Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права

Джерела господарського права — зовнішня форма виразу пра­вил поведінки в сфері господарювання, загальнообов'язковість, що забезпечує їх, і регулятивна дія.

До джерел господарського права України належать:

— господарське законодавство;

— нормативні договори;

— судова практика;

— ділові звичаї;

—юридична доктрина.

У своїй сукупності джерела господарського права визначають рамки юридично значущої поведінки суб'єктів господарювання.

Господарським законодавством прийнято називати сукуп­ність нормативно-правових актів, направлених на регулювання господарської діяльності.

Господарське законодавство включає не тільки закони у власно­му сенсі, але і підзаконні нормативно-правові акти в межах, що не суперечать законам. Зокрема, згідно зі ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, Гос­подарським кодексом України, законами України, нормативно- правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів Укра­їни, нормативно-правовими актами інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативно - правовими актами.

У цьому сенсі слід розрізняти поняття «акти законодавства» та «законодавчі акти». Перше поняття ширше, включає будь-які нормативно-правові акти в господарській сфері. Друге поняття — вужче, передбачає лише закони. Таке розмежування має практичну цінність. Наприклад, в ч. 4 ст. 10 ГК України джерела правового регулювання господарських відносин обмежуються законодавчими актами (тобто законами), а в ч. З ст. 175 ГК України правовідносини за участю громадян співставлені з ширшим поняттям акта законо­давства. У ряді випадків обсяг поняття «законодавство» спеціально визначений. Наприклад, у ст. 41 ГК України склад антимонопольно-конкурентного законодавства обмежений законами.

Серед законів у сфері господарського законодавства найвищу юридичну силу має Конституція України.

Стаття 5 ГК України в концентрованому вигляді відтворює кон­ституційні основи правопорядку у сфері господарювання. Йдеться про відповідальність держави перед людиною; про проголошення України суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою; про право власності Українського народу на природні ресурси; про право громадянина користуватися при­родними об'єктами права власності народу відповідно до закону; про захист державою прав всіх суб'єктів права власності і господа­рювання, соціальну спрямованість економіки; про право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; про економічне розмаїття і право кожного на підприємницьку діяль­ність, не заборонену законом; про визнання в Україні принципу верховенства права та інші положення, закріплені в Конституції України (ст.ст. З, 8,13-15,18, 36, 41-45 тощо).

Наступними в ієрархії нормативно-правових актів, які регулю­ють господарську діяльність, виступають закони. Особливе місце тут відводиться Господарському кодексу (ГК) України.

Важко не погоджуватися з думкою про те, що «одним з показни­ків галузі законодавства, що є адекватною галузі права, слід вважати наявність зведеного нормативного акта, який охоплює переважну більшість інститутів даної галузі». Для господарського законодав­ства таким єдиним законодавчим актом є ГК України.

Такий кодифікований акт є активним центром системи госпо­дарського законодавства, управляє цією системою шляхом вста­новлення загальних положень, принципів, понять та інститутів, розмежування компетенції між органами управління, закріплення заходів відповідальності, визначення напрямів розвитку спеціаль­ного господарського законодавства тощо.

Регулювання господарських відносин неможливо здійснити за допомогою одного лише закону, навіть такого кодифікованого акта, як ГК України. Адже господарське законодавство складає величезний масив юридичних норм. Обтяження ГК зайвою деталі­зацією призвело б до утиску головної ідеї ГК, яка закріплена в його преамбулі, — встановити правові основи господарської діяльності.

Тому інші акти господарського законодавства покликані роз­винути основні засади ГК України, конкретизувати його норми і принципи.

Основними актами господарського законодавства є:

— закони України «Про господарські товариства» від 19.10,91 р., «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 p., «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р., «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р., «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р., «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р., «Про захист від недобросовісної конкуренції від 7.06.96 р., «Про режим іно­земного інвестування» від 19.05.96 р., «Про інноваційну ді­яльність» від 04.07.2002 р., «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р., «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 p.; Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. і багато інших законодавчих актів;

— Укази Президента України «Про запровадження єдиної регу­ляторної політики у сфері підприємництва» від 22.01.2000 p., "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в редакції від 11.05.99 р., «Про запровадження дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності» від 20.05 І999р., «Про спрощену систему оподатку­вання, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.99 р. тощо;

— постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повно­важень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548, «Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію і ліквідацію промислово-фінансових груп» від 20.07.96 р. ІІ 781 тощо;

— рішення центральних та інших органів виконавчої влади, їакі як «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 р. № 201, «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 тощо.

Чимало актів господарського законодавства буде розглянуто при характеристиці окремих розділів цього курсу.