Лекція № 8: Інвентаризація господарських операцій

(заняття 29, 30)

План:

1. Поняття інвентаризації, її завдання.

2. Обов’язкове проведення інвентаризацій.

3. Інвентаризаційні комісії.

4. Порядок проведення інвентаризацій та їх документальне оформлення.

5. Виявлення результатів інвентаризації і їх облік.

1. В процесі зберігання і відпуску ТМЦ між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не підлягають повсякденному обліку. Це може відбуватися внаслідок природних втрат, недостачі, пересортиці, крадіжок.

Інвентаризація – це періодична перевірка фактичної наявності грошових коштів, ТМЦ та зіставлення фактичних даних з даними бух обліку; це спосіб підтвердження правильності і достовірності бухгалтерського обліку та звітності.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і термін проведення інвентаризації.

Основні завдання інвентаризації:

- Встановлення фактичної наявності коштів, ТМЦ, цінних паперів та інших активів.

- Встановлення лишків або недостач ТМЦ, коштів, порівнюючи фактичну наявність з даними бух обліку.

- Перевірка дотримання умов зберігання ТМЦ і коштів.

- Виявлення ТМЦ з простроченими термінами використання, застарілі фасони, моделі.

- Перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, дебіторської та кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва.

В залежності від повноти перевірки майна інвентаризація поділяється на: повну і часткову; за характером проведення: на планові і позапланові.

2. Інвентаризації є обов’язковими у наступних випадках:

- При передачі майна в оренду, при приватизації майна.

- Перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1жовтня звітного року (інвентаризація основних засобів може проводитися 1раз у 3 роки, бібліотечних фондів - 1раз у 5 років).

- При зміні МВО.

- При встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей.

- За прописом судово-слідчих органів.

- При техногенних аваріях, пожежах, стихійних лихах.

- При ліквідації підприємства.

Всі питання пов’язані з інвентаризацією майна висвітлені в “Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків та інших статей балансу” затвердженою МФУ №90 від 30.10.1998 року.

3. Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах за наказом керівника створюють:

- Постійнодіючу інвентаризаційну комісію - до її складу входять керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер, МВО, юрист і очолюються керівником підприємства або його заступником. Ця комісія проводить на підприємстві інвентаризаційну роботу (організовує проведення інвентаризації, проводить інструктаж членів робочої комісії, контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, вибіркові інвентаризації ТМЦ в місцях зберігання або переробки в між інвентаризаційний період; проводить профілактичну роботу щодо збереження ТМЦ, заслуховує на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів за цього питання. Заслуховують МВО, які допустили нестачі або лишки, розглядають їх пояснення і дають пропозиції щодо виявлених нестач або лишків складають протокол).

- Робоча інвентаризаційна комісія – комісія, яка безпосередньо проводить інвентаризацію. До складу її можуть бути включені: інженери, технологи, бухгалтери, товарознавці і інші досвідчені працівники, які добре знають об’єкти інвентаризації, ціни та первинний облік. Ці комісії утворюються згідно з наказом керівника, очолює голова, забороняється призначати головою комісії працівників одних і тих же, у одних і тих же відповідальних осіб 2 роки підряд.

4. Робоча інвентаризаційна комісія приходить на об’єкт, що підлягає інвентаризації. Голова комісії пред'являє копію наказу про інвентаризацію. Під час проведення інвентаризації всі роботи по об’єкту припиняються, МВО складає звіт, прикладає до нього первинні документи і пред’являє голові комісії. Всі МЦ складає так, щоб їх зручно було перерахувати, переважити, перелічити. МВО повинен особисто перевіряти цінності. Фактична наявність обліковуваних об’єктів записуються до інвентаризаційного опису. До початку проведення інвентаризації МВО дає розписку в інвентаризаційному описі про те що всі документи по видатку і прибутку ТМЦ здані до бухгалтерії. В інвентаризаційному описі в таблиці вказується фактична наявність ТМЦ. Коли закінчуються записи по сторінці вказується всього порядкових по сторінці і кількість натуральних показників прописом, підписи голови і членів комісії. На останній сторінці інвентаризаційного опису вказується загальна кількість одиниць прописом, загальна сума прописом, підписи голови комісії і членів комісії і МВО знову дає розписку по закінченні інвентаризації, про те що всі поіменовані ТМЦ комісією перевірені в натурі за його присутності, у зв’язку з чим він не має претензій до комісії і всі цінності, що на його матеріальній відповідальності, представлені в усіх місцях зберігання.

Дані інвентаризації кожного виду МЦ заносять в інвентаризаційні описи, які складають у двох примірниках. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Один примірник опису залишається в МВО, другий передається в бухгалтерію. Цінності, що не належать підприємству, але знаходяться у нього в користуванні, або на відповідному зберіганні записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявленні інвентаризаційною комісією зіпсовані МЦ складають акти в яких вказують причини і осіб, що допустили псування цінностей.

В бухгалтерії дані інвентаризаційних описів порівнюють з обліковими даними. МЦ по яких виявлені розходження записують до порівняльної відомості. Свої висновки і пропозиції по урегулюванню інвентаризаційних різниць комісія оформляє протокол і подає на затвердження керівником підприємства, який у п’ятиденний термін розглядає його і затверджує. Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку:

1. виявлені лишки ТМЦ та коштів оприбутковують та зараховують на прибутки підприємства;

2. нестача в межах норм природних втрат списується на затрати виробництва;

3. нестачі понад норми втрат списуються на МВО;

4. якщо винувату особу не встановлено, то нестача списується на фінансові результати.