Класифікація податків

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:

— загальнодержавні податки і збори — обов'язкові платежі, що встановлюють найвищі органи влади в державі; вони є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України (ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток тощо);

— місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюють місцеві органи влади; є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території (податок на майно, єдиний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів);

2) стосовно джерела сплати розрізняють такі види податків:

— податки, збори й обов'язкові платежі, що належать до валових витрат і собівартість (збір на обов'язкове соціальне страхування; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; плата за землю; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності тощо);

— податки, збори й обов'язкові платежі, які сплачуються з прибутку підприємства або капіталу (податок на прибуток підприємства; податки з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; збір за забруднення навколишнього середовища; державне мито тощо);

— податки та збори, що входять до складу ціни виробу (ПДВ, акцизний податок);

3) за економічною ознакою об'єкта оподаткування:

— податки на доходи та прибутки — обов'язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб у момент його отримання (заробітна плата, прибуток, валовий дохід);

— податки на споживання — обов'язкові збори, що стягуються в процесі споживання товарів, робіт і послуг;

— податки на майно — обов'язкові збори, які стягуються у зв'язку з наявністю конкретного виду майна (податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

4) за засобом вилучення:

— прямі податки безпосередньо сплачуються платником до бюджету держави залежно від величини об'єкта оподаткування (податок на прибуток підприємств, податок на землю, податок із власників транспортних засобів та ін.);

— непрямі податки не залежать безпосередньо від доходу платника та сплачуються ними опосередковано через цінові механізми (податок на додану вартість, акцизний податок, мито);

5) за суб'єктами оподаткування:

— податки з юридичних осіб — податок на прибуток;

— податки з фізичних осіб — податок із доходів фізичних осіб;

— змішані податки — податок на землю; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

6) за характером використання податкових платежів:

— загальні. Такі податки знеособлюються під час надходження до бюджету (ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток, податок із доходів фізичних осіб та ін.);

— спеціальні (цільові) — мають цільове призначення (збори на обов'язкове соціальне страхування і державне пенсійне страхування).

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте економічну сутність податків і значення їх у фінансовій системі Україні.

2. У чому полягають відмінності між податком і обов’язковим платежем?

3. Назвіть джерела податків.

4. Які функції виконують податки?

5. За якими ознаками можна класифікувати податки?

6. Назвіть принципи оподаткування.

7. Які основні елементи податку?

8. Охарактеризуйте економічний зміст податкової системи.

9. Назвіть загальнодержавні податки та збори.

10. Перелічіть місцеві податки та збори.

Тема 4.Бюджет. Бюджетна система

Мета вивчення дисципліни:

Ознайомлення з економічною сутністю та призначенням бюджету, вивчення складу доходів і видатків бюджету, ознайомлення з сутністю поняття бюджетна система, дослідження основних принципів побудови бюджетної системи країни.

Програмні запитання

1. Економічна сутність і призначення бюджету

2. Склад доходів і видатків бюджету

3. Бюджетна система та принципи її побудови

Основні терміни і поняття

Бюджет, бюджетна система, доходи бюджету, видатки бюджету, бюджетні відносини, бюджетний процес, бюджетний кодекс.

Тематичні тези

1. Економічна сутність і призначення бюджету

Бюджет держави є складним і багатогранним явищем у суспільстві, його розглядають з трьох позицій.

За економічним змістом бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

За матеріальним змістом бюджет держави являє собою централізований грошовий фонд держави.

За формою державний бюджет є основним фінансовим планом, у якому відображається діяльність держави та місцевих органів влади й управління. Як фінансовий план державний бюджет являє собою баланс доходів і видатків.

На формування і використання бюджету впливає низка факторів, які можна поділити на політичні, економічні та соціальні.

Політичні фактори відображають політичну ситуацію в країні. До них належать адміністративна та регіональна структури управління державою, виконання нею регулювальної, оборонної та правозахисної функцій, політична стабільність у суспільстві.

Економічні фактори пов'язані з макроекономічними процесами, що відбуваються в державі. До них належать обсяги вироблених ВВП і національного доходу, економічне зростання або зменшення обсягу виробництва, рівень розвитку економіки країни, продуктивність суспільної праці, рівень інфляції та рівень безробіття в країні тощо.

Соціальні фактори формування та використання бюджету зумовлені соціальними та демографічними обставинами.

Суть державного бюджету, як і будь-якої економічної категорії, реалізується через розподільну (перерозподільну), регулювальну і контрольну функції.

Так, завдяки розподільній функції здійснюються розподіл та перерозподіл ВВП і національного доходу.

За допомогою регулювальної функції створюється матеріально-технічна база для функціонування держави через формування централізованого фонду фінансових ресурсів, що дає їй можливість виконувати свої функції:

– бюджет у сучасних умовах використовується державою для впливу на різні напрями економічної політики: сприяння процесу нагромадження капіталу; прискорення темпів економічного зростання; розвиток перспективних галузей господарства; регулювання темпів оновлення основного капіталу тощо;

– за допомогою бюджету держава впливає на процес відтворення робочої сили;

– бюджет фінансово забезпечує соціальну політику держави.

Контрольна функція дає можливість знайти недоліки в управлінні фінансами, своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, проаналізувати, як фактично складаються пропорції розподілу бюджетних коштів, наскільки ефективно вони використовуються.