Відтворення та його різновиди

Відтворення- один з основних процесів пам'яті. Воно є показни­ком міцності запам'ятовування і разом з тим наслідком цих процесів.

Засадовою стосовно відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв'язків у корі великих півкуль головного мозку.

Найпростіша форма відтворення - впізнавання.Впізнавання є відтворенням, що виникає при повторному сприйманні об'єктів. Впізнавання буває повним і неповним.

При повномувпізнаванні повторно сприйнятий об'єкт одразу ото­тожнюється з раніше відомим, повністю відтворюються час, місце та інші деталі попереднього ознайомлення з ним. Повне впізнавання спостерігається, наприклад, при зустрічі добре знайомої людини або при ходінні добре відомими вулицями.

Неповневпізнавання характеризується невизначеністю, утруд­ненням співвіднесення об'єкта, що сприймається, з тим, що було в по­передньому досвіді. Так, почувши мелодію, людина може відчувати почуття знайомого, проте буде неспроможною ототожнити її з кон­кретним музичним твором.

Складнішою формою відтворення є згадування.Особливість згаду­вання полягає в тому, що воно відбувається без повторного сприй­мання того, що відтворюється. Згадування може бути довільним,коли воно зумовлюється актуальною потребою відтворити необхідну інфор­мацію, наприклад пригадати правило при написанні слова чи речен­ня, відповісти на запитання, або мимовільним,коли образи чи відомості спливають у свідомості без будь-яких усвідомлених мотивів.

До мимовільного відтворення належить явище ремінісценції, або "виринання" у свідомості того, що неможливо було пригадати одра­зу після його запам'ятовування.

Особливою формою довільного відтворення запам'ятованого ма­теріалу є пригадування. Потреба у пригадуванні виникає тоді, коли в потрібний момент не вдається пригадати те, що необхідно. У цій си­туації людина докладає певних зусиль. Від уміння пригадувати залежить ефективність використання здобутих знань, розвиток пам'яті як психічного процесу загалом.

Одним із різновидів довільного відтворення є спогади. Спогади- це локалізовані в часі та просторі відтворення образів минулого. У спогадах етапи життя людини співвідносяться нею із суспільними подіями, з важливими в особистому житті датами. Об'єктом спогадів як специфічної форми відтворення є життєвий шлях конкретної особис­тості в контексті історичних умов певного періоду, до яких вона так чи інакше була причетна безпосередньо. Це зумовлює насиченість спо­гадів різноманітними емоціями, які збагачують і поглиблюють зміст відтворення.