початку наступу СВ БНС Іракське угрупування в Кувейті фактично було відрізане від своїх основних сил. В результаті проведення повітряної наступальної операції було знищено більше 90% комунікацій, лінії зв'язку і постачання, що зв'язувало їх з Іраком. Було порушено тилове забезпечення боєприпасами і продовольством.

При ураженні об'єктів системи керування основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є: приміщення і кабіни керування КП, центри та пости керування тактичною авіацією і засобами ППО, радіолокаційні пости і інші об'єкти. Розрахунки показують, що в тактичній глибині розміщується біля 50% радіотехнічних засобів і ПУ противника, а в ближній оперативній до 25%. Ці цифри кажуть про важливість завдання і ША по їх ураженню.

При ураженні об'єктів тилу основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є: склади і пункти збереження пального, боєприпасів та ін., об'єкти комунікацій, засоби транспортування (автомобільний, залізничний, водний і ін. транспорт) і інші об'єкти.

При ураженні об'єктів на аеродромах й майданчиках базування авіації противника основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є літаки (вертольоти) в місцях стоянки і ремонту, ЗПС, РД, склади пального і боєприпасів, пункти і засоби керування і забезпечення польотів, місця укриття та відпочинку льотного складу. В першу чергу уражаються літаки, вертольоти і транспортно-пускові установки БПЛА.

При ураженні засобів ППО об'єктами дій є дивізіони, батареї, взводи (секції) зенітних ракет середньої, великої і малої дальності і зенітної артилерії малого і середнього калібру.

Про важливість цього завдання кажуть наступні цифри: в тактичній глибині оборони противника розміщено біля 50%, а в ближній оперативній 30% засобів його ППО.

При ураженні повітряних і морських десантів літаки-штурмовики наносять удари по повітряному десанту противника, як правило, в районі висадки (викидання) і при веденні ними бойових дій. Можливе ураження його в повітрі при прольоті до району висадки.