Закономірності сприймання.

Цілісність сприймання. Ми завжди сприймаємо об'єкт або явище в цілому. Слухаючи музику, сприймаємо не окремі ноти, а мелодію в цілому.

Осмисленість сприймання. Ми знаємо, як називається той предмет чи явище, які сприймаємо. Якщо не знаємо, то цікавимося в інших або дослі­джуємо властивості цього об'єкта чи явища. Осмисленість сприй­мання найбільше пов'язана з мисленням та інтелектом.

Константність (сталість). Наше сприймання зберігає ста­лу інформацію про розміри і колір предмета незалежно від впли­ву деяких чинників. Коли, наприклад, ми дивимось на свої руки, причому ліва знаходиться на відстані 20 см від обличчя, а права витягнута далеко вперед, то сприймаємо їх як такі, що мають однаковий розмір. Константність найбільше пов'язана з пам'яттю і свідомими процесами.

Вибірковість сприймання. Ця закономірність виявляється в наданні переваги одним об'єктам, явищам або їх властивостям над іншими.

Перебуваючи в лікарні або іншому лікувальному закладі, хворі вибірково сприймають інформацію, пов'язану з діагностично-ліку­вальним процесом. Вони насторожено прислухаються до медич­ного персоналу, інших хворих та родичів і відвідувачів щодо умов і ефективності лікування. Хворі загострено сприймають не­уважність або прояви антисанітарії. Підсвідомо відбувається ви­біркова сенсибілізація сприймання і відчуттів.

Установка сприймання. Ця закономірність найтісніше пов'я­зана з особистістю, світоглядом, характером, минулим досвідом, вибір­ковістю й очікуваним результатом. Установка - це не зовсім обгрунтоване ставлення до певного суб'єкта, явища або події. Людина ще не має повної інформації, не може об'єктивно оцінити наслідки події, але в неї вже є сформований стереотип очікуваного результату. При першій зустрічі до однієї людини виникає симпатія, а до іншої антипатія, результати однієї події ми чекаємо з невиправданим оптимізмом, іншу відразу ж оці­нюємо: "Нічого доброго з цього не вийде". Негативна установка хворого на лікування шкодить ефективності діагностично-лікуваль­ного процесу. Установка медика, що цей хворий - "неприємний тип", "невротик", "симулянт" і под., обов'язково призведе до погіршення взаємовідносин з ним. Установочне захоплення но­вим "модним" методом лікування, що не пройшов належної об'єк­тивної перевірки, може спричинити погіршення і здоров'я, і фінансо­вого стану хворого. У процесі спілкування з хворим медик повинен спиратись не на установку, а на об'єктивні факти.

Спостережливість і спостереження. Спостережливість є дуже важливою якістю для медичних працівників. Найбільш гли­боко спостережливість пов'язана з процесами уваги й осмисленості. Без належної уваги не може бути якісного спостереження за хворим. Без глибокого всестороннього осмислення сприйня­тої інформації не можна зробити адекватного висновку про його стан. Спостережливість є однією з головних складових професіограми медичного працівника.