Заходи запобігання банкрутству, позасудові та судові процедури.

З метою попередження порушення справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон від 14.05.1992 (ст. 5 та ст. 6) передбачають заходи запобігання банкрутству та позасудові процедури, обов'язок вжиття (застосування) яких покладається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органів державної влади та орга­ни місцевого самоврядування в межах їх повноважень. До заходів на­лежать:

- надання боржнику фінансової допомоги в розмірі, достатньому для пога­шення його зобов'язань перед кредиторами;

- взяття на себе зобов'язань перед особами, що надали фінансову допомогу боржникові.

Позасудовими процедурами є санація боржника до порушення справи про банкрутство (позасудова процедура санації).

Позасудова процедура санації – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому боржник самостійно розробляє план санації, погоджує його з усіма забезпеченими кредиторами та отримує рішення загальних зборів кредиторів про його схвалення. У подальшому цей план санації підлягає затвердженню господарським судом. Строк дії позасудової процедури санації не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження господарським судом плану санації. Протягом цієї процедури діє мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборона на порушення справи про банкрутство боржника.

До боржника в процесі провадження справи про банкрутство застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

1) Розпорядження майном боржника - обов'язкова (за окремими винятками) судова процедура у будь-якій справі про банкрутство. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. На підставі рішення господарського суду здійснення такої процедури покла­дається на розпорядника майном боржника. Процедура вводиться строком на 115 календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на 2 місяці.

Санація боржника - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Вона може включати реструктуризацію підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Процедура санації вводиться ухвалою господарського суду за клопотанням комітету кредиторів строком на 6 місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на 12 місяців.

Одночасно господарський суд за погодженням комітету кредиторів призначає керуючого санацією, основне призначення якого - розробка і забезпечення ви­конання схваленого комітетом кредиторів і затвердженого господарським судом плану санації.

Мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство) - це домовле­ність між боржником і кредиторами щодо відстрочки та (або) розстрочки, а та­кож прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформляється як письмова угода сторін.

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство. Під ліквідацією розуміється припинення суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення у встановленому порядку вимог кредиторів шляхом продажу його майна.Тривалість ліквідаційної процедури -12 місяців. Забезпечення проведення цієї про­цедури покладається на ліквідатора.

Ліквідатор- фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому законом порядку.

Ліквідаційна комісія(її склад) призначається господарським судом за кло­потанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів.

Ліквідатору надається право вибору способу продажу активів банкрута для забезпечення відчуження майна за найвищою ціною. Такими способами є проведення аукціону та продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Отримані від продажу майна та інші кошти банкрута спрямовують­ся на задоволення вимог кредиторів відповідно до черговості встановленої ст. 45 Закону від 14.05.1992 р. При цьому вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених законом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, які з урахуванням думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів затвер­джуються господарським судом.

Зазначений порядок відновлення платоспроможності боржника або визна­ння його банкрутом є загальним. Особливості процедури банкрутства встанов­лені Законом У країни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для окремих категорій боржників: суб’єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус (ст.85); сільськогосподарських підприємств (ст. 86); страховиків (ст. 87); професійних учасників ринку цінних паперів та інститутів спільного інвестування (ст. 88); емітента чи управителя іпотечних сертифікатів, управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю (ст.89); фізичної особи (ст.90-92); фермерського господарства (ст. 93); боржника, що ліквідується влас­ником (ст. 95); державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків (ст.96).

Також, передбачені особливості провадження санації боржни­ка його керівником (ст. 94).

Питання до самоконтролю.

1. Що є предметом господарського права?

2. Які існують методи правового регулювання господарських відносин?

3. Які є характерні ознаки та критерії класифікації суб'єктів господарських правовідносин?

4. Які основні ознаки господарської організації та в чому полягає порядок її створення?

5. Які види господарської діяльності існують?

6. В чому полягає легалізація господарської діяльності?

7. Який порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб– підприємців?

8. Які види господарської діяльності підлягають ліцензуванню?

9. Розкрийте поняття економічної конкуренції?

10. Назвіть види і категорії правопорушень у сфері економічної конку­ренії.

11. За якими критеріями суб'єкт господарювання визнається монополіс­том?

12. Назвіть форми господарсько-правової відповідальності, що застосову­ються до порушників вимог антимонопольно-конкурентного законодав­ства?

13. Які ознаки банкрутства?

14. Які категорії осіб можуть брати (беру) участь у справі про банкрут­ство?

15. Які стадії можна виділити в процесі провадження справи про банкрут­ство?

16.Які судові процедури застосовуються у справі про банкрутство? Яке їх призначення?

17.Відповідно до якої черговості покриваються борги банкрута?

Тестові завдання.

№1. Народним депутатам ВР України:

1) забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації;

2) не забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації;

3) не забороняється брати участь лише у загальних зборах чи наглядової ради підприємства або організації;

4) забороняється брати участь у загальних зборах чи наглядової ради підприємства або організації.

№. 2 Фізичні особи – підприємці та юридичні особи у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) складає від 50 до 250 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну від 10 до 50 мільйонам євро є суб’єктами:

1) мікро підприємництва;

2) малого підприємництва;

3) великого підприємництва;

4) середнього підприємництва.

№ 3. За загальним правилом строк дії ліцензії є:

1) обмеженим 1 роком;

2) обмеженим 3 роками;

3) меншим, ніж 5 років;

4) необмеженим.

№ 4. Проведення ломбардних операцій може здійснюватися тільки:

1) державними підприємствами та організаціями, повними товариствами;

2) державними підприємствами та організаціями;

3) державними підприємствами;

4) повними товариствами.

