Профілактики раптової смерті при фізичних навантаженнях

(за Corrado D. з співав., 2005 р.).

Перший рівень обстеження:

1. Сімейний та загальний анамнез.

2. Фізикальний огляд.

3. ЕКГ спокою.

У разі відсутності патології пацієнт допускається до тренувально-змагальних навантажень. При наявності відхилень від нормативних показників необхідно провести наступні рівні обстеження.

Другий рівень обстеження:

1. ЕКГ з фізичним навантаженням (стрес-тест).

2. Ехокардіографія та доплеркардіографія.

3. Добове амбулаторне моніторування ЕКГ.

4. Велоергометрія.

5. Спірометрія

Третій рівень обстеження – застосовується за наявності відхилень:

1. Пізні шлуночкові потенціали.

2. Тілт-тест.

3. Ендокардіальні електрофізіологічні дослідження.

4. Черезстравохідна ЕхоКГ.

5. Магніторезонансна томографія серця.

6. Катетеризація серця і коронарографія.

7. Ендокардіальна біопсія.

8. Ізотопна сцинтігграфія.

9. Генетичне дослідження.

10. Черезстравохідна стимуляція передсердь в спокої та при фізичному навантаженні.

Первинне лікарське обстеження включає наступні розділи:

1. Цілеспрямоване опитування. Ретельне вивчення з уточненням будь-якої нез'ясованої глибокої непритомності, запаморочень, головних болів, нападів тахікардії, болю у грудній клітині, задишки, швидкої стомлюваності, шумів у серці, що мали місце раніше, особливо при фізичних навантаженнях. Необхідно також з'ясувати особливості сімейного анамнезу: чи є родичі надто високого зросту, чи були випадки раптової смерті у молодому віці серед близьких родичів. Окрім цього, повинні бути виключені такі захворювання як синдром Марфана, гіпермобільність суглобів, цукровий діабет, виразкова хвороба 12-ти-палої кишки, сімейний спонтанний пневмоторакс. Особлива увага приділяється питанням онтогенезу: перебігу вагітності та пологів, особливостям розвитку в дитячому віці, перенесеним інфекційним захворюванням з підрахуванням інфекційного індексу. Для детального збору спортивного та загального анамнезу в аспекті профілактики раптової смерті в спорті запропонована анкета, розроблена співробітниками кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (табл. 5.4). Наявність позитивних відповідей на запитання анкети є підставою для більш ретельного та поглибленого вивчення стану здоров’я обстежуваного.

2. Ретельне фізикальне та інструментальне обстеження в стані спокою, а також під час та після виконання навантаження. При огляді звертають увагу на особливості фізичного розвитку (високий зріст, астенічна тілобудова), стан опорно-рухового апарату (підвищена рухливість або гіпермобільність суглобів, деформації хребта, черепа, грудної клітки та кінцівок). Особливу увагу приділяють аускультації серця, вимірюванню тиску на верхніх та нижніх кінцівках, 12-канальній ЕКГ у спокої (зміни зубців Р, Т, комплексу QRS, сегмента ST, інтервалу QТ; наявність симптомів, які асоційовані з раптовою кардіальною смертю (зміни реполяризації міокарда; збільшення чи вкорочення інтервалу та дисперсія сегменту QТ; синдром WPW; екстрасистолія; поліморфні шлуночкові тахікардії та ін.). Проведення ЕхоКГ надає інформацію про можливе збільшення розмірів серця, типу його гіпертрофії чи аномалії будови (аномальний розвиток коронарних артерій, дефекти перетинок серця, дисплазія одного або декількох клапанів, розширення кореня аорти, міксоматозна дегенерація стулок мітрального клапана та ін.). ДоплерКГ надає дані щодо потоків крові у серці та магістральних судинах. Виконання стрес-тестів з дозованим фізичним навантаженням допомагає діагностувати ішемічні зміни, порушення ритму серця, що є беззаперечним показанням для подальшого обстеження та, у разі необхідності, відсторонення спортсменів від навчально-тренувального процесу.

3. Функціональні та додаткові інструментальні дослідження. На заключному третьому етапі обстеження, якщо є підозри на специфічну хворобу серця, доцільне проведення: магніто-резонансного обстеження серця; ендоміокардіальної біопсії та трансезофагальної ЕхоКГ (для більш чіткої візуалізації структурної патології серця); при шлуночковій аритмії та додаткових шляхах проведення – трансезофагальної передсердної електрокардіостимуляції та/або ендокардіального електрофізіологічного дослідження; дослідження пізних потенціалів шлуночків; антидопінгових тестів; при диференційній діагностиці ранньої коронарної хвороби й порушень процесів реполяризації міокарда – ізотопної сцинтиграфії у спокої й при фізичних навантаженнях, стрес-ЕхоКГ, катетеризації серця і коронарографії. За потреби виконуються генетичні дослідження.

Таблиця 5.4