Розлад уваги та тактика медичного працівника.

Негативні риси уваги часто об'єднуються під загальною назвою «неуважність», якаозначає нестійкість уваги, поверхову її зосередженість, нездатність людини тривало затримувати свою увагу на виконуваному нею завданні, легке відволікання, розсіяність її уваги. Така розсіяність - вияв слабкості уваги лю­дини, її нездатності тривало зосередитись на предметі діяльності, невміння володіти своєю увагою. Іноді вона є ознакою слабкості нервової системи, яка потребує зміцнення, оздоровлення.

Негативні особливості уваги іноді можуть бути тимчасо­вими, зумовленими станом організму, втомою, нездужанням тощо.

Без уваги неможлива спостережливість - надзвичайно важ­лива якість медиків, якісне обдумування і виконання розумових завдань. Отже, необхідно тренувати і розвивати свою увагу. В по­хилому віці увага послаблюється. Однак, чим більше організованою і тренованою буде увага в молодості, тим краще вона збережеться у старості.

Порушення уваги з'являється і при втомі. Проте, чим більше натренованою є увага, тим менше наслідків втоми. А порушення уваги, які виникають при отруєнні алкоголем або інших інтоксикаціях, не можна попередити ніяким тренуванням.

Захворювання і травми, які погіршують стан нервової систе­ми, негативно впливають на увагу. Передусім страждає продук­тивність уваги - з'являються розсіяність, відволікання і змен­шується об'єм уваги. Погіршується розподіл, переключення ува­ги дається важче. Це може призвести до неправильних дій хворих і потребує уважного нагляду за ними зі сторони медперсоналу.

Слід відмітити, що взагалі направленість уваги хворого відрізняється від направленості уваги здорової людини. Це пояс­нюється тим, що вибір інформації, що надходить у мозок, найбільшим чином залежить від потреб та інтересів самого суб'єк­та. Наприклад, голодна людина, яка йде незнайомим містом, передусім буде помічати вивіски кафе і ресторанів.

Таким же чином у зону активної уваги хворої людини перш за все буде потрапляти інформація, пов'язана з його станом, особ­ливостями перебігу захворювання та діагностично-лікувального процесу. Це потрібно враховувати і намагатись відволікти увагу хворого на іншу діяльність. Коли у хворого розвинувся черго­вий больовий напад центр його уваги фіксується на цьому відчутті з відповідними переживаннями. Усе інше знаходиться на "периферії" усвідомле­ної уваги. У цей час не варто давати якісь рекомендації, що стосу­ються подальшого лікування (наприклад, перераховувати меди­каменти, які хворий повинен купити на завтра). Хворий цю інформацію сприйме неуважно і майже нічого не запам'ятає або переплутає. Діловий контакт із хворим плідний лише тоді, коли він відволікається від інших турбот і уважно слухає медика. Щоб хворий уважно слухав вас, необхідно чуйно ставитись до нього. Увага взаємоіндукує співрозмовників.

Практичні поради:

1. Систематично тренуйте у собі спостережливість і увагу, без яких практична діяльність медика буде неможливою.

2. Пам'ятайте, що з двох основних якостей медика (професі­оналізму й уваги) більшість хворих ставить на перше місце саме уважне ставлення до них.

3. Будьте максимально уважні до хворих. Разом із тим, проявляйте тактовність. Настирлива увага до якогось хворого може викликати у нього підозру щодо несприятливого прогнозу та посилити тривогу і страх.

4. Пам'ятайте про прямий і зворотний взаємозв'язок хво­роби й уваги. Відволікайте увагу хворого від неприємних пе­реживань.