№ 5. Які з названих осіб несуть відповідальність за відповідність установчих документів господарської організації чинному законодавству?

1) засновники;

2) власник(и) майна організації або уповноважений ним(и) орган;

3) орган державної реєстрації;

4) засновники і орган державної реєстрації.

Задачі

Задача 1.

Засновники фондової біржі ПАТ «Фондова біржа», на підставі ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» звернулися до Голови біржового комітету із вимогою провести загальні збори членів біржі з метою виплати їм дивідендів з прибутку, який був отриманий біржею у попередньому фінансовому році. Засновникам було відмовлено у задоволені заявленої вимоги на тій підставі, що дохід, отриманий біржею у попередньому році, відповідно до статутних документів був спрямований на інші цілі і не може бути розподілений між членами.

Дайте правовому оцінку ситуації?

Задача 2.

ТОВ «БОНА», яке є одним з акціонерів ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ФІДЕС”, прийняло рішення про продаж акцій третій особі (ФОП Кравченко). З цією метою керівництво ТОВ «БОНА» звернулось до керівництва ПАТ «ФІДЕС» з вимогою про реєстрацію останнього на фондовій біржі. На думку керівництва ТОВ « БОНА» це створить необхідні умови для законного відчудження акцій третій особі.

Якими мають бути дії ПАТ «ФІДЕС»?

Які законні дії повинно здійснити ТОВ «БОНА» для продажу акцій третім особам?

Задача 3.

Громадянин України Васильченко П. Р., який з релігійних переконань відмовився від присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків, сплативши реєстраційний збір у встановленому розмірі та маючи намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подав до органу державної реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, своє рішення за підписом усіх членів сім’ї про намір провадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини.

3.1. Чи є у реєструючого органа підстави для відмови Васильченку П.Р. у державній реєстрації?

Задача 4.

З заявою про видачу ліцензії на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей до Міністерства фінансів України звернулося ТОВ «ПРИНТ». У встановлений законом строк заявник отримав відповідну ліцензію. В ліцензії був зазначений строк дії такої ліцензії - 12 років. Посилаючись на Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. заявник вимагав від Міністерства фінансів встановлення необмеженого строку дії відповідної ліцензії. У задоволені вимог заявнику було відмовлено. Заявник оскаржив рішення Міністерства фінансів до компетентного суду.

Яке буде рішення суду?

Задача 5

До територіального управління антимонопольного комітету, надійшла заява від ТОВ «СТІЛ» про повне звільненення від відповідальності за антиконкурентні узгодженні дії, які були здійсненні товариством разом з іншими десятьма фірмами - учасниками картелю та стосувалися встановлення необґрунтовано високих цін для споживачів. Раніш за ТОВ «СТІЛ» з аналогічною заявою до територіального управління звернувся інший учасник картелю.

Яким буде рішення антимонопольного коміету?

Обгрунтуйте свою відповідь.

Список літератури.

Нормативні акти

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // ВВР України. - 1996, № 30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.// ВВР України.- 2003.- N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.// ВВР України.- 2003.- NN 40-44, ст.356.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984.- додаток до № 51, ст.1122.

5. Закон України від 15.05. 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» // ВВР України. -, 2003. - N 31-32. Ст. 263.

6. Закон України від 01.06.2000 р.«Про ліцензування певних видів господарської діяльності» //ВВР України. - 2000 р. - № 36. - Ст. 299.

7. Закон України від 14.05.1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України від 22.12.2011 р.) // ВВР України. - 2012. - № 32-33. - Ст.413.

8. Закон України від 26.11.1993 р. «Про Антимонопольний комітет України // ВВР України. - 1993. - № 36. - Ст. 472.

9. Закон України від 07.06.1996 р. «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Урядовий кур'єр. - 1996. - 29 червня.

10. Закон України від 11 січня 2001 року «Про захист економічної конкуренції» // ВВР України. - 2001. - № 12. - Ст. 64.

11. Закон України від 23.02.2012 р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осібо» // ВВР України. - 2012. - № 50. - Ст. 564.

12. Закон України від 29.11.2001 р. «Про введення мораторію на примусову реалі­зацію майна» // Урядовий кур’єр. - 2001. - 26 грудня.

13. Закон України від 18.11.2003 р. «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» // ВВР України. -2004 . - № 11.- Ст. 137.

Література

1. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. 6-те видання. – К.: Інтер, 2013.– 760.

2. Господарське право: Підручник. / [Ю. Є. Атаманова та ін. За заг. ред. Д. В. Задихайла, В. М. Пашкова ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Право, 2012. - 693 с.

3. Господарський кодекс України. Науково-практичний коментар. / За ред. Коссака В. М. – К.: Алеута ; КНТ ; ЦУЛ, 2010.–672 с.

4. Господарське право: Підручник / О.П. Подцерковний, 0.0. Квасніцька, А.В. Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного, — X.: Одіссей, 2010. — 640 с.

5. Вінник О. М. Господарське право: навчальний посібник (для студ. вищ. навч. закл.) (2-ге вид., змін та доп.).– К.: Правова єдність, 2009. –766 с.

6. Корчак Н. М. Господарське право України : навч. посіб. (у табл.) для студ. ВНЗ, які навчаються за спец. "Правознавство" /. - К. : НАУ-друк, 2009. - 311 с.

7. Саниахметова Н. А. Предпринимательскоеправо (хозяйственное) право Украины: Учебное пособие.– Х.: Одиссей, 2004.– 800 с.

8. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. Ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004 – 688.