Проблеми застосування допінгу

У сучасному спорті

Сучасний Олімпійський рух та професійний спорт займають важливе місце в політичному, економічному та соціальному житті країни. Прагнення до визнання та конкурентоспроможності на міжнародній арені спонукають спортсменів, тренерів спортивних функціонерів не тільки до вдосконалення тренувальних методик, системи відбору, розвитку техніки і тактики, матеріально-технічної бази на основі фізіологічних підходів, але й підштовхують на використання не завжди безпечних та дозволених методів. Прикладом є широке використання у сучасному спорті ліків та інших засобів для підвищення працездатності спортсменів, що часто іде в розріз з їх здоров’ям та принципами спортивної етики. Використання таких засобів заборонено в спорті і отримало назву «допінг». Сочатку словом «допінг» називали напій, який використовували деякі племена південної Африки під час релігійних обрядів. У спорті цей термін почав використовуватись з середини ХІХ сторіччя. У 1886 році було зафіксовано перший випадок смерті під час змагань з велосипедного спорту від використання допінгу. У подальшому порушення в стані здоров’я спортсменів, навіть несумісні з життям, що пов’язувались з використанням допінгу, зустрічались доволі часто. Але тільки у 1960 році Радою Європи було створено резолюцію щодо заборони використання допінгових засобів у спорті.

Допінгомвважається введення в організм спортсменів любим шляхом (у вигляді ін’єкцій, таблеток, аерозолів та ін.) фармакологічних препаратів, а також різні маніпуляції з біологічними рідинами (кров’ю, сечею й ін.) для штучного примусового підвищення працездатності і спортивного результату. Сучасне тлумачення терміну «допінг» (за визначенням Р.Д. Сейфули та С.Н. Португалова) характеризує допінг як біологічно активні речовини, засоби і методи штучного підвищення спортивної працездатності, які негативно впливають на організм і для яких є спеціальні методи виявлення.

Незважаючи на введення суворих санкцій щодо спортсменів та спортивних функціонерів у разі використання ними заборонених засобів у спорті, проблема застосування допінгу залишається актуальною і дотепер.

Перелік препаратів та засобів, віднесених до допінгів, встановлюється Всесвітньою антидопінговою агенцією – ВАДА (WADA), яку було створено у 1999 р. при Міжнародному олімпійському комітеті. Результатом діяльності ВАДА стало створення Всесвітнього антидопінгового Кодексу, за яким Допінг визначається як наявність одного або більше порушень антидопінгових правил, зазначених нижче:

1. Наявність забороненої речовини або її метаболітів, або маркерів в організмі атлета. За цим положенням будь-яке виявлення забороненої речовини в організмі атлета є порушенням антидопінгових правил, незалежно від того, вживав він її навмисно чи ненавмисно, із-за своєї халатності чи помилково. Якщо позитивна проба виявлена на тестуванні під час змагань, то результати, отримані на цьому змаганні, автоматично анулюються.

2. Використання або спроба використання забороненої речовини чи забороненого методу.

3. Неявка або відмова без поважних причин від здачі проб, що інтерпретується як ухилення від здачі проби.

4. Порушення діючих вимог щодо явки атлета на проходження тестування поза змаганнями, включаючи пропущення процедури тестування або не представлення необхідної інформації про місцезнаходження.

5. Втручання або спроба втручання в будь-яку частину допінг-контрольного процесу. Наприклад, заміна ідентифікаційних номерів на допінг-контрольних формах під час тестування або розбиття ємкості «проби В» під час проведення її аналізу.

6. Володіння забороненими речовинами та методами.

7. Торгівля забороненою речовиною або забороненим методом.

8. Призначення або спроба призначення заборонених речовин або заборонених методів будь-якому атлету, або сприяння, спонукання, допомога, прикриття чи інші види співучасті, які ведуть до порушення антидопінгових правил або спроби зробити це.

ВАДА регулярно публікує список заборонених речовин та заборонених методів, як міжнародний стандарт, та розсилає його урядам всіх країн для ознайомлення та висловлення своїх зауважень, а також публікує його на веб-сторінці ВАДА. Основними критеріями включення речовин та методів до цього списку є:

1. Медичне та наукове підтвердження фармакологічного ефекту того, що речовина або метод має властивість покращувати спортивний результат:

2. Медичне та наукове підтвердження фармакологічного ефекту того, що використання речовини або методу шкодить здоров’ю спортсмена.

3. ВАДА виявить, що використання речовини або методу підриває саму ідею спорту, принципи етичного кодексу.

4. Медичне та наукове підтвердження, фармакологічний ефект або досвід, які свідчать про те, що речовина або метод має властивість приховувати використання заборонених речовин або методів.

Санкції, що застосовуються до атлетів та спеціалістів при виявленні порушень ними антидопінгових правил:

1. Анулювання результатів, отриманих на змаганнях, де було зафіксовано порушення антидопінгових правил

2. Дискваліфікація за використання заборонених речовин та заборонених методів. У разі першого порушення – на два роки, другого – довічно.

3. Дискваліфікація за інші порушення антидопінгових правил. Період дискваліфікації за неявку або відмову від здачі проб або втручання в процес допінг-контролю такий самий, як у пункті 2; при торгівлі або призначенні заборонених речовин та методів – від 4 років до довічної дискваліфікації. Втягування неповнолітніх до порушення антидопінгових правил – довічна дискваліфікація.