Козлові крани, конструктивна схема. Основні механізми, використання

Козлові крани мають широке застосування при навантажу­вально-розвантажувальних роботах на складах і як техноло­гічний транспорт на полігонах залізобетонних виробів, а також при монтажі споруд і приміщень. Відповідно розрізняють козлові крани загального призначення і монтажні. У перших ванта­жопідйомність до 32 т, прогін — до 32 м, висота піднімання — до 10 м, у других — вантажопідйомність до 100 т, прогін — 80 м, висота піднімання — до 80 м.

Козлові крани поділяються на безконсольні, одно- й двоконсольні. Довжина консолі може досягати 25—30% прогону.

Несучий елемент безконсольного козлового крана (рисунок 5.1, а) — міст 4, піднятий над рейками на опорах 2 і 6. Перша опора найчастіше кріпиться до моста міцно, а друга — шарнірно або виготовляється гнучкою (тобто із зниженою міцністю), що ком­пенсує температурні деформації моста та дефекти монтажу кра­нових шляхів.

У нижній частині опор закріплені візки 1, кожний з яких переміщується у кранів загального призначення однорейковою, а в монтажних — дворейковою колією. По мосту може рухатися вантажний візок 5. Схеми запасовки канатів піднімання вантажу та переміщення такого візка наведені на рисунок 5.1, б і в. Застосо­вують також крани із самохідним вантажним візком, на якому закріплений механізм піднімання вантажу. При вантажопідйом­ності до 5 т як вантажний візок може бути використаний тельфер. Візок може рухатися по верху моста і нижньому поясу двотавро­вої балки, прикріпленої до моста. У консольних козлових кранах, щоб пройти між опорами, візок повинен рухатися по нижньому поясу двотаврової балки.

Важкі монтажні козлові крани інколи мають два візки. Основ­ний рухається верхнім, а допоміжний (меншої вантажопідйом­ності) — нижнім поясом моста, отже при монтажу новобудова буде в прогоні між опорами. Монтажні козлові крани викорис­товуються лише для зведення довгих споруд із важкими елементами (корпуси теплових і атомних електростанцій), мон­тажу обладнання доменних і цементних випалювальних печей. Кабіна керування 3 закріплюється переважно на жорсткій опорі.

Більшість козлових кранів — самомонтовані. Для цього стрі­ловим краном укладають на шпальні клітки міст крана, встанов­люють на рейки ходові візки, з'єднують шарнірно стояки опор із візками і мостом, стягують за допомогою лебідок праві й ліві стояки і встановлюють кран у робоче положення. В нижній частині стояки опор з'єднуються міцними поперечинами 7. Коз­лові крани обладнують обмежувачами висоти піднімання ванта­жу, переміщення візка й самого крана.

Перекинутися козловий кран може лише у випадку, якщо його сильним вітром зірве з гальм і прокотить до тупикових упорів. Тому великі козлові крани оснащують автоматичним протиугонним пристроями. При великій швидкості вітру спрацьовує анемометр, який вмикає двигун протиугонних захватів.

Рисунок 5.1 – Безконсольний козловий кран (а), схеми запасовки канатів підніман­ня вантажу (б) та переміщення візка (в):

1 — ходові візки; 2, 6 — жорстка і гнучка опори, 3 — кабіна керування, 4 — міст; 5 — вантажний візок; 7— поперечина, б — схема запасовки каната піднімання вантажу; в — схема запасовки каната переміщення візка