Розширювальний бачок
Розширювальний бачок служить резервуаром для розширювальної при нагріванні охолоджувальної рідини. Для сполучення розширювального бачка з атмосферою в пробці 3 (рис. 7.65) є отвір.
Розширювальний бачок встановлений на кронштейні, привареному до кожуха вентилятора, і кріпиться стягнутою стрічкою.
Рис. 7. 65. Розширювальний бачок:
1 – верхня половина корпуса бачка; 2 – заправна горловина; 3 – пробка заправної горловини; 4 – нижня половина корпуса бачка; 5 – штуцер для з'єднання з радіатором
Термостати
Термостати призначені для автоматичного регулювання теплового режиму двигуна.
У системі охолодження двигуна встановлено два термостати з твердим наповнювачем і прямим ходом клапана. Вони розміщені в коробці 11 (охолоджуючих рис. 7.75), яка закріплена на корпусі-кронштейні гідромуфти. На холодному двигуні вхід рідини до радіатора перекритий клапаном 9 (рис. 7.66), а вхід в перепускну трубу до водяного насоса відкритий клапаном 11. Охолоджувальна рідина циркулює, минаючи радіатор, що прискорює прогрівання двигуна. При досягненні температури охолоджувальної рідини 78-82°С активна маса 3 (суміш церезину та алюмінієвого порошку), що знаходиться у балоні 2, плавиться, збільшуючись в об'ємі. При цьому балон 2 переміщається вниз, відкриваючи клапан 9, а клапан 11 закриває вхід в перепускну трубу до водяного насоса. Охолоджувальна рідина починає циркулювати через радіатор.
Рис. 7.66. Термостат:
1, 5 – стійкі; 2 – балон; 3 – активна маса; 4, 10 – пружини; 6 – шток; 7, 12 – регулювальні гайки; 8 – гумова вставка з шайбою; 9, 11 – клапани
Схема роботи термостатів показана на рис. 7.67.
У діапазоні температур від 80 до 93°С клапани 9 (рис. 7.66) і 11 відкриті частково і охолоджуюча рідина циркулює через радіатор і перепускну трубу на вхід насоса. При температурі 91-95°С відбувається повне відкриття клапана 9 і закриття клапана 11, при цьому вся рідина циркулює через радіатор. При зниженні температури охолоджувальної рідини до 80°С і нижче об'єм активної маси зменшується, і клапани 9 та 11 під дією пружини 4 і 10 займають початкове положення.
Рис. 7.67. Схема роботи термостатів:
I – термостати закриті; II – термостати відкриті
Насос
Насос призначений для створення безперервного примусового руху охолоджувальної рідини в системі охолодження.
Насос відцентрового типу встановлений на задній (по ходу машини) частині блока циліндрів. На шків 4 (рис. 7.68) насоса крутний момент передається ременями від шківа носка колінчастого вала через шків гідромуфти. Змащувати підшипники насоса через маслянку 6 до виходу мастила з контрольного отвору у корпусі насоса.
Сальник 8, що перешкоджає витіканню охолоджувальної рідини з порожнини насоса, складається з корпуса 4 (рис. 7.69), гумової ущільнювальної манжети 3, розтискної пружини 2 і графітового кільця 1 ковзання.
Сальник запресований у корпусі 10 (рис. 7.68) насоса, графітове кільце постійно притиснуте до упорного сталевого кільця 9; між упорним кільцем і крильчаткою встановлено гумове ущільнювальне кільце 12, вставлене в латунну обойму 15. Для контролю справності торцевого ущільнення в корпусі насоса є дренажний отвір. Помітне підтікання рідини через цей отвір свідчить про несправність ущільнення насоса. Необхідно пам'ятати, що його закупорка призводить до виходу з ладу підшипників.
Вентилятор і його привод
У системі охолодження встановлений відцентровий вентилятор. Вентилятор служить для створення потоку охолоджувального повітря через радіатори. Він виготовлений з алюмінієвого сплаву і розміщений у кормовій частині машини в спіральному корпусі повітровідводу.
Вентилятор 8 (рис. 7.70) кріпиться болтами до фланця вала 14, встановленого на двох кулькопідшипниках 10 і 16 в литій алюмінієвій опорі 19.
Опора в зборі з вентилятором через гумову прокладку кріпиться до кожуха повітровідводу. Змащувати підшипники вентилятора через прес-маслянку 29.
Привод вентилятора здійснюється від маточини 2, закріпленої на веденому вала гідромуфти двигуна. Він складається з двох гумових муфт 4, короткої 5 і довгої 7 вилок і шліцьового вала 6. Для фіксації валика в шліцьових отворах вилок встановлений шплінт 20. Наявність в приводі гумових муфт з кульковими елементами центрувальних пальців 21 компенсує не співвісність вала вентилятора і веденого вала гідромуфти двигуна. Крутний момент на ведучу частину гідромуфти від колінчастого вала передається пасами 24.
Рис. 7.70. Вентилятор і його привод:
1 – шків; 2 – маточина привода вентилятора; 3 – фланець; 4 – муфта привода вентилятора; 5 – коротка вилка; 6 – вал привода вентилятора; 7 – довга вилка; 8 – вентилятор; 9 – прес-маслянка; 10, 16 – кулькопідшипники; 11 – шайба; 12 – гайка; 13 – кришка; 14 – вал вентилятора; 15 – кронштейн опори вентилятора; 17 – стопорне кільце; 18 – сальник; 19 – опора вентилятора; 20 – шплінт; 21 – центрувальний палець; 22 – манжета; 23 – стопорна шайба; 24 – паси; 25 – напрямне кільце; 26 – лопатка; 27 – диск вентилятора
Гідромуфта привода вентилятора
Гідромуфта 17 (рис. 7.5) призначена для передачі крутного моменту від колінчастого вала до вентилятора і гасіння інерційних навантажень, які виникають при різкій зміні частоти обертання колінчастого вала. Гідромуфта (рис. 7.71) встановлена в порожнині, що утворюється корпусом підшипника 21 (рис. 7.72) і корпусом-кронштейном 9.
Крутний момент на ведучу частину гідромуфти від колінчастого вала передається пасовою передачею через шків 5. Масло в гідромуфту підводиться через торцевий ущільнювач 15 по свердліннях у корпусі-кронштейні і кришці 17. У картер масло зливається через патрубок і кришку блока.
Рис. 7.71 .Гідромуфта привода вентилятора:
1 – упорна втулка; 2 - 4 – вал привода генератора; 2, 5, 10, 16 – кулькопідшипники; 6 – ведуче колесо гідромуфти; 7 – ведений вал гідромуфти; 9 – ведене колесо гідромуфти; 13 – кожух ведучого колеса з ведучим валом у зборі; 15 – вал привода гідромуфти
Ведучий вал 13 у зборі з кожухом 10, ведуче колесо 22, маточина 23 і шків 5 з’єднані болтами і складають ведучу частину гідромуфти, яка обертається в підшипниках 7 і 12. Ведене колесо 19 в зборі з валом 1, на якому закріплена маточина 2 привода вентилятора, складає ведену частину гідромуфти, що обертається в кулькових підшипниках 4 і 11. Гідромуфта ущільнена гумовими манжетами 3 і 6.
На внутрішніх тороїдних поверхнях ведучого і веденого коліс відлиті радіальні лопатки. Міжлопатковий простір коліс утворює робочу порожнину гідромуфти. Передача крутного моменту з ведучого колеса 22 гідромуфти на ведене колесо 19 відбувається при заповненні робочої порожнини маслом. Частота обертання веденої частини залежить від кількості масла, що поступає в гідромуфту. Масло в гідромуфту поступає через вмикач гідромуфти.
Рис. 7.72. Гідромуфта привода вентилятора:
1 – ведений вал; 2 – маточина привода вентилятора; 3, 6 – манжети; 4, 7, 11, 12 – кулько-підшипники; 5 – шків привода генератора; 8 – масловідбивач; 9 – корпус-кронштейн гідромуфти; 10 – кожух; 13 – ведучий вал; 14 – пружина ущільнювача; 15 – ущільнювач ведучого вала гідромуфти; 16 – упорне пружинне кільце; 17 – кришка корпуса-кронштейна; 18, 20, 24 – про-кладки; 19 – ведене колесо; 21 – корпус підшипника; 22 – ведуче колесо; 23 – маточина ведучого колеса; 25 – упорна втулка
Вмикач гідромуфти
Вмикач гідромуфти (рис. 7.73) керує роботою гідромуфти привода вентилятора. Він встановлений на патрубку, що підводить охолоджувальну рідину до лівого (по ходу машини) ряду циліндрів.
| |||
 | |||
Вмикач має три фіксовані положення і забезпечує роботу вентилятора в одному з трьох режимів:
– автоматичний – стрілка важеля вмикача установлена навпроти букви А (рис. 7.74), що відповідає крайньому правому положенню рукоятки перемикання режимів (рис. 7.75). У цьому випадку при підвищенні температури охолоджувальної рідини, що омиває термосиловий датчик 7 (рис. 7.73), активна маса, яка знаходиться в балоні датчика, починає плавитися і, збільшуючись в об'ємі, переміщає клапан 8 в корпусі термосилового клапана 6. При температурі рідини 86-90°С клапан 8 відкриває масляний канал в корпусі термосилового клапана 6. Масло з головної масляної магістралі двигуна по каналах в корпусі вмикача, блока, у ведучому вала і по отворах у веденому колесі поступає в робочу порожнину гідромуфти.
При температурі охолоджувальної рідини нижче 86°С клапан 8 під дією зворотної пружини перекриває масляний канал в корпусі термосилового клапана і подача масла в гідромуфту припиняється; при цьому масло, що знаходиться у гідромуфті, через отвори в кожусі 10 (рис. 7.72) зливається в картер двигуна і вентилятор відключається;
Рис. 7.74. Схема роботи вмикача гідромуфти:
А – автоматичний режим; П – постійне увімкнення вентилятора; О – вимикання вентилятора; I – подача масла з системи двигуна; II – подача масла в гідромуфту
Рис. 7.75. Схема перемикання режимів роботи гідромуфти:
А – автоматичний режим; П – постійне увімкнення вентилятора; О – вимикання вентилятора
– вимкнення вентилятора – стрілка важеля вмикача встановлена навпроти букви О, що відповідає крайньому лівому положенню рукоятки перемикання режимів. У цьому випадку масло в гідромуфту не подається; при цьому маточина привода вентилятора може обертатися з невеликою частотою, за рахунок тертя в підшипниках і ущільненнях гідромуфти;
– постійне ввімкнення вентилятора – стрілка важеля вмикача встановлена навпроти букви П (середнє положення рукоятки перемикання режимів). При цьому в гідромуфту постійно подається масло незалежно від температури охолоджувальної рідини, вентилятор обертається постійно з частотою, приблизно рівній частоті обертання колінчастого вала.
Основний режим роботи гідромуфти – автоматичний. При відмові вмикача гідромуфти в автоматичному режимі (характеризується перегріванням двигуна) вмикнути гідромуфту у постійний режим (встановити важіль в положення П) і при першій нагоді усунути несправність вмикача.
Дата добавления: 2016-11-28; просмотров: 900;