Просторова структура Ерехтейона

Храм складається з двох наосів – східного і західного. Вони складають основне ядро будівлі - прямокутну в плані споруду з розміром по стилобату 11,63 х 23,50 м. Зі сходу целла завершується шестиколонним іонічним портиком у всю ширину будівлі, подібно храмам простильного типу. В західному кінці храму містяться два портики, що завершують не торець, а подовжні сторони целли (північний портик і портик Кори).

Із західної сторони храму на високому цоколі підіймаються чотири колони в антах. Проміжки між колонами були забрані гратами. В римський час грати були замінені кам'яною кладкою з віконними отворами.

Рис. 19 - Північний портик наосу Посейдона;

Південний портик Кор

Східний, дещо менший наос, був святилищем Афіни: там стояла стародавня, вирізана з дерева (ксоанон^[29]), особливо шанована статуя богині. Перед нею горів непогасний вогонь в золотому світильнику роботи знаменитого майстра Каллімаха. Це приміщення було «неприступним святилищем богині», куди могли входити лише жерці, тому двері в нього були завжди закриті, і для освітлення знадобилося влаштувати двоє вікон.

Західний наос був храмом Посейдона. Він складався з кількох приміщень: витягнутого з півночі на південь пронаоса, і дві розташованих зі сходу кімнат: святилищ - Посейдона і Ерехтея. Під підлогою наоса знаходилися крипта, в якій жив священний змій Еріхтоній (можливо – символ Афіни); під підлогою пронаоса знаходився колодязь солоної води («море Ерехтея»), що з'явився, за міфом, від удару Посейдона тризубцем по скелі.

Західна частина будівлі знаходиться на 3,206 м нижче за підлогу східної частини (підведеній над рівнем майданчика, прилеглого до південно-східного кута, приблизно на 1 м). Різниця рівнів вносила в композицію Ерехтейона не меншу незвичність, ніж асиметричність плану.

На ще більш низькій відмітці знаходяться два прилеглих до Ерехтейона дворика. Один розташований між північною стіною храму, стіною Акрополя і широкими сходами біля північно-східного кута храму. Другий, обнесений огорожею, прилягав до західної стіни храму: це було святилище Пандроси, дочки легендарного царя Кекропа. В ньому росла священна олива Афіни